Контракти.ua

Всім привіт! [Опубліковано 14.02 о 12.45 за Києвом].

Останні кілька днів я не просто був зайнятий, я став епіцентром цілої кампанії з дефамації, гарасменту та переслідувань від окремих груп італійської «інтелігенції» – й це було настільки агресивно, що я був змушений блочити всіх «візитерів» своїх сторінок із тієї країни.

Я все розумію: є такі собі «академіки» та інші подібні «добрі люди», які ніколи не куштували реального життя і не мають уявлення, як «війна» виглядає, відчувається, лякає, смердить і звучить, хто не відрізняє F-16 від Т-72, але думає, що зараз добра нагода закрутити яку-небудь інтригу. Як вони кажуть, «задля суспільного добра». Знаєте що? Ваші інтриги не мої – лишіть мене в спокої.

Це все так само стосується тих, які поширюють про мене різноманітні брехні – чи тому, що соромляться своєї тупості, чи там заздрять мені за мої звіти… і тих, які товчуть, що я «поширюю пропаганду». Я ні на кого не наїжджаю, й тому ваші почуття – то ваші проблеми. А якщо ви вважаєте мою працю «пропагандою», то дозвольте нагадати вам, що ніхто нікого нічого не заставляє читати й ви не зобов’язані реагувати на всі мої появи онлайн.

Раджу вам: НЕ ЧИТАЙТЕ. Уникайте мене. Кругом повно інших людей. Спиніться просто зараз і знайдіть собі кращу справу, замість того, щоб розказувати мені, хто я, як мені робити свою роботу або які ви крутіші, витонченіші та більш освічені дослідники, ніж я. Й немає жодних «непорозумінь». Ви мене тупо взагалі не цікавите.

Ну, добре, й ще дві зауваги для журналюг:

а) якщо ви мене «цитуєте» (як це зробили CNN і Mail Online ), то робіть це адекватно. Я, наприклад, ніде не говорив, що Вугледар це «потужна, висока фортеця посеред пустелі». Я писав: «все це нагадує оті типові (хоча й дурнуваті) голлівудські фільми, де посеред пустелі стоїть потужна висока фортеця, – тільки тут кругом поля».

б) і якщо вже ви мене цитуєте, то поставте лінк на джерело, де ви прочитали, що цитуєте.

Можливо, ви не вловлюєте різниці або/і вважаєте, що це неважливо, але це важливо для мене. А ще ви не маєте права неадекватно використовувати і/або перекручувати зміст моїх повідомлень – навпаки, маєте обов’язок дати вашим читачам розібратися самостійно.

СТРАТЕГІЯ

У принципі, головна проблема залишається тією ж, що й місяць тому: Україна продовжує бути надто залежною від західної допомоги, а Захід – тобто США, НАТО та ЄС – й досі не здатен осягнути справжній масштаб цієї війни, а також вони все ще бояться путіна. І тому починається «о, так, поставки зброї важливі, але давайте не дратувати того божевільного в кремлі» й, відповідно, «ось вам п’ять Леопардів і ще три кулемети, але вважайте, українці, не використовуйте їх некоректно». Й тому ми досі можемо чути ще більші ідіотизми типу «а чого це американські платники податків мають давати гроші корумпованому режиму того єврея, що живе в розкоші» чи вимоги «та вирубайте їм Старлінк» чи бубоніння про «червоні лінії» або що «з путіном треба домовлятися». А ще – й це особливо вражає – такі бздури можна почути від речників усього політичного спектру.

Леді та джентельмени, дозвольте вам нагадати, що путін собі на умі, але не дурний. Він знає, що порушив Статут ООН і що його головорізи порушують всі статті Женевської конвенції й здійснюють всі можливі звірства та злочини кожного дня свого перебування в Україні, знає, що порушив Будапештський меморандум та «власні» угоди «Мінськ-1» та «Мінськ-2». Він може не до кінця усвідомлювати, наскільки зруйнував свою армію, але продовжує наполягати на негайній капітуляції України та штовхає своїх генералів до «велиииикого» наступу. Якщо хтось все ще вважає, що з такою людиною можна про щось домовитися, то прошу дуже – їдьте в москву, ведіть переговори та – вишенька на торті – спонукайте путіна поважати домовленості.

Наступний пункт – поставки зброї… Ой, мамо, НАТО вирішило «кинути виклик путіну», «пообіцявши надіслати» 400 головних бойових танків. Відтак, тепер всі довкола обговорюють «що далі?» – надзвукові винищувачі?

Вибачте, але це щось для дурнів та коней. Це повністю безглуздо. Українські сили потребують:

а) системи зв’язку, яку не контролює олігарх, що поділяє ідеологію свого кращого другана (ну, про те, що демократію треба замінити на приватну диктатуру або принаймні лад, коли з багатих не беруть податків);

б) артилерії;

в) величезних тон снарядів для тої артилерії;

г) так само тон важкого піхотного озброєння як міномети чи АГСи (і дуже-дуже багато боєприпасів для них)

Плюс більше систем ППО.

Я вже про все це писав у своїх звітах разів десять, але ось, прошу, знову.

Збройні сили рф (ВСрф) «давлять масою». Масою артилерії, бронемашин, а тепер – масою нетренованої піхоти. І ніхто інший, але сам путін, звів усю війну до найпростішого спільного знаменника: «або ви знищите всю мою армію, або здавайтеся» – й це залишається незмінним від квітня 2022 року. Вже десять довгих і кривавих місяців. Відповідно, іншого виходу немає: треба вбити всю його армію. А єдиним ефективним (читайте, раціональним) методом такого знищення є вогнева потужність – буквально тоннаж вибухівки, яку можна кинути на голови ВСрф.

Ну й ще раз – факт: немає іншого способу доставити необхідну масу вибухівки – лише артилерія. Артилерії треба, щоб розгромити російську артилерію, танки та інші бронезасоби й усю ту масу піхоти. Й усе це потрібно зробити, доки ВСрф не нашкодили українцям у відповідь – особливо, якщо ЗСУ ще й збираються наступати. А тим, хто боїться реакції путіна, слід нагадати, що артилерія значно дешевша за літаки й тому її можна купити більше, а символічних загроз буде менше.

І проблема, що через 12 місяців після (повторного) вторгнення путіна в Україну США, НАТО та ЄС

а) все ще надто повільно «вираховують» (чи не можуть вирахувати), який саме тоннаж вибухівки має обрушити ЗСУ на ВСрф, щоб їх знищити, й тому

б) все ще не здатні виготовити необхідну кількість артилерійських снарядів (хоча технічно вони мали б вийти на необхідну потужність ще влітку минулого року).

Альтернативний метод – передати ЗСУ достатньо мінометів та АГС. Вони, знаєте, ще дешевші за артилерію й те що їх передали, взагалі ніхто не помітить. І їх легко виготовити в необхідних кількостях – і боєприпаси до них теж. Проте, через 12 місяців після (повторного) початку війни західна індустрія таки не може виготовляти важке озброєння й боєзапас до нього в необхідній кількості й повинні купувати все це, наприклад, у Пакистану, який підтримує Талібан і є союзником Китаю, та з інших подібних «джерел». Цьому треба знайти швидшу та дешевшу альтернативу. Важка зброя для піхоти – найкращий варіант. І нікому з політиків не доведеться каляти білизну, бо путін на такі поставки навіть не зверне увагу.

ЗСУ цього дуже потребує: міномети й АГСи значно ефективніші, наприклад, за кулемети, які при частоті 30 пострілів на секунду перегріваються й не можуть, як те потрібно, безперервно убивати російських солдатів. Тому й не дивно, що трапляються випадки, як оцей , коли розрахунок українських кулеметників «використав» три машини, відбиваючи хвилі російських нападників.

Врешті, надійна система зв’язку потрібна не лише, щоб більше не залежати від мегаломана, який злетів із котушок, а щоб забезпечувати раннє сповіщення та координувати зусилля ЗСУ – на всіх рівнях – доки ППО виконує подвійну функцію, захищаючи цивільних та критичну інфраструктуру в тилу та солдатів на фронті. Так що, дорогі політики, в цьому всьому також є «гуманітарний аспект».

Дайте все це українцям – і то вже зараз, а не «упродовж 6-9 місяців» – і вони, без найменшого сумніву, розгромлять ВСрф і закінчать війну. Це точно найшвидший спосіб.

Знову ж, ляпати про F-16 і А-10, «Торнадо» та «Єврофайтери», а ще підводні човни видається значно «сексуальнішим» – особливо для мейнстрімних медій, котрі завше допадаються до сенсацій та «гарячих» новин. Утім, все це не лише лякає наших славних політиків та більшу частину публіки (ой, мамцю, та ж путін за то на нас атомну бомбу кине…), але й усі ці поставки танків у даний момент безсенсові, оскільки забирають час і ресурси, по-суті, не збільшуючи вогневу потужність ЗСУ до необхідного рівня.

ПОВІТРЯНА ВІЙНА

10 лютого ВСрф влаштували черговий ракетний обстріл України. ЗСУ заявили, що збили 61 із 71 крилатих ракет і дронів-камікадзе [Генштаб повідомляв про 71 крилату ракету, 29 ракет С-300, а також 7 «шахедів», із яких 5 було збито –  перекл.]. Ще один наліт «шахедів 131/136» відбувся увечері того дня: повідомляють, що ЗСУ збили всі 20 дронів.

Що ж, звучить «чудово», але все не так просто: українським силам ППО поки не вдається досягнути ефективності перехоплення хоча б на рівні 90%. Внаслідок цих ударів було пошкоджено чотири теплоелектростанції під управлінням ДТЕК та кілька важливих ліній електропередачі, а ще міст неподалік від Одеси. Це не жарти.

Урок для політиків та іже з ними: надайте нарешті українцям якомога більше систем протиповітряної оборони.

Як завжди, удари крилатих ракет «доповнили» перехоплювачі ВКС, які намагалися скористатися нагодою, щоб влаштувати полювання на перехоплювачі Повітряних сил України. Не чув, щоб росіянам цього разу щось вдалося, але одна з їхніх ракет повітря-повітря великого радіусу Р-37М не влучила в ціль, потім у неї відмовив детонатор і вона впала на землю майже неушкодженою. Якщо її справді підібрали українці… ну, тоді закладаюся, що вже за кілька годин її передали «безневинним спостерігачам» із Національного центру повітряної та космічної розвідки США (колишній Відділ іноземних технологій), щоб вони її дослідили та розробили засоби електронної протидії…

Після численних повідомлень, що українці використали свої останні тактичні балістичні ракети «Точка» ще минулого літа, я, чесно кажучи, був здивований, коли побачив два таких комплекси в дії. Повідомляють, що ціллю було щось у районі Маріуполя: місцеві мешканці писали про кілька сильних вибухів, а росіяни заявили, що всі ракети було збито.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Пункт 1): Після дводенного шантажу України (і Пентагону) SpaceX повністю відновила всі функції системи звʼязку «Старлінк» ще на минулих вихідних. І слухайте-но: ЗСУ можуть використовувати її так, як їм заманеться…

Урок для політиків та іже з ними: є ефективніші й дешевші альтернативи «Старлінка». Може, потрібно більше часу, щоб їх задіяти, але керівники цих компаній-розробників принаймні не мають манії величі. Тож поінформуйте себе якось і надайте їх Україні.

Пункт 2): Ні, «велииикий» російський наступ не розпочався, принаймні не вчора. Він у розпалі – і триває вже щонайменше три тижні.

Пункт 3): Як я вже писав, ВСрф більше не використовує батальйонно-тактичні групи, натомість вони повернулися до використання полків, кожен із яких тепер «посилено» залученням цілого артилерійського батальйону. «Все згодиться»: інколи це батальйон ракетних систем залпового вогню, інколи батальйон протитанкових ракетних комплексів, і тільки танкові полки, здається, доповнено «правильними» артилерійськими батальйонами.

Купʼянськ-Сватове… Великого російського наступу (поки) немає, тільки «відносно малі операції», переважно в районі Гряниківки за участі 138-ої мотострілецької бригади ВСрф, але ЗСУ насторожі і впевнено захищаються.

Кремінна… Не сумніваюся, що росіяни мріють пробитися там, щоб знову захопити Лиман, проте: за минулий тиждень вони не змогли помітно просунутися від траси Р066. Звичайно, вони провели багато атак у різних напрямках, але скільки не намагався, не можу знайти доказів, що вони захопили щось «нове» (навіть вони самі не роблять таких заяв). Власне кажучи, наступи росіян між Червонопопівкою та Житлівкою в бік Тернів, схоже, деруть на шмаття щоразу, коли вони виходять на відкритий простір між цими населеними пунктами. Далі на південь їхня 30-та мотострілецька бригада нібито спромоглася відтіснити 80-ту десантно-штурмову бригаду від Кремінної на якихось 500-1000 метрів, але щойно росіяни вийшли на відкритий простір на схід від Ямполівки і Зарічного, як одразу зазнали важких втрат. Якщо вони й змогли десь просунутися, то хіба в лісі біля Серебрянки, де два чи три полки ВДВ за підтримки 90-тої гвардійської танкової дивізії таки відтіснили від села Діброва 95-ту десантно-штурмову бригаду і дві бригади ТрО десь на пів кілометра.

Тут добре видно нестачу в українців артилерії та боєприпасів, через яку росіянам знову і знову вдається «налітати» на своїх БМП, озброєних 30-міліметровими кулеметами. Також для розвідки під час боїв у лісі потрібно багато безпілотників, тому такі успіхи, як знищення однієї БМПТ, трапляються рідко і коштують чимало крові.

Бахмут… Північ… Цими днями дивно бачити заяви, що росіяни «захоплюють Красну Гору» (чи спроби українських посадовців заперечити, що ЗСУ відступили звідти), адже повідомляють, що Красну Гору було захоплено ще тиждень тому… Для певності: ні, там немає бійців ЗСУ — лінія фронту проходить вздовж траси М03. Добре, хоч «Старлінк» знову працює, тож до самої траси росіянам дістатися не вдалося.

Бахмут… Центр… ЗСУ завершили відхід до річки Бахмутки, підрозділи 106-тої дивізії ВДВ ВСрф обережно просунулися за ними. Повідомляють, що відновлена 31-ша бригада ВДВ теж тут, але інформація суперечлива: хтось каже, вони десь у районі Сватового, хтось стверджує, що під Бахмутом…

Бахмут… Південь… За минулі дні росіяни щосили наступають по всій протяжності «того пагорба над Кліщіївкою» в напрямку Іванівського: повідомлення свідчать про піхотні наступи (щоразу за підтримки артилерії), що тривають по 4, 8, 14 годин. ЗСУ утримує позиції.

…Але не сумнівайтеся: у російських соцмережах є вдосталь надійних повідомлень про те, що Бахмут от-от упаде, що ЗСУ повністю розгромлені, в місті не зосталося українських військових, а боротьбу продовжують тільки генетично модифіковані сатаністи, трансгендери і найманці…

Я й хотів би пояснити їм, що всі такі істоти наразі зайняті своїми справами десь в Африці або на Марсі, та розумію, що просто змарную час…

Вугледар... російські атаки тут уже стільки разів провалилися, а втрати досягли таких масштабів, що про проблеми вже навіть «відкрито» говорять у російських соцмережах. Звичайно, з поправкою на розуміння «відкритості» на росії. Що ж до російських втрат, то більшість коментаторів говорять про «кидання на забій» «елітної» 155-тої бригади морських піхотинців: так, ніби після всіх минулотижневих атак із однаковим плачевним результатом цей підрозділ досі можна вважати «елітним», і так, ніби там не воюють інші підрозділи. Ну і хто ж повірить, що всі ці втрати спричинила одна-єдина українська бригада, а не 5-10...

Зрештою зʼясувалося, що морські піхотинці 155-тої – це, як і більшість підрозділів морської піхоти рф, бригади, тільки «посилені» моряками з рускіх воєнних кораблєй. Наприклад, «адмірал трібуц» або «адмірал пантєлєєв»: ці судна не можуть нести ракети 3M54 «Калібр», а тому в цій війні непотрібні. Моряки, які вчилися воювати на кораблях, носять військову форму, пройшли тижневе чи яке там навчання, і їх скопом перевели в морську піхоту. А тим, хто дивується, «як таке може бути», рекомендую прогортати мої звіти на кілька днів назад і почитати моє детальне пояснення.

Припускаю, те саме сталося з більшістю екіпажів кораблів-амфібій, які нині «стоять рядочком» у портах Севастополя та Новоросійська, про що пишуть отут. Та я сумніваюся, що навіть путіну вдалося б знайти спосіб, як їх долучити до атак під Бахмутом і Вугледаром (хоча, впевнений, він міркував на цю тему). То для чого тоді годувати непотрібні екіпажі цих суден?

Отак ВСрф «вирішують» проблему браку піхоти. Другий метод – вербування вʼязнів. Звісно, ми вже бачили, що «вагнер» місяцями таким промишляє, і має успіх приблизно, як у підрозділів японських солдатів-камікадзе 1945 року. Та агентурна розвідка принесла мені на хвості, що пріґожин позатикав усім роти, і «вагнер» більше з вʼязнями не возиться. Тепер тюрми спустошують вишестоящі органи в москві (а саме їхнє мінубивства).

Існують і хай-тек рішення: росіяни за допомогою високоточної зброї «іздєліє-305» почали стріляти по трубах Вугледара. Стверджуючи, що на них сиділи українські дозорці. Ага, любі мої друзі-росіяни, я не сумніваюся, що саме так ви і думаєте, і так мислить загалом ВСрф. Та чомусь здається мені, що ЗСУ діють інакше: за тих температур значно зручніше – та й безпечніше – просто встановити камери.

А ще росіяни скаржаться на атаки українських HIMARS-ів (для них усе – HIMARS-и, будь то M142, M270, БM-27, БM-30 чи далекобійна артилерія), що громлять їхні бригадні штаби, і на «керовані НАТО» протитанкові міни, що їх розсипає артилерія. Мабуть, бідні росіяни прибрали всі міни з усіх (15-20) шляхів підходу до Вугледара, аж тут зʼявилися ці снаряди 155мм калібру і накидали ще мін... як несправедливо, правда? Розміновуєш поле – а тут тобі недобитки ворога (чи хто там на тому боці?) знову заміновує ті самі ділянки. Такого на війнах не бувало ще ніколи, ніколи, ніколи! (Закочую очі).

Залишається тільки здогадуватися, чому ті самі ображені скаржаться, що танкісти позалишали всі мінні катки в тилу?

...ох уже ці мої грубі та варварські прямолінійні запитання...

Джерело

Оригінал тут

Переклад: Микола Ковальчук, Ростислав Семків, Антоніна Ящук

Редакція: Ростислав Семків