Падіння Пауерса: 60-річчя інциденту з літаком-шпигуном U-2
Шістдесят років тому радянська протиповітряна оборона збила літак-розвідник США, пілотований Френсісом Гері Пауерсом, коли він виконував фотографічну розвідку в глибині СРСР.1 травня 1960 року одномісний літак U-2 був збитий ракетою класу «земля-повітря» і зазнав аварії біля Свердловська, теперішнього Єкатеринбургу. Пауерс використав парашут, але його схопили і засудили до 10 років ув’язнення. Цей інцидент викликав міжнародний фурор, і в 1962 році Пауерса обміняли на радянського шпигуна Рудольфа Абеля. Це був останній раз, коли Сполучені Штати Америки використали літак-розвідник U-2 над територією Радянського Союзу, оскільки після 1961 року таку ж функцію стали виконувати супутники.
04.05.2020 — 24 — 16940
Стриптиз в эпоху коронавируса: drive-through с гарантией безопасности
Стриптиз-клуб Lucky Devil в Портленде (Орегон, США), на фоне карантина недавно переквалифицировавшийся в малый бизнес по доставке еды с приватными танцами на безопасном расстоянии, предложил своим работницам еще один способ заработка в сложный период: танцы на сцене для водителей и пассажиров в режиме drive-through. Шоу немного напоминает прохождение теста на коронавирус по системе drive-in, но никто ни к кому не прикасается, даже в перчатках. Зрители – не только бывшие завсегдатаи клуба, но и те, кто просто готов поддержать финансово предприимчивых девушек. Lucky Devil формально закрыт с 16 марта. Но владелец клуба Шон Боулден не сдаётся. Ни на какую помощь от государства ни он, ни его работники не рассчитывают.
04.05.2020 — 21 — 10528
Весілля важко пораненого бійця у військовому госпіталі
На території Національного військово-медичного клінічного центру "ГВКГ" відбулася виїзна шлюбна церемонія для пораненого військового Збройних Сил України та його нареченої. Про це повідомляє Командування Медичних сил ЗСУ у Facebook. Зазначається, що 10 квітня цього року, під Авдіївкою майбутній наречений отримав вкрай тяжке пораненням з ушкодженням печінки, нирки та кишківника. "На його щастя у районі проведення операції Об’єднаних сил на той час перебував командувач Медичних сил ЗСУ генерал-майор медичної служби Ігор Хоменко, який має величезний досвід та незважаючи на високу посаду продовжує хірургічну практику", - йдеться у повідомленні. У найкоротший термін після поранення, на базі Авдіївської центральної міської лікарні, хлопець отримав висококваліфіковану хірургічну допомогу, після чого його вертольотом одразу доправили до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, а згодом до Головного військового клінічного госпіталю у Києві. "Ігор та Анна познайомилися кілька років тому неподалік від Водяного на Донеччині, де дівчина мешкала зі своєю родиною, а хлопець виконував завдання з відсічи російської збройної агресії. Згодом він забрав її разом з 8 річним сином до себе на Миколаївщину. У 2018 році у них народилася спільна донька. Так сталося що своє весілля вони планували вже кілька років, і 11 квітня Ігор повинен був піти у відпустку та нарешті здійснити їх спільну з Анною мрію, але доля розпорядилася трохи інакше. Тож як тільки він прийшов до тями після операції та додзвонився до коханої вони вирішили, що одружаться як тільки хлопець зможе самостійно стояти на ногах", - повідомляє Командування Медичних сил. Минуло лише три тижні після операції, а хлопець вже готовий повести свою наречену під вінець. І хоча попереду у хлопця ще тривала медична реабілітація він повний оптимізму та з посмішкою каже: "Якщо я враховуючи отримані 2 кулі досі живий, значить потрібен ще на цьому світі, а особливо своїй родині! Тому щиро дякую усім хто брав участь у моєму порятунку та допомагає і підтримує мене зараз. Запевняю, що зроблю ще багато корисного!".
04.05.2020 — 15 — 14556 — 1
Драматичний порятунок заручників у Лондоні: облога іранського посольства 1980 року
30 квітня 1980 року, шестеро бойовиків захопили посольство Ірану в Лондоні, взявши 21 заручника, двох із яких убили. Драматична шестиденна облога закінчилася, коли елітні британські війська SAS увірвалися у будівлю, щоб врятувати 19 заручників, які залишилися. П'ятеро бойовиків були вбиті. Терористи були членами іранського дисидентського угруповання Демократичного революційного фронту звільнення Арабістану (ДРФЛА). Група зажадала звільнити 91 ув’язненого в південній провінції Ірану Хузестан, де ДРФЛА хотіла отримати арабський національний суверенітет. Після іранської революції 1979 року араби, які проживають у провінції Хузестан, повстали і зажадали автономії. В результаті репресій з боку іранських сил безпеки загинуло понад ста арабських демонстрантів, і багато інших були ув'язнені. Більше десяти елітних військовослужбовців із іранського «Корпусу вартових ісламської революції» також були вбиті у зіткненнях
30.04.2020 — 16 — 14382
Навчання артилерії ЗСУ
Артилеристи набувають практичних навичок у стрільбі та управлінні вогнем з використанням новітніх методів відповідно до стандартів НАТО: проведення розвідки з використанням новітніх систем спостереження, залучення безпілотних літальних комплексів, застосування нової тактики взаємодії підрозділів під час ведення оборони.
29.04.2020 — 11 — 8972
Підприємці проти карантину: протест під Кабміном
Під будівлею Кабінету міністрів України сьогодні, 29 квітня, проходить акція протесту малих підприємців з вимогою послабити карантинні заходи. Під будівлею Кабміну перебуває декілька сотень протестувальників. За словами організаторів, підприємці вимагають від уряду дозволити роботу малому та мікробізнесу з дотриманням санітарних вимог. Також мітингувальники вимагають забезпечення рівних вимог до роботи під час карантину для всіх: для відомих торговельних мереж, ресторанів і т.д. Протестувальники на авто перекривали рух по вулиці Грушевського, але наразі учасники мітингу забрали свої авто і звільнили вулицю для проїзду. Біля Кабміну чергує декілька нарядів Національної гвардії, а також Поліція діалогу.
29.04.2020 — 20 — 13977
Український мегалітак «Мрія» працює наднормово через пандемію коронавірусу
Необхідність повітряного перевезення великої кількості засобів індивідуального захисту під час пандемії коронавірусу викликала великий попит на український транспортний літак-рекордсмен Ан-225 «Мрія».
29.04.2020 — 12 — 16958
Национальные особенности средств защиты от коронавируса
В период пандемии коронавируса защитные маски перестали быть безликим и утилитарным предметом гигиены. Постепенно они превращаются из средства индивидуальной защиты от заражения в элемент одежды, по которому можно узнать многое об их владельце. И даже показы мод не обходятся без этого аксессуара – к новой тенденции уже подключились известные кутюрье.
28.04.2020 — 28 — 15392
На Банковій вимагали звільнення Венедіктової через справу про вбивство Гандзюк
Декілька десятків людей, активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» під Офісом президента України влаштували акцію протесту, учасники акції вимагали пояснень від Володимира Зеленського та звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової через завершення досудового слідства у справі Катерини Гандзюк.На думку присутніх активістів, завершення досудового слідства є передчасним, адже прокуратура та СБУ мають ще 3 місяці. На думку активістів, це свідчить про «злиття справи» генпрокурором. Після завершення акції під Офісом президента активісти пішли під помешкання, де, ймовірно, проживає Ірина Венедіктова.
28.04.2020 — 11 — 9901
«Карантин дав тріщину, їду на Троєщину». Сьогоденне життя житлового масиву столиці
Житловий масив Троєщина (Деснянський район столиці) з населенням понад 300 000 людей жартівливо відомий на всю Україну мемом «Життя дало тріщину, їду на Троєщину». Фоторепортаж про те, як живуть і чим займаються його жителі під час карантину. Людей на вулицях житлового масиву – дійсно незвично мало. Майже всі сидять вдома, бо ж – карантин. Аби «зловити» момент для фотографії, довелося багато ходити та довго чекати. Район складається переважно з багатоповерхівок. Зелені мало, та, яка є, низька. Дерева ще не встигли вирости. Весна. Тепло. Але квіт і тих небагаточисельних на подвір'ях вишень, черешень та бузку, жителі масиву змушені спостерігати з вікон та балконів висоток. Люди виходять з квартир в основному по справах. В магазин, в аптеку, вигуляти собак. Хтось, звісно, і просто гуляє, але таких набагато менше. Під час карантину комунальні служби працюють. На вулицях чисто. Біля озера на проспекті Романа Шухевича будували парк. Біля одного з будинків зустрічаю Марію Іванівну, яка поливає свій «город» під балконом. Мешкає вона на першому поверсі. – Поливаєте? Жінка бачить, що я фотографую. – Та зараз ще нема що фотографувати. От зацвітуть півники, тоді приходьте. – Самі все посадили? – Так. Але ж тут біда. Тут пісок, а землі не возять. Сама нагорнула і посадила. – А скільки ж вам років і як вам карантин? – Без одного вісімдесят. Сиджу вдома, оце лише під балкон у садок виходжу. Біля смітника порпаються безхатченки. Один з них підозріло дивиться на мене та на камеру. Махаю йому рукою (меседж: «Я з миром»). Він обережно махає мені у відповідь. Порозумілися. Територіального конфлікту не буде:) У підвалі однієї з багатоповерхівок розташований пункт прийому вторсировини. Їм працювати у карантин дозволено. Біля входу сидить жінка. Перекур. – Добрий день! Як вас звати? – Мене звати «Тайна» (сміється – ред.). – Що, люди здають потроху? – А куди ж їм дітися? Жити ж за щось треба. Біля іншої висотки зустрічаю літню жінку, яка ходить з ходунками територією школи. Побачивши вишню, вона підійшла та понюхала квіт. Розговорилися. Розповіла, що дуже скрутно економічно, але «якось воно та й буде». Громадський транспорт курсує за карантинними правилами (без спецперепусток не можна), тож люди районом пересуваються пішки, велосипедами, а молодь ще й модерновими видами транспорту – сігвеями, скейтами, гіроскутерами. Молоді та дітей дійсно небагато, більшість на вулиці – дорослі та літні. Трішки більше людей видно біля магазинів та аптек. Парковки забиті автомобілями. Їхати теж особливо нікуди. Все у місті та навколо зачинено на карантин. Далі по району ситуація така ж. Людей на вулицях мало, хоча весна і тепло. Між будинками вулиці Радунської розговорився із жінками, які вигулюють собак. – Як воно на карантині? Світлана: Оце вони (собаки) і вигулюють нас. Якби не вони, то й не гуляли б. – А як економічно? – Я вдома через карантин, чоловік працює. Якось витягнемо. Менше купуємо. А от старих людей шкода. Їм гірше. На «районі» – досить багато безпритульних тварин. Хоча всі вони виглядають дуже вгодованими. І мисочки під будинками заповнені вщент. Карантин для них – благо, бо більше уваги і їжі. Треба сказати, що весняні вітри досить сильні на Троєщині, особливо коли дмуть з відкритого простору – зі сторони Дніпра. Між будинками Віктор лагодить свого бувалого «Жигуля». – Що у вас? – Та ось, зараз повітря спущу з гальмівної і додому. Машина потрібна. Маю знайому жінку, яка хвора на рак. Її треба возити у Інститут раку. – А як економічно у вас? – Погано. Грошей вже нема. А без грошей зараз хоч вмирай... Багато поліції (як у перші дні запровадження карантину) на масиві я не помітив. Піших взагалі за пів дня не бачив. Патрулі на машинах зустрів тричі. Багато людей навіть на вулиці прогулюються з телефоном. Через зупинку громадського транспорту зустрітися «фізично» важко, тож лишається голосове та віртуальне спілкування. На спортмайданчиках та у парках пусто. Хоча, звісно, окремі порушники правил карантину зустрічаються. Довго спостерігав, як хлопець наодинці тренувався з м'ячем. Вмотивований. За однією монотонною вправою він провів пів години. На вулиці архітектора Ніколаєва зустрів літнього чоловіка у масці, в захисних окулярах та з кумедною полосатою патичкою. Дядько ласував щойно купленими крабовими паличками. Розговорилися. Василю – вісімдесят. Каже, що «ще молодий». Чоловік добирався додому після невдалого візиту у поліклініку. За останні роки переніс дві важкі операції на серці і потрібен був рецепт на ліки. Його лікар захворів, а інший був зайнятий, тож просидівши три години у лікарні, він так і пішов додому без рецепту. «Зараз усе електронне. Листи. Черги. Мені то важко усе. В транспорт не пускають. Посвідчення вимагають. А в мене нема. Дуже незручно добиратися», – каже чоловік. І бідкається, як його дістатися додому. Пропоную підвезти. Чоловік залюбки погоджується. Дорогою дуже дякував. Історію хвороби, завтовшки з добру енциклопедію, показував. Веселий. Не хворійте, пане Василю! Їду з Троєщини. На виїзді, дорогою до Північного мосту, розташований великий ТРЦ «SkyMall» з безліччю магазинів одягу, кінотеатром та парком розваг. Теж зачинений на час карантину. Працює лише продуктовий супермаркет. Дуже незвично бачити абсолютно порожній паркінг, який зазвичай вщент забитий автомобілями покупців та охочих до ТРЦшних розваг. Треба зазначити, що трафік на дорогах столиці, незважаючи на карантин, досить щільний. Заторів немає, але в «тягнучках» стояв багатенько. У парку «Муромець», що між Дніпром та річкою Десенка, теж пусто. Усі розваги зачинені. Людей майже немає. На березі Дніпра було лише два рибалки. Не клювало (питав). Просто сиділи. Та берегом гуляла подружня пара з донькою. А зазвичай тут набагато більше і рибалок, і людей, які гуляють. Як на цю пору року, води у Дніпрі надзвичайно мало. Навіть влітку, у посуху, її більше. Тож, на жаль, однією з наступних тем для фоторепортажів може стати черговий «катаклізм» нашого часу – «зневоднення» та посуха в Україні...Автор: Андрій Дубчак, фотограф і кореспондент «Радіо Свобода»
27.04.2020 — 29 — 24797