Старий Новий рік 2023: традиції українського народу, коли потрібно щедрувати і посівати
Старий Новий рік завжди припадає на 14 січня. Цього дня Церква також вшановує пам'ять святого Василя. З'явилося цікаве свято 1918 року, коли українці перейшли на григоріанський календар.
Тоді Новий рік почав наступати на два тижні раніше, але люди запам'ятали і стару дату. Які традиції та обряди існують на Старий Новий рік — пише ТСН.ua.
Коли Старий Новий 2023 рік
Це свято щороку припадає на 14 січня. Не буде винятком і 2023 рік. Старий Новий рік прийде в суботу. Напереродні, 13 січня, традиційно українці збираються за святковим столом і знову смакують кутю. Цього разу вона називається "Щедрою". На столі обов'язково стоять м'ясні страви, особливо часто можна побачити свинину.
Історія свята
1918 року багато країн перейшли з неточного юліанського календаря на більш точний і новіший григоріанський. Різниця між ними становить приблизно два тижні. Вступили в силу зміни і на українських землях.
Однак в православній церкві від нововведення відмовилися. Тому в храмах продовжили святкувати всі релігійні свята за старим стилем. Тому практично всі свята в православ'ї припадають на 13 днів пізніше сучасної дати. Так, наприклад, колись день святого Василя святкували в перший день нового року, а 13 січня (за юліанським календарем це 31 грудня) — День Маланки.
Саме тому в українців є одразу два свята, які пов'язані з Новим роком. Спочатку ми святкуємо прихід Нового року за григоріанським календарем, а потім, через два тижні, Старий Новий рік.
Нагадаємо, що 2022 року митрополит Епіфаній заявив, що ПЦУ вже готова до реформи календаря, якщо парафіяни погодяться на такий крок. Якщо це станеться, то день святого Василя Церква буде святкувати як раніше. Тобто 1 січня.
Старий Новий рік: традиції та обряди
Здавна українці святкували день святого Василя. Це була особлива дата — перший день року. Тому всі збиралися разом, йшли до сусідів вітати з Новим роком та посівати. Святкування традиційно починалися напередодні. 13 січня в народі називали День Маланки, Щедрий вечір або Щедра кутя.
На Щедрий вечір було прийнято накривати святковий стіл, на якому завжди стояла кутя, вареники зі шкварками, млинці з м'ясом, запечене порося або просто страви зі свинини. Така традиція пояснюється тим, що святого Василя вважають покровителем свиней. Увечері молоді люди збиралися разом і водили "козу Маланку". Вони йшли в сусідні будинки, щедрували та бажали господарям щасливого Нового року. Обов'язково за свою виставу просили частування.
14 січня, коли приходив день святого Василя, вже можна було йти в гості. Зазвичай йшли до рідних, хрещених батьків, близьких друзів. Зранку хлопчики та чоловіки брали зерно і йшли посівати. Дівчатам це робити було заборонено. Посівальники спочатку вимовляли спеціальний вірш, у якому бажали господарям достатку та радості. А потім розсипали зерно по будинку. За це вони отримували частування і монети.
Віряни на Старий Новий рік обов'язково відвідували храм та молилися святому Василю, щоб той подарував здоров'я і щастя в Новому році.