Україна всесвітня
Хто більший українець — емігранти, що люблять свою батьківщину на відстані, чи ми, осілі українці, що критикують, та нічого не здатні змінити в цій державі.
Ярослав, 45 років, громадянин Польщі, живе у Варшаві, відпочивати їздить до Криму чи українських Карпат. Він ніколи не був громадянином України та при нагоді просить потримати в руках український паспорт. Його батьки — з переселенців, української мови в польській школі не вчили, тому я вголос дивуюся відсутності в нього акценту, наводячи для порівняння приклад Азарова.
Мій приятель відповідає, що кращим за Азарова бути неважко, і в мові теж. Народжений і вихований у Польщі, Ярослав ходить до греко-католицької церкви, добре орієнтується в українських політичних процесах, у його домашній бібліотеці — вся сучасна українська література. Він у доброму сенсі наш «агент», українець всесвітній — котрий знає мову, цікавиться Україною, і в міру своїх можливостей робить для України й українців щось хороше: видає газету, виходить пікетувати українське посольство з карикатурами на Януковича, підтримує талановиту молодь стипендіями, бере на роботу українців або й просто співає в церковному хорі. Ну гаразд, про останнє я пожартував.
Інший всесвітній українець — Олекса. На початку 2000-х років виїхав до Праги, згодом отримав чеське громадянство та повертатися не збирається. Як і Ярослав, він чимало робить для України, часто приїздить і подорожує з наплічником Карпатами, розповідає про улюблені страви української кухні, завантажує з інтернету всю найновішу українську музику, входить до складу якоїсь української організації. Після енного пива ми з ним співаємо українських пісень. Але повертатися, як я вже казав, не збирається. Українець, громадянин Чехії.
український поет, перекладач і есеїст.
Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.
Виявляється, у Бразилії один мільйон українців. Один мільйон! Цілі українські квартали, українські магазини, видавництва, церкви, українські бандити й українські святі — словом, усе те, що потрібно для нормального національного життя. Кажуть, 24 серпня у багатьох вікнах — жовто-блакитні прапори. Українське життя Канади ще насиченіше, нашого брата там повно всюди: і серед найвищої влади, і серед простих моряків чи листонош. Ми мало знаємо про закордонних українців. Держава не цікавиться ними так само, як і нами, українцями України.
Чеський письменник Мілан Кундера в часи комунізму виїхав до Франції й там залишився. Комуністичні режими впали, але до рідного Брно він не повернувся, більше того — ще й почав писати французькою мовою. Він і надалі має світову славу, але французи так і не вважають його письменником французьким, чехи про Кундеру теж чути не хочуть. На старості він залишився без Батьківщини і навіть без права на пам’ять у рідній літературі. А пише він так, що я б радо забрав його в літературу українську. Мілан Кундера — український французькомовний письменник, есеїст і теоретик літератури, живе в Парижі — хіба не звучить? Кундера залишився на узбіччі, бо подумав, що досконало опанувавши французьку мову, купу років проживши в Парижі та ставши однією із ключових постатей французького культурного життя, зможе й зовсім стати французом. Не зміг.
Я проваджу до простого твердження: якщо ти ланос, то мерседесом не станеш, і навпаки. Якщо ти народився українцем, то ним вже й залишишся, і неважливо, мешкаєш ти у приватному будинку чи багатоповерхівці, зранку п’єш каву чи чай, любиш Angry Birds чи Тетріс, живеш ти в Україні чи за кордоном. Люди, які виїхали жити до інших країн, — вони не зникли, залишилися у вашій пам’яті, ваших випускних альбомах, ви з ними френди у Facebook, подарунки від них лежать на полиці біля телевізора, вони світяться зеленим у списку контактів вашого Skype. Бо всесвітні українці такі ж, як і ми, хоч і з нюансами, ясна річ.
