Контракти.ua

Кропивницький: невідомий центр України

Якщо обчислювати український «пуп землі», то, глянувши на мапу, стає зрозумілим: він точно знаходиться в Кіровоградській (поки ще не перейменованої) області. А місто Кропивницький, центр цієї області – мабуть, чи найменш відомий туристам обласний центр. І це при тому, що місто - справжній архітектурний заповідник, який здатний здивувати «по-повній» (що і сталося з автором). Контракти.ua запрошують познайомитися з цим незвичайним містом, що зберігає пам'ять про відомих людей - від родин Тарковських і Тобілевичів до всемогутнього свого часу більшовика Зінов’єва, від глави уряду УНР Винниченка до таємничого колекціонера Ільїна... Отже, 11 фактів про Кропивницький Єдине місто в Україні, назване на честь театрального діяча Місто змінило шість назв. Найдовше воно проіснувало під назвою Єлизаветград (1784-1924). В радянський період спочатку місто стало Зінов'євськом - на честь народженого в ньому видного більшовицького діяча Овсія-Гірша Радомисльського (Григорія Зінов'єва; 1883-1936). Після того, як Зінов’єв був репресований, місто 1934-го перейменували на честь іншого більшовика – Сергія Кірова (спочатку просто в Кірово, а згодом, 1939 року, зробивши обласним центром, назвали Кіровоградом). 2016 року, після тривалих дискусій, було затверджено нову назву - на честь Марка Кропивницького (1840-1910), засновника професійного українського театру. І тепер це єдине місто в Україні, назване на честь театрального діяча. Перший цукровий завод в України та перший «цукровий олігарх» В Єлизаветграді заснований 1785 року перший в Україні цукровий завод. Батьком нашої цукрової промисловості став купець з Чернігова Іван Масленников. Невдовзі він став мільйонщиком, першим в Єлизаветграді володарем титулу купця І гільдії, а згодом - і дворянином. Правда, остання подія сталася 1806 року, коли він вже мешкав в Херсоні. Найстаріший залізничний міст в Україні В Кропивницькому 13 мостів, і поступається він в цьому плані тільки Києву. Найбільш цікавим є залізничний міст-віадук через Інгул, опори та обриси якого зберігаються в незмінному вигляді з 1865 р. Більше того: цей міст був першою в Російській Імперії спорудою такого роду (залізничний віадук). А ще певний час він був найвищим залізничним мостом в Європі! Перша цивільна друкарня в Україні Для друкування книг т.зв. «цивільним», або ж спрощеним, шрифтом, в 1764 р. в новоутвореній фортеці Св. Єлизавети заснована друкарня за ініціативою новоросійського генерал-губернатора Мельгунова, в якого тут була резиденція. Однак вже наступного року установи губернії переведено до Кременчука, куди переїхала і друкарня. До наших днів збереглася тільки одна книга, надрукована того року - комедія «Кавовий дім». Примірник знаходиться в Петербурзі. В місті зародився професійний український театр Історія театру пов'язана з історією ремісниче-грамотного училища, заснованого 1867 р. викладачем М. Федоровським. В цьому навчальному закладі був гурток хорового співу, драматичний гурток та власний оркестр. Драмгурток відвідували брати Іван і Микола Тобілевичи (які згодом візьмуть псевдоніми Карпенко-Карий і Садовський). Композитор П. Ніщинський спеціально для цього хору написав музичну п'єсу «Вечорниці», яку поставили в 1875 р. У виставі брав участь М. Кропивницький. Й саме від цієї вистави йде відлік історії трупи, яка в жовтні 1882 р. поставить саме в Єлизаветградському театрі «Наталку Полтавку», а пізніше отримає назву «театр корифеїв». Перший пам'ятник вченому-гуманітарію в Україні Віктор Григорович (1815-1876) був філологом-славистом, професором одночасно декількох університетів. Після виходу у відставку переїхав до дітей в Єлизаветград, де і помер. Роль Григоровича у вивченні мов і літератур слов'янських народів є дуже важливою. Мармуровий бюст на могилі вченого постав 1892 р. Гроші на спорудження дали понад 120 жертводавців. На жаль, кладовище, на якому були поховані Григорович та інші видатні містяни, було знищено, однак бюст частково зберігся. Його наприкінці 1960-х перенесли на новий цвинтар, а пізніше копію бюсту поставили біля будівлі Технічного університету. Перший повноцінний пам'ятник Леніну в Україні Як виявляється, перший великий пам’ятник Леніну в Україні (не бюст і не тимчасова скульптура) постав 1925 року в Ковалівському парку міста, яке тоді звалося Зінов’євськом. Пояснюється це просто: товариш Зінов’єв наказав на своїй малій батьківщині відкрити пам’ятник другові, з яким мешкав в відомому «шалаші». Відкриття сталося 7.11.1925 р. Пам’ятник простояв до літа 1941-го, коли його звалили німці, а за 6 років на тому ж п’єдестали встановили точну копію. Цей «Ілліч» простояв до зими 2014-го. Єлизаветград - батьківщина видатних людей В місті народилися: письменник і політик, голова Ради міністрів в 1917-18 рр. Володимир Винниченко (1880-1951),  поет Арсеній Тарковський (1907-1989), письменник Юрій Олеша (1899-1960), композитор Юлій Мейтус (1903-1997), піаністи Генріх Нейгауз (1888-1964) та Кароль Шимановський (1882-1937) тощо. Дитинство чи юність в Єлизаветграді провели видавець і меценат Євген Чикаленко (1861-1929), польський письменник Ярослав Івашкевич (1894-1980), фізик, лауреат Нобелівської премії Ігор Тамм (1895-1971), письменник Юрій Яновський (1902-1954), поет Євген Маланюк (1897-1968), у 1925-му працював драматург Микола Куліш (1892-1937).  Місто, як уже зазначалося, пов'язано з іменами родини Тобілевичів: Івана Карпенка-Карого (1845-1907), Миколи Садовського (1856-1933), Панаса Саксаганського (1859-1940), акторки Марії Заньковецької (1854-1934) та всього колективу «театру корифеїв».  Таємна колекція простого електрика – загадка та скарб міста Найпопулярніший і найбільш таємничий персонаж нещодавньої історії міста - простий електрик Олександр Ільїн (1920-1993), який зібрав унікальну колекцію книг і творів мистецтва. Точна вартість колекції досі невідома – найменша з цифр говорить про 100 млн доларів! Ці скарби збагатили місцеві музеї і бібліотеки, зробивши їх одними з найбагатших в Україні, але особистість Ільїна та обставини, за яких він збирав свою колекцію, залишаються темами для суперечок і спекуляцій. Найбільш поширеною є версія про таємний «партійний общак» або КПРС, або КДБ, а Ільїн був лише таким собі «охоронцем-скарбником». Цю версію показано в російському фільмі «Синдром дракона» (2012 р.) Місто кавалеристів і пілотів Два спеціалізованих навчальних заклади в різний час впливали на історію і соціальну структуру міста. Це юнкерське кавалерійське училище та вище училище цивільної авіації. Юнкерське училище було засновано 1865 року і згодом стало одним з трьох в імперії постачальником офіцерських кавалерійських кадрів, і єдиним на території України. Воно проіснувало тут до 1935-го (звичайно, в радянську добу як просто кавалерійське). Що стосується льотного училища, то воно було створено в 1951 р. як військове. У 1960 р. його його перепрофілювали в школу вищої льотної підготовки - другий в СРСР виш інженерів-пілотів цивільної авіації. З 2011 р. заклад зветься «Льотна академія Національного авіаційного університету». В 2015 р. на його території відкрився музей-літак. Кропивницький – «царство» цегляного модерну Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть у Єлизаветграді склався власний архітектурний стиль, який був місцевою версією модерну. Основним матеріалом була червона цегла, тому більшість будинків має відповідний колір. Дуже високий ступінь збереженості забудови того періоду робить місто музеєм просто неба. Єлизаветградський модерн пов'язаний, в першу чергу, з іменами двох архітекторів - Якова Паученка і Олександра Лишневського. Ім’ям першого (помер 1914 року) названа головна пішохідна вулиця. Лишневський пізніше переїхав до Петербурга, де також звів велику кількість дуже цікавих будівель. Він помер в блокаду, 1942-го року. В наступному нарисі ми розповімо про основні пам'ятки міста. Повну версію статті можна прочитати тут: kontrakty.ua/article/102246 Павло Ковальов

Особняк Барського (1895-1910), один з символів Кропивницького, шедевр модерну. Тут знаходиться обласний краєзнавчий музей. Фото - П. Ковальов

Марко Лукич Кропивницький (1840-1910). Фото поч. ХХ ст.

Герб, дарований 1806 року купцю Івану Масленнікову - першому українському цукровому олігарху, що починав свою діяльність в Єлизаветграді

Міст-віадук через Інгул (1865 р.) Фото - varandej

Вид на унікальний віадук. Фото - А. Цибрій

Стара світлина Інгульського віадуку

Старовинна друкарня

В друкарні XVIII ст.

Єдина відома світська книжка єлисаветградської друкарні - «Кафейной дом. Комедия. Печатана Новорасийской губернии в крепости святыя Елисаветы. 1765». Знаходиться в Російської національній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна у Санкт-Петербурзі.

Міський театр (1867 р.), з якого почався шлях трупи М. Кропивницького. Фото - П. Ковальов

Трупа "театру корифеїв" в 1882 році. Марко Кропивницький - в центрі

Пам'ятник Григоровичу перед будівлею коледжу Національного технічного університету. Фото - librarychl.kr.ua

Пам'ятник Вікторові Григоровичу (1815-1876), встановлений на його могилі 1892 року

Пам'ятник Леніну в Кіровограді. Поштівка 1984 року

Місцевий Ленін зразка 1925-го (в копії 1947 року) був остаточно знесений 22 лютого 2014 року. Фото - orb

В Єлизаветграді народився Володимир Винниченко (1880-1951), політик та письменник. Портрет роботи М. Глущенка, 1923 р.

Громадський діяч, агроном, меценат Євген Чикаленко (1861-1929) в 1875-1881 рр. навчався в Єлизаветграді

Піаніст Генріх Нейгауз (1888-1964) народився в Єлизаветграді

Поет Арсеній Тарковський (1907-1989) народився в Єлизаветграді

Фізик, лауреат Нобелівської премії Ігор Тамм (1895-1971) навчався в Єлизаветграді у 1898-1913 рр.

Драматург Микола Куліш (1892-1937) жив в Зінов'євську у 1925 році

Останнє фото полум'яного більшовика та особистого друга Леніна - Григорія Зінов'єва (1883-1936) - зі слідчої справи. На його честь місто називалося у 1924-34 рр.

Поштівка, присвячена унікальній колекції Олександра Ільїна (2016 р.), яка збагатила місцеві музеї

Будинок, в якому мешкав та помер колекціонер О. Ільїн (1920-1993). Фото - kp.ua

Стаття в "Комсомольській правді" від 16.2.1994 року, з якої почалася публічна історія колекції Ільїна

Ікони та предмети культу з колекції Ільїна. Фото - з краєзнавчого музею

Раритети з колекції Ільїна. Фото - з краєзнавчого музею

Експонати з колекції Ільїна в обласному краєзнавчому музеї. Фото - О. Карпенко

Юнкерське кавалерійське училище (вул. Кавалерійська, 13). Цей заклад багато в чому сформував соціальне "обличчя" міста царської доби. Фото поч. ХХ ст.

Книга дослідника С. Шевченка, присвячена історії кавалерійського училища в Єлизаветграді. Фото - good-book.com.ua

Літак-музей на території Кропивницької Льотної академії - одного з провідних вишів міста. Фото - IGoToWorld

Льотна академія Національного авіаційного університету. Незвичний виш для обласного центру. Фото - сайт академії

Приклади єлизаветградського модерну. Особняк Марущака (вул. Паученка, 15/6). Фото - П. Ковальов

Комплекс гостинного двору (вул. Паученка, 9) Фото - Н. Шестакова

Будинок лікарні Вайсенберга (вул. Чміленка, 74). Фрагмент фасаду. Фото - Р. Маленков

Ремісниче-грамотне училище на вул. Вокзальній, 14 (арх. О. Лишневський). Звідси "ростуть корені" українського театру. Фото - Р. Маленков

Навіть в сучасних будівлях Кропивницького прослідковується стилізація під цегляний модерн. Фото - П. Ковальов

На вулицях Кропивницького століття ніби застигли... Фото - П. Ковальов

Фоторепортажі
Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку. На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. «Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні. У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії. Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого.
23.06.2026 — 14 — 141

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти. Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA. Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова. Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ». Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ. Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту. Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові.
21.06.2026 — 5 — 857

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки. Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода». На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання. Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч. Атака на НПЗ у Москві 18 червня Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ. Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби.
20.06.2026 — 5 — 914

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву. Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно. На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується. Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки. Наслідки атаки на Москву 18 червня «Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці. Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги. Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків». Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони.
18.06.2026 — 12 — 1544

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.  Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.  Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю. Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг. Текст та фото — Олександр Зубко Всі фотографії зроблені 30.05.2026
17.06.2026 — 45 — 3087