Удар по Кримському мосту став символом власних можливостей України щодо нанесення ударів на великі відстані.
Як пише УНІАН, однак в умовах обстрілів з боку Росії та нестачі капіталу Києву вкрай складно продовжувати розвиток своєї оборонної промисловості, пише The Wall Street Journal. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Оборонна промисловість України – яка відродилася після російського вторгнення – судячи з усього, досягла своєї межі", – зазначає видання, посилаючись на оцінки представників галузі та військових аналітиків.
Як зазначає WSJ, Україна не може виробляти свої найкращі ракети – наприклад, "Нептун", які використовувалися під час удару по мосту, – у таких самих масштабах, як Росія. Фінансування розподілено між понад 1300 підприємствами, через що на частку найефективніших компаній припадає менше коштів. Виникають труднощі з пошуком кадрів. До того ж заводи не можуть безпечно розширювати виробництво, перебуваючи під постійними обстрілами з боку Москви.
У результаті деякі українські компанії звертаються до закордонних ринків – або для організації виробництва, або для залучення капіталу.
Головні проблеми
Як зазначає WSJ, численні невеликі компанії, що експериментують з новими продуктами – часто прямо на лінії фронту, – зробили український оборонний сектор гнучким та інноваційним. Однак український ринок недостатньо великий, щоб забезпечити зростання для всіх цих компаній. За словами Ніко Вудса, який консультував уряд України з питань оборонного виробництва, унікальна система закупівель – за якої окремі командири можуть самостійно замовляти обладнання або отримувати його у вигляді пожертв – призвела до роздробленості витрат.
"Багато компаній не приносять реальної користі військовим зусиллям… навпаки, вони лише посилюють конкуренцію за обмежені фінансові ресурси", – зазначив колишній офіцер ВМС США.
Російські обстріли також ускладнюють масштабування виробництва. Як повідомив Олег Коростельов, генеральний директор конструкторського бюро "Луч" – розробника ракети "Нептун", компанії доводиться розсіяти виробничі потужності, щоб захистити їх від російських ударів.
Також, за словами одного з керівників компанії Ark Robotics, серйозною проблемою став пошук кваліфікованих кадрів для розширення діяльності – адже мільйони людей покинули країну або служать в армії.
Знайти нові площі для розширення теж непросто: орендодавці не хочуть, щоб їхня нерухомість стала мішенню для атак, пояснив він. Крім того, компаніям важко залучити фінансування всередині України, тому вони звертаються до закордонних ринків у пошуках капіталу та виробничих площ.
Компанія Ark Robotics перенесла штаб-квартиру до Естонії; там же вона налагодила випуск дронів. За словами одного зі співзасновників, компанія Fire Point розглядає можливість продажу частки в бізнесі. Стартап Swarmer у березні вийшов на ринок у Нью-Йорку, а зараз базується в Остіні (штат Техас).
"Йдеться про доступ до капіталу та більш широких ринків, тоді як вести виробництво в самій Україні стає дедалі складніше", – каже генеральний директор компанії Uforce Олег Рогінський.
Створення української антибалістики
У липні в Парижі було створено Антибалістичну коаліцію. У рамках коаліції ведеться взаємодія з метою розробки та створення антибалістичної системи "Фрейя". Ця нова система має стати дешевшою та масовішою альтернативою зенітно-ракетним комплексам Patriot.