Кирилична зараза: чому і як нам треба оборонятися від російських книжок
Якщо ми роззирнемося у своєму домі, то переважно побачимо всього-на-всього три російські продукти: газ, телевізійні канали і книжки з Росії. Уряд почав шукати шляхи диверсифікації української енергетики, РНБО вчиться протидіяти антиукраїнському пропагандистському безумству російського телебачення. Настав час влаштувати нелегке життя й російській книжці.
Сила імперії полягає у її присутності у кожній хвилині нашого життя, на кожному сантиметрі нашого життєвого простору. Тому про силу сучасних світових потуг можна судити за наявністю продуктів цих держав у будинку кожного. Кому належать технології, на яких працюють наші комп’ютери, мобільні телефони, якого виробництва холодильники у нас вдома, на яких автомобілях ми їздимо? Уточнююче запитання: якщо б зараз ви мали можливість купити машину, це був би «Жигуль» чи інша, не-російська (не-совєтська) машина? Більшість товарів, технологій, продуктів, які використовуються в Україні, виготовлені й вигадані не в Росії. Це і є чесний діагноз месіанству нашого сусіда: йому нічим похвалитися, крім як природними ресурсами (для видобування яких видатного інтелекту не треба) вбивцями й ядерними бомбами.
Якщо газову залежність Україна нарешті усвідомила як «наркотичну голку» й намагається від неї позбутися, якщо ключовим рупорам російського пропагандистського телебачення обмежують трансляцію в Україні, то до книжкового ринку руки ще не дійшли. А це один із найбільших цвяхів у труну української ментальної залежності від Росії, адже хирлявість нашого книжкового ринку паралізує інтелектуальний рух, створення своїх наукових шкіл і ліплення своїх академічних світил і авторитетів, псує життя письменникам, перекладачам і видавцям.
український поет, перекладач і есеїст.
Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.
Уже багато років лунають прохання до уряду підтримати українську книжку субвенціями й знесенням оподаткування, зупинивши натомість експансію російської книжки високим ввізним митом. Багато років про це говорили, а нині нарешті настав слушний момент для здійснення задуму. Справа в тому, що російська книжка витісняє й убиває український книжковий ринок. Причина проста: мова й абетка. Кожен українець знає російську, кожен українець читає кирилицю. Отож книги, видані в Росії, безперешкодно потрапляють до українського читача, який платить за них свої гроші. Часто російські книжки дешевші – з банальних економічних причин – високі тиражі дозволяють знизити ціну.
Це псує життя видавцям, які в конкуренції з російськими гігантами ледь животіють. Через це у нас немає високоякісної школи перекладачів художніх текстів на українську – їм ніде публікувати свої переклади, а отже й немає змоги практикуватися й шліфувати майстерність. Це знижує й без того мізерні прибутки українських письменників, особливо авторів масової літератури, адже книжки якоїсь чергової Донцової дешевші за українські відповідники. Все це в сумі створює підґрунтя для колоніальної залежності від Росії, для інтелектуального закріпачення, яке з кожною сторінкою російської книжки тягне нас в болото «русского мира».
Наголошу для неуважних: йдеться про російську, а не російськомовну книжку. Так само, як ми бойкотуємо інші російські товари – снікерси, орбіти, зубні пасти чи алкоголь – треба бойкотувати й російську книжку. В Україні можуть і будуть виходити книжки російською мовою – зокрема, й зараз їх успішно видають різні видавництва, від «Клубу сімейного дозвілля» до «Фоліо». Не завадило б також науково стандартизувати український варіант російської мови – існує ж австралійська англійська, американська англійська, тож може бути – і є! – українська російська. З відмінною фонетикою, видозміненою граматикою, «в Украине» замість «на Украине» і так далі. Змінимо книжки – поволі зміняться й голови, що їх читають.
