Побачив руїни на власні очі: чим ще займався принц Гаррі в Києві
У п’ятницю до України приїжджав молодший син короля Великої Британії Чарльза ІІІ — принц Гаррі. Він пробув у Києві весь день і провів його дуже насичено.
Серед численних зустрічей у межах співпраці фонду Гаррі Invictus Games Foundation герцог Сассекський зустрівся з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко. Вона провела британському принцу екскурсію будівлею Кабінету міністрів України та показала ті руйнування, які були задані будівлі під час нещодавніх повітряних атак Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Мала зустріч із принцом Гаррі під час його поїздки до Києва, показала йому наслідки влучення російського „Іскандеру“ до будівлі Уряду», — написала Юля у підписі під світлинами.
«Поговорили про роботу з реабілітації та відновлення ветеранів. Подякувала принцу за підтримку наших українських військових після служби на різних майданчиках, зокрема на „Іграх Нескорених“. Ці міжнародні спортивні змагання для ветеранів принц Гаррі заснував 2014 року. Україна бере у них участь від 2017 року, і від того часу вони стали популярними і серед наших військових.
Цього року на Іграх Україну представляла рекордна за розміром збірна із 35 учасників.
Тепер наша мрія — Invictus Games має доїхати і до України. Ми маємо для цього всі можливості. Тим більше, що нескореність — це синонім українського духу. І її щодня демонструють наші захисники та захисниці», — написала прем’єр-міністерка у Instagram.
Принц Гаррі також відвідав Музей історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами.
А завершив свій візит до Києва принц відвідуванням ресторану Євгена Клопотенка, шефкухар пригостив принца борщем і передав заправку для борщу як подарунок. Цікаво тепер, чи ми побачимо, як дружина Гаррі Меган Маркл готує борщ на кухні в їхньому каліфорнійському будинку.
14.09.2025 — 6 — 2485
Принц Гаррі відвідав музей у Києві: фото із зустрічі сина короля Чарльза з ветеранами
Принц Гаррі сьогодні весь день перебуває у Києві.
Вранці герцога Сассекського зустрічала делегація на вокзалі у столиці України. Після цього разом із командою фонду Invictus Games Foundation принц вирушив до Музею історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
З Леді.ТСН поділилася ексклюзивними фотографіями власниця каналу «Все про Роял» Карина Поліщук, яка спеціально приїхала до Музею, щоб побачити принца на власні очі. Поспілкуватися з Гаррі, на жаль, не вдалося, охорона принца не дозволила. Але вона каже, що Гаррі люб’язно спілкувався із запрошеними на зустріч ветеранами, які приїхали з усіх куточків країни, всім приділив час і навіть трохи затримався (на цілих 40 хвилин), щоб привітати тих, хто спізнився на захід.
Словом, принц був дуже люб’язний, але обережний. Все ж таки візит до Києва для нього перший, але, сподіваємось, не останній.
Герцог Сассекський мав досить повсякденний вигляд — на ньому була чорна сорочка, піджак і темно-сині штани з ременем із тканини.
Нагадаємо, місія принца в Україні — детально обговорити нові ініціативи щодо підтримки реабілітації поранених з кінцевою метою надання допомоги в усіх регіонах країни.
«Ми не можемо зупинити війну, але ми можемо зробити все можливе, щоб допомогти процесу відновлення. Ми можемо продовжувати олюднювати людей, залучених до цієї війни, і те, через що вони проходять. Ми маємо постійно пам’ятати про це. Сподіваюся, що ця поїздка допоможе людям усвідомити це, тому що легко втратити чутливість до того, що відбувається», — сказав принц журналістам The Guardian під час поїздки до Києва.
12.09.2025 — 4 — 2391
"Малевич": квадрат свободи, що оживає на великому екрані
У національний прокат вийшов фільм, який відображає символічний портрет України крізь призму творчості митця.
Казимир Малевич — постать-міф, яку десятиліттями називали «російським авангардистом». Але його життя і творчість мають інше підґрунтя. Сьогодні його історичне значення повертається не лише через книжки та дослідження, а й через кіно. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Фільм Дар’ї Онищенко «Малевич», який вийшов у широкий український прокат сьогодні, 11 вересня, — це не просто байопік. Це культурний маніфест, який об’єднує мистецтво, ідентичність і сучасний досвід України у війні.
Стрічка нагадує: Малевич був не лише автором «Чорного квадрата», а й людиною, глибоко зануреною в український простір. У 1928–1930 роках він працював у Києві: викладав у Художньому інституті, друкувався у журналах «Нова генерація» та «Альманах-Авангард». Саме тут кристалізувалася його пізня теорія. Для західної аудиторії це стає відкриттям: іноземні медіа пишуть, що фільм «коригує історичну несправедливість» і вперше показує художника в українському світлі.
Дар’я Онищенко будує фільм як серію «квадратів», кожен з яких розповідає про окремий етап життя Малевича. Така форма перегукується з супрематизмом, але водночас створює ритм, який відчувається як сучасна кіномова. Важливим стає поєднання історії й сьогодення: героїня Соломія бачить «Чорний квадрат» у своїй кімнаті, а сцени війни накладаються на супрематичні образи. Це діалог між минулим і теперішнім, між боротьбою митця за свободу і боротьбою України сьогодні.
Стрічку знімали під час повномасштабного вторгнення: оператор працював на передовій, частину сцен знімали в деокупованому Мощуні. Війна тут — не тло, а органічна присутність. Як Малевич свого часу протистояв радянській цензурі, так сучасна Україна протистоїть імперській агресії.
Таємниця фільму — в силі акторів. Віталій Ажнов втілює Малевича: строгого, пристрасного, водночас вразливого. Його гра надає митцеві людяності, яку часто гублять у міфології. Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Олексій Горбунов, Олександр Рудинський, Олександр Новіков створюють палітру голосів, що оточують митця: від інтелектуальної конкуренції з Татліним до особистих драматичних історій. Христина Федорак у ролі Софії додає жіночої перспективи та емпатії.
Актори з трупи Національного драматичного театру ім. Франка привносять у кіно театральну дисципліну та глибину. Їхня гра робить фільм не лише інтелектуальним, а й емоційним — глядач вірить кожному жесту. На кінофестивалі «Молодість» прем’єра зібрала аншлаг. У Ризі показ фільму поєднали з виставками та лекціями мистецтвознавців, а в Мюнхені стрічку представили на безпековій конференції як приклад культурної дипломатії. Іноземна преса підкреслює: фільм — не лише мистецький, а й політичний жест, що повертає авторство Україні.
«Ми знімали цей фільм у час, коли війна змінювала буквально все — від планів продакшну до внутрішнього стану команди. І в цьому є певний парадокс: що складнішими були умови, то сильніше ми відчували, що історія Малевича сьогодні звучить ще актуальніше. Він теж жив у часи, коли за мистецтво можна було втратити свободу. Тому для мене цей фільм — не просто про художника, а про силу залишатися вірним собі навіть у найтемніші часи», — сказала продюсерка фільму Марі Каель.
«Малевич» — це кіно, яке говорить водночас двома голосами: голосом митця і голосом країни. Воно нагадує, що за кожною формою стоїть людина і за кожним художником — Батьківщина, яка його сформувала. Історія художника стає історією України, а мистецтво — доказом того, що навіть у найтемніші часи можна творити форму світла.
11.09.2025 — 5 — 2128
Посолка ЄС в Україні показала залишки "Іскандера", який вдарив по будівлі Кабміну
Катаріна Матернова оприлюднила фото залишків російської ракети, яка влучила в будівлю уряду.
У понеділок, 8 вересня, дипломатичний корпус разом з послом ЄС відвідав будівлю Кабінету Міністрів у Києві, яка напередодні постраждала від прямого попадання російської ракети «Іскандер». Ракета була спрямована безпосередньо в центр українського уряду. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це голова представництва Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова написала у своєму Facebook.
Вона зазначила, що під час огляду залишків будівлі разом із прем’єркою та міністрами «густий запах диму досі висів в повітрі», а також показали значні фрагменти ракети та уламки касетного боєприпасу.
«Баллістична ракета „Іскандер“, ударивши Кабмін, була направлена прямо туди — в серце уряду України», — написала Матернова. Вона додала, що завдяки швидким діям рятувальників «вогонь зупинили на трьох поверхах, перш ніж він міг поглинути всю будівлю».
Рятувальні служби України своєчасно локалізували вогонь, завдяки чому будівля не була повністю зруйнована. Під час візиту стало відомо, що ще три теплові електростанції зазнали серйозних пошкоджень, зокрема Трипільський завод, який забезпечує теплом близько третини киян.
Посол ЄС підкреслила, що атака була цілеспрямованою на критичну інфраструктуру та уряд: «Путін точно знає, що робить… Свідчення цієї екзистенційної битви було прямо перед нами». Вона закликала союзників «масово посилити тиск на Росію та дати Україні те, що потрібно для захисту свого неба».
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що видання Defense Express повідомляло про те, що під час нічної атаки Росії на Київ 7 вересня у будівлю Кабінету міністрів України влучила крилата ракета 9М727 комплексу «Іскандер-К» з бойовою частиною 450 кг.
08.09.2025 — 5 — 2735
Атака по Києву 7 вересня 2025 - з'явилися фото
Росіяни влаштували терор Києву. Комбінований масований удар дронами та ракетами по столиці тривав майже 12 годин.
У Києві внаслідок чергової атаки Росії сталося займання в урядовій будівлі. Пожежа виникла у будівлі Кабінету міністрів. На місці працюють рятувальники. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
За попередньою інформацією, двоє загиблих — молода жінка та дитина віком до 1 року.
Повітряна тривога лунала в Києві від вечора суботи з невеликими перервами усю ніч. Спочатку росіяни атакували українську столицю дронами з кількох напрямків, а під ранок тривогу було поновлено через застосування ракет.
Яка ситуація у районах 7 вересня
У Святошинському районі пошкоджено кілька багатоповерхівок. У дев’ятиповерховому будинку сталася пожежа з шостого по девʼятий поверхи та часткове руйнування перекриттів, в іншому — займання на верхніх поверхах, ще в одному — пожежа на третьому поверсі. Також знищені ангар та автомобілі, повідомили рятувальники.
У Дарницькому районі зафіксували влучання у чотириповерховий житловий будинок — там виникла пожежа на двох поверхах та є часткове руйнування.
За даними Повітряних сил України, російські війська атакували Україну понад 800 дронами та 13 ракетами — є влучання на 37 локаціях.
07.09.2025 — 7 — 2732
Росіяни влучили у будівлю Кабміну: Свириденко показала фото
Під час нічної атаки на Печерську постраждала будівля Кабміну.
У Києві через ворожу атаку пошкоджена будівля Кабміну, дах і верхні поверхи. Рятувальники гасять пожежу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко.
«Будівлі відновимо. Але втрачені життя не повернути. Ворог щодня тероризує і вбиває наших людей по всій країні. Світ має відреагувати на ці руйнування не лише словами, а діями. Потрібне посилення санкційного тиску — передусім проти російської нафти й газу. Потрібні нові обмеження, які вдарять по військовій машині Кремля. А головне — Україні потрібна зброя. Те, що зупинить терор і не дозволить Росії щодня намагатися вбивати українців», — написала вона.
Уночі, 7 вересня, Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на територію України від початку повномасштабної війни. За даними моніторингових ресурсів, ворог застосував сотні дронів та десятки ракет, завдавши ударів по 20 містах країни. Найсильніше постраждали Київ, Кривий Ріг, Одеса та Сумщина. У Святошинському районі Києва внаслідок загинуло двоє людей.
07.09.2025 — 3 — 1970
В Києві показали новітні катери для ГУР і розповіли про операцію на Тендерівській косі: фото
У Києві презентували новітні українські катери для спецпризначенців. Вони вже беруть участь в операціях ГУР МО, зокрема на Тендрівській косі. Щоб виготовити ще більше таких човнів, 13-14 вересня у столиці проведуть благодійний Spartan Trifecta Weekend.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна.Про це повідомляють Контракти.UA.
Українські катери за $10 тисяч замість мільйонів
У середу, 4 вересня, в "Характер Парку" анонсували старт благодійного забігу Spartan Trifecta Weekend. Захід, який проведуть 13-14 вересня на ВДНГ, має на меті зібрати кошти на виробництво українських катерів для Головного управління розвідки Міноборони України.
Сучасні катери – це мобільність і додаткові можливості для спецпризначенців діяти там, де ворог їх не очікує. Саме ці катери вже довели свою ефективність у бойових умовах – на відміну від західних аналогів, які коштують мільйони доларів, українські обійшлися приблизно у $10 тисяч кожен.
Під час події показали катери в дії – зокрема, їхня здатність розганятися до 150 км/год і вести бій із борту завдяки встановленим кулеметам Browning. За словами представників ГУР МО, ці човни дають змогу проводити рятувальні операції, медевакуацію, а також бойові рейди по тилу ворога.
Ця ініціатива вкрай важлива, бо плавзасоби вкрай потрібні для виконання завдань, і це не тільки бойові задачі, критично необхідні військовим, каже представник Головного управління розвідки МО Євгеній Єрін.
Саме завдяки таким катерам підрозділи ГУР МО здійснюють успішні операції. Йдеться і про порятунок цивільного населення з прифронтових територій, медичну евакуацію, а також бойові рейди, які підривають обороноздатність ворога.
Буває багато ситуацій, де без цих плавзасобів не обійтися. Причому це мають бути спеціальні плавзасоби, які можуть виконувати різні завдання і які повинні мати певні особливості, кажуть в ГУР.
"Якісь мають бути маленькі і швидкі, якісь мають велику кількість навантаження і бойової міці. Тому, як кажуть на війні, зброї і техніки багато не буває. Будемо раді, якщо небайдужі громадяни долучаться до цього збору і допоможуть нам стати сильнішими", – відзначив Євгеній Єрін.
"Український прапор знову замайорів над островом"
Як приклад успішного виконання завдань за допомогою таких ктаерів в ГУР згадали унікальну операцію, яку провели нещодавно бійці Департаменту активних дій ГУР МО на Тендерівській косі – невеликому острові у північній частині Чорного моря, неподалік від Криму та берегів Херсонської області.
Під час рейду було знищено позиції окупантів, комплекс радіоелектронної боротьби "Зонт" і радіолокаційну станцію "Роса".
"Найважливіше – український прапор знову замайорів над островом. І все це – без жодних втрат з українського боку", – зазначили представники ГУР.
"Успішне виконання завдання стало можливим завдяки підтримці партнерів та донорів, які долучаються до проекту "Катери для ГУР", що реалізується Благодійним фондом Діани Подолянчук", – додали у розвідці.
Запрошують кожного: як долучитися до спортивної події на ВДНГ
Фонд Діани Подолянчук передає Головному управлінню розвідки катери вже не вперше.
"Депертаменту активних дій ГУР МО ми передали вже п'ятий катер. Сподіваюся, з медіапідтримкою це вдасться зробити ще краще, що до нас прийде багато спортсменів. І, до речі, в заході можуть брати участь всі. Не обов'язково мати для цього спеціальну підготовку", – зазначає голова благодійного фонду Діана Подолянчук.
Наразі благодійний фонд продовжує збір коштів для виготовлення більшої кількості таких катерів.
З цією метою проведуть Spartan Trifecta Weekend – особливий формат події, під час якої учасники зможуть подолати три різні дистанції Spartan Race за два дні або вибрати одну з дистанцій від 5 км. Також відбудеться Spartan Kids – забіг для дітей віком від 4 до 14 років. Подія запланована на 13–14 вересня на ВДНГ.
Нагадаємо, раніше в Києві відбувся Spartan-забіг на честь героїв Маріуполя.
Також напередодні Музей війни в Києві отримав від ГУР легендарні морські дрони Magura.
05.09.2025 — 7 — 2491
Впізнати важко: який вигляд мала Поштова площа в Києві понад 120 років тому. Унікальні фото
Поштова площа є однією з найдавніших у столиці й існувала ще з часів Київської Русі. Завдяки старим фотографіям, ми можемо побачити, якою була ця місцевість на рубежі XIX – XX століть. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. У наші дні ця локація виглядає зовсім інакше.
Погляд у минуле
"Київ, початок ХХ століття. Набережна Дніпра: пароплави, склади та жвава пристань. Правіше від Поштової площі – місце, де сьогодні вирує сучасне міське життя з кафе й прогулянковою набережною", – йдеться в повідомленні.
Крім того, у спільноті опублікували й знімок цієї ж локації, який було зроблено на рубежі XIX та XX століть.
На фотографіях можна побачити й саму набережну в районі Поштової площі, та й цю локацію з видом на Володимирський узвіз. Упізнати місцевість дійсно важко.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
01.09.2025 — 3 — 2239
Який вигляд мала традиційна виставка квітів на Співочому полі в Києві у 1994. Архівні фото
Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році.
Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Погляд у минуле
"27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні.
Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
31.08.2025 — 8 — 2478
Національне меморіальне кладовище в Мархаліці відкрито - вже є перші поховання
На Національному меморіальному кладовищі під Києвом почали перші поховання
Сьогодні в Мархалівці Київської області відбулося офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA.
На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся військовий церемоніал поховання невідомих солдатів з військовими почестями вшанування полеглих Героїв, імена яких наразі не встановлені.
Це перші поховання на території меморіалу. На окремому місті на території кладовища - сектор поховань невідомих захисників і захисниць.
Серед присутніх на відкритті кладовища був президент Володимир Зеленський, спікер ВРУ Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова тощо.
Що відомо про Національне меморіальне кладовище
Ідея створення національного меморіалу давня, водночас реалізація задуму знайшла фактичну реалізацію у 2021 році, коли Верховною Радою України на законодавчому рівні було затверджено військовий церемоніал.
У жовтні 2022 року було створено державну установу "Національне військове меморіальне кладовище", а в серпні 2023-го було остаточно обрано локацію, хоча суперечки з цього приводу досі тривають.
Вже у серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 000 місць з майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.
Наразі будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адмінбудівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Це друга черга будівництва, завершення якої заплановано на 2026 рік.
Поховання на Національному меморіальному кладовищі
Особливістю Національного військового меморіального кладовища є уніфікація та стандартизація поховань. Усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування.
Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці ставитимуть постійний надгробок - у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого.
Це принципово відрізняє військове кладовище від цивільного.
Як блокувалося будівництво військового кладовища
Будівництво Національного військового меморіального кладовища кілька разів зупинялося через суперечки щодо місця.
Спершу його планували розмістити на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Проти виступили екологічні організації, адже територія має заповідний статус і там заборонені будь-які будівельні роботи. Після протестів від цієї ідеї відмовилися.
Наступним варіантом стала Биківня, але і тут виникли проблеми. Поруч розташовані поховання жертв сталінських репресій, і була загроза, що під час робіт виявлять нові могили. Це могло б зупинити будівництво на роки, а після врахування охоронних та санітарних зон площа для поховань скорочувалася до 50 гектарів, що не відповідало масштабам запланованого меморіалу.
У 2024 році уряд обрав нову локацію - ліс біля села Мархалівка на Київщині. Але й тут рішення викликало хвилю протестів. Місцеві жителі та активісти виступили проти вирубки дерев, частина людей блокувала під’їзди та техніку підрядника. Поліція неодноразово втручалася, аби відновити роботи.
Через ці протести втрачено оптимальний час для будівництва, і перші поховання, які планували на другу половину 2024 року, довелося відкласти.
29.08.2025 — 14 — 2746