Радикали на камеру: «Свобода» виявилася медійним шоу, а не дієвою політичною силою
На парламентських виборах 2012-го року люди голосували за Всеукраїнське об’єднання «Свобода», сподіваючись на їхню активність, радикальну налаштованість, справжній опір режиму Януковича. Виявилося, що опір далі смолоскипної ходи не заходить, а всі інші активні дії відбуваються тільки в присутності телекамер. До того ж провладних каналів.
Восени 2012-го року багатьох здивував приголомшливий результат ВО «Свобода». 10,44% видавалося нереальною цифрою для партії, у прохідності якої вагалися навіть її лідери. Ще більше здивував результат свободівців у Києві, який явно не назвеш «бандерівським» містом. Причини такого успіху виявилися досить банальними: саме в «Свободі» виборці бачили силу, яка зможе зупинити режим Януковича. Тобто голосували за націоналістичну партію через те, що не вірили в ефективність і дієвість лібералів на кшталт «Батьківщини» чи «Удару».
Слід віддати належне свободівцям, які будували свій радикальний імідж наполегливо й послідовно. Різкі заяви політичних лідерів «Свободи», смолоскипні походи і табори вишколу для молоді справді створювали враження ледь не парамілітарної сили, держави в державі, де діють власні правила, закони й норми честі. Особливо до створення такого іміджу долучилися провладні телеканали, газети, інтернет-сайти, які стали справжніми медіа-спонсорами націоналістичної партії. Не випадково в інтернет зливали відео з виховною годиною Фаріон в дитячому садку, зовсім не випадково перед виборами на найретинговіші ток-шоу завжди запрошували свободівців.
український поет, перекладач і есеїст.
Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.
Шкода, що українці не звернули увагу на небуденну поведінку Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Ще в ті давні (й тепер можемо визнати – благословенні) часи, коли президентом був Віктор Ющенко, свободівці здобули абсолютну перемогу на виборах у Тернопільській області. Нею вони керують досі. Наразі з цієї «ощасливленої» області до нас не долинають сигнали абсолютного щастя, розквіту й поступу. На тлі інших регіонів Тернопільщина не крокує впевнено в майбутнє, і досі Тернопіль не справляє враження справді доглянутого міста, інвестори не рвуться в цей регіон один перед одним. А все тому, що нічого не змінилося. Не полініться й зайдіть на місцеві інтернет-форуми, там пишуть, що автодорівці як крали на ремонті доріг, так і крадуть, земельні ділянки як було неможливо отримати без хабаря, так нічого й не змінилося, конкуренції не побільшало, бо всі потрібні конкурси, тендери й можливості отримують представники «Свободи».
Це нам з вами здається, що найкращою з реклам для ВО «Свобода» були б результати діяльності в регіонах, де вони утримують владу. Щоб можна було видати буклет і показати: ось так живуть люди в містах і селах, де ми виграли вибори. Як бачимо, такими методами ця партія не агітує, вдаючись натомість до дешевих провокацій, смертельної образи на інакодумців і влаштовування «цирків» перед телекамерами. Подібна ситуація і у Львові, де «Свобода» замість розвивати місто весь час конфліктує з найадекватнішим мером України, проводить свої демонстрації й розклеює наліпки в трамваях, голосуваннями ухвалює забудови й перебудови в центрі міста.
Євромайдан здійснив уже хоча б ту хорошу справу, що показав справжню «радикальність» ВО «Свобода». Сотні оборони формувала не ця партія, а всі разом; найбільш радикальна дія свободівців – роздавання власних газет усюди, де тільки можна; навіть комендантом Майдану, зауважте, став не рішучий свободівець, а «батьківщинівець» Парубій.
Як не дивно, але висновок з усього цього позитивний: слава Богу, що в Україні немає справжньої націоналістичної й радикальної партії. Значить, не таке ми вже й хворе суспільство і справді заслуговуємо на цивілізоване європейське майбутнє.
