У Єлисейському палаці запевняють, що контакти з Москвою не припинялися, однак перед початком переговорів про завершення війни європейцям потрібно узгодити спільну позицію, щоб не дозволити США та Росії усунути ЄС від процесу.
Європейські країни готові відновити активніші контакти з Росією заради пошуку шляхів завершення війни в Україні. Водночас у Парижі вважають, що перед цим необхідно домовитися між собою про спільну позицію, щоб переговорний процес не перетворився на майданчик, де Вашингтон і Москва зможуть скористатись розбіжностями між європейськими столицями. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на слова посадовця Єлисейського палацу.
«Канали діалогу з росіянами ніколи не переривались. Сьогодні самі росіяни запросили європейців розпочати з ними діалог. Це російське запрошення. Коли вони цього забажають, то повідомлять, яких саме європейців запрошують», — заявив співрозмовник.
Він пояснив, що європейці хочуть діяти послідовно та ефективно, а для цього необхідно спочатку узгодити підхід з усіма партнерами.
«В певний момент потрібно просто впорядкувати все таким чином, щоб діалог був практично можливим і щоб ані американці, ані росіяни не могли, скажімо так, скористатися розмаїттям європейських позицій як приводом для того, щоб виправдовувати нашу відсутність на переговорах», — сказав посадовець.
Нинішня активізація дипломатичних контактів почалася на тлі нового раунду тристоронніх переговорів України, США та Росії, який відбувся 10–11 листопада в Абу-Дабі. Європейські партнери, НАТО та Єврокомісія також були присутні в ОАЕ, однак спочатку провели окрему координаційну зустріч з українською та американською делегаціями.
Після цього розпочався безпосередній тристоронній формат. Україна визначила серед своїх головних пріоритетів припинення бойових дій, надійні гарантії безпеки, економічне відновлення та гуманітарні питання.
Однак питання участі Європи в наступному раунді одразу стало предметом суперечностей. Після зустрічей американських спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Владіміром Путіним у Москві представники США повідомляли про готовність залучити європейців до подальшого переговорного процесу.
Натомість 16 листопада помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що Москва такого формату не погоджувала. За його словами, сторони поки обговорюють продовження тристоронніх переговорів, а для розширення формату Росії нібито потрібні додаткові домовленості.
Наступний сигнал надійшов 19 листопада від Джареда Кушнера. Під час пресконференції за підсумками засідання Коаліції охочих у Берліні американський переговорник заявив, що Росія погодилася на багатосторонній формат за участю європейських країн.
За його словами, американська сторона пояснила Москві, що присутність Європи за столом переговорів є необхідною умовою для завершення війни. Кушнер також повідомив, що позицію європейських держав уже донесли до Дональда Трампа, а російській стороні її планують передати під час наступного контакту.
Паралельно з переговорами в Берліні Москва зробила власний дипломатичний крок. 19 листопада Владімір Путін заявив, що Росія через дипломатичні канали запропонувала європейцям приїхати до Москви, щоб з’ясувати їхню позицію щодо завершення війни. Після цього, за словами російського президента, Кремль вирішуватиме, у якому форматі продовжувати діалог щодо України.
За інформацією «Радіо Свобода», яку оприлюднили наступного дня, до Москви можуть вирушити радники з національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Водночас остаточного рішення щодо такої поїздки ще не було.
Україна, зі свого боку, наполягає не на окремих двосторонніх контактах Європи з Кремлем, а на повноцінному чотиристоронньому форматі переговорів. 19 листопада Володимир Зеленський заявив, що Європу мають представляти п’ять країн — Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща, а також Європейський Союз і НАТО.
Президент наголосив, що Україна, Європа та США повинні спільно підготувати порядок денний і погодити дату наступної зустрічі. За його словами, Україна дуже розраховує на таку зміну переговорного формату.
Важливою частиною цієї дипломатичної роботи стала зустріч Коаліції охочих у Берліні 19 листопада за участю Зеленського, лідерів європейських держав та американських представників. Її учасники обговорювали не лише формат майбутніх переговорів, а й те, що має гарантувати безпеку України після припинення вогню.
Зокрема, йшлося про можливі юридично зобов’язувальні гарантії, механізм моніторингу перемир’я під керівництвом США та створення багатонаціональних сил під керівництвом Європи за підтримки Вашингтона. Також підтвердили надання Україні 90 млрд євро кредитної допомоги ЄС до кінця 2027 року.
Таким чином, заява джерела в Єлисейському палаці з’явилася в момент, коли сторони фактично сперечаються не лише про умови завершення війни, а й про те, хто матиме місце за столом переговорів і впливатиме на визначення майбутнього України. Париж хоче, щоб європейські держави виступали узгоджено, Київ наполягає на безпосередній участі України та Європи, а Москва поки не визначилася з конкретним форматом майбутніх контактів. Сам факт запрошення до Москви ще не означає, що переговори вже погоджені або що Кремль прийняв запропоновану Україною модель.