Контракти.ua

Який вигляд мала традиційна виставка квітів на Співочому полі в Києві у 1994. Архівні фото

Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році. Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Погляд у минуле "27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні. Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
31.08.2025 — 8 — 2197

Національне меморіальне кладовище в Мархаліці відкрито - вже є перші поховання

На Національному меморіальному кладовищі під Києвом почали перші поховання Сьогодні в Мархалівці Київської області відбулося офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA. На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся військовий церемоніал поховання невідомих солдатів з військовими почестями вшанування полеглих Героїв, імена яких наразі не встановлені. Це перші поховання на території меморіалу. На окремому місті на території кладовища - сектор поховань невідомих захисників і захисниць. Серед присутніх на відкритті кладовища був президент Володимир Зеленський, спікер ВРУ Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова тощо. Що відомо про Національне меморіальне кладовище Ідея створення національного меморіалу давня, водночас реалізація задуму знайшла фактичну реалізацію у 2021 році, коли Верховною Радою України на законодавчому рівні було затверджено військовий церемоніал. У жовтні 2022 року було створено державну установу "Національне військове меморіальне кладовище", а в серпні 2023-го було остаточно обрано локацію, хоча суперечки з цього приводу досі тривають. Вже у серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 000 місць з майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу. Наразі будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адмінбудівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Це друга черга будівництва, завершення якої заплановано на 2026 рік. Поховання на Національному меморіальному кладовищі Особливістю Національного військового меморіального кладовища є уніфікація та стандартизація поховань. Усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування. Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці ставитимуть постійний надгробок - у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого. Це принципово відрізняє військове кладовище від цивільного. Як блокувалося будівництво військового кладовища Будівництво Національного військового меморіального кладовища кілька разів зупинялося через суперечки щодо місця. Спершу його планували розмістити на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Проти виступили екологічні організації, адже територія має заповідний статус і там заборонені будь-які будівельні роботи. Після протестів від цієї ідеї відмовилися. Наступним варіантом стала Биківня, але і тут виникли проблеми. Поруч розташовані поховання жертв сталінських репресій, і була загроза, що під час робіт виявлять нові могили. Це могло б зупинити будівництво на роки, а після врахування охоронних та санітарних зон площа для поховань скорочувалася до 50 гектарів, що не відповідало масштабам запланованого меморіалу. У 2024 році уряд обрав нову локацію - ліс біля села Мархалівка на Київщині. Але й тут рішення викликало хвилю протестів. Місцеві жителі та активісти виступили проти вирубки дерев, частина людей блокувала під’їзди та техніку підрядника. Поліція неодноразово втручалася, аби відновити роботи. Через ці протести втрачено оптимальний час для будівництва, і перші поховання, які планували на другу половину 2024 року, довелося відкласти.
29.08.2025 — 14 — 2352

Наслідки атаки РФ на Київ: під завалами лишаються люди (фото)

У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram. «Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.
28.08.2025 — 5 — 2021

Історичний момент: рівно 34 роки тому замінили назву станції метро "Майдан Незалежності" в Києві

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.
27.08.2025 — 3 — 1847

Відбудований після знищення: який вигляд мав Хрещатик у Києві в 1952 році. Архівне фото

Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами. Погляд у минуле "Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують. Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.
25.08.2025 — 4 — 2042

Павло Зібров показався з дружиною і привітав її з важливим святом

Павло Зібров замилував фото з дружиною-красунею і ніжно звернувся до неї з нагоди важливого свята У родині Павла Зіброва подвійне свято. Артист ласкаво привітав кохану з особливими датами в їхньому сімейному житті. Український співак Павло Зібров показав милі фото з дружиною-красунею Мариною і привітав її з важливими святами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 25 серпня в сім'ї артиста – це особлива дата. У виконавця подвійне свята. Зокрема, день народження святкує дружина знаменитості Марина. Окрім того, 25 серпня у подружжя також річниця весілля. Вони вже 31 рік живуть у статусі чоловіка та дружини. Тож, Павло Зібров присвятив Марині вітальний допис в Instagram. Співак опублікував їхні різноманітні світлини. Також він адресував коханій теплі слова, де виклав все, що відчуває до неї та за що їй вдячний. "Вітаю тебе з днем народження, моя кохана дружино, моя половинка, без якої я не уявляю свого життя. Ти для мене – все: мій день і моя ніч, моє свято, моя перемога, моє натхнення та мої мрії. Ти режисер мого життя, та, хто пише найкращий сценарій уже 31 рік", - говорить артист. Павло Зібров говорить, шо його дружина є неабияк мудрою, ніжною, талановитою і завжди відчуває, як їхній сім'ї буде краще. Артист завжди прислухаються до порад коханої, і вона його жодного разу не підвела. А особливо Павло Зібров вдячний дружині за те, що вона народила йому доньку Діану. "Я щиро вдячний тобі за твою мудрість, ніжність, любов, талант, дальновидність і те тепло, яким ти наповнюєш наш дім. Усі ці роки я прислухався до твоїх порад і бачив, як усе складається якнайкраще, саме так, як ти відчувала. Я безмежно вдячний тобі за найкращий подарунок, найбільший скарб – нашу донечку Діану, яка з кожним роком розквітає і за це я схиляю голову перед тобою", - зазначив співак. Павло Зібров побажав дружині міцного здоров'я, завжди бути щасливою та жити в мирі та злагоді. А він зі свого боку обіцяє робити все, аби в їхньому домі панувала радість, гармонія та любов. "Бажаю тобі, моя Маринко, міцного здоров'я, безмежного щастя, тепла в душі, миру в серці та в країні. Нехай кожен день в нашому домі панують радість, гармонія та любов! З тобою життя – це музика, а ти – її найкраща мелодія. Люблю безмежно!" – підсумував артист. Нагадаємо, раніше Павло Зібров отримав від президента важливу нагороду. Артиста відзначили за внесок у відродження та розбудову української держави.
25.08.2025 — 4 — 1910

Льотчик з "Привидів Києва": що відомо про пілота МіГ-29, який загинув після завдання

Пілот 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" Сергій Бондарь загинув в ніч на 23 серпня. Трагедія сталася, коли льотчик МіГ-29 повертався після виконання бойового завдання. Про це пише РБК-Україна з посиланням на 40 бригаду тактичної авіації "Привид Києва" в Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA. "Цієї ночі, повертаючись після виконання бойового завдання, загинув льотчик 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" заступник командира ескадрильї майор Сергій Бондарь", - йдеться у повідомленні. Що відомо про пілота Український захисник народився 1979 року у Кропивницькому, де й мешкав разом з родиною: дружиною, сином і донькою. У 2000 році Сергій Бондарь закінчив Харківський інститут Військово-Повітряних Сил ЗСУ. Все своє життя він присвятив авіації, хоча й мав перерву у військовій службі. Працював викладачем у Національному авіаційному університеті. З початком повномасштабної війни пілот повернувся до військової служби, став на захист неба - у 40 БрТА. Сергій Бондарь відновив льотні навички на літаках Л-39 та МІГ-29. Саме на винищувачах МІГ-29 герой здійснював щоденну бойову роботу із захисту повітряного простору України - успішно знищував повітряні цілі ворога та здійснював ракетно-бомбові удари по позиціях окупантів, їх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту. "Пам’ятаємо Сергія Бондаря як виваженого і фахового льотчика. Людину з великим серцем і безмежним життєвим оптимізмом, гумором, щирістю і взаємопідтримкою ближніх. Щиро співчуваємо його родині, близьким, побратимам та всім, хто знав славетного захисника української землі", - зазначили у Повітряних силах. Як зазначало РБК-Україна, що зранку 23 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили про аварію літака МіГ-29. Після виконання бойового завдання при заході на посадку загинув пілот винищувача Сергій Бондарь.
23.08.2025 — 3 — 2272

Найбарвистіший птах України: хто він і як виглядає

Бджолоїдка звичайна — один із найбарвистіших птахів України. Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) — один із найяскравіших птахів, яких можна зустріти в Україні. Її оперення вражає поєднанням насичених зеленого, жовтого, блакитного та рудого кольорів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це розповідає Нобельський національний природний парк. Назву птах отримав через улюблену їжу — бджіл, джмелів, ос та інших великих комах. Перед тим як поласувати здобиччю, бджолоїдка спритно видаляє жало, вдаряючи комаху об гілку. Ці птахи віддають перевагу відкритим просторам: лукам, піщаним схилам та берегам річок, де риють нори для гніздування. У Нобельському національному природному парку вони з’являються лише в теплу пору року, адже на зиму відлітають до Африки. Якщо вам пощастить побачити бджолоїдку — не пропустіть момент, адже такий видовищний птах робить будь-яку прогулянку неймовірно яскравою.
17.08.2025 — 7 — 3239

У мережі показали, як у 1976 році Північний міст Києва випробовували на міцність вантажівками. Унікальне фото

Північний міст є важливою транспортною артерією, яка об’єднує правий та лівий берег Києва. Завдяки унікальному фото ми можемо дізнатися, яким чином його випробували на міцність перед офіційним відкриттям. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімок опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Шляхопровід є частиною Малої окружної дороги. Погляд у минуле "Київ, 1976 рік. Міст, який випробовували на міцність вантажівками. Перед вами рідкісне фото Північного мосту (тоді – Московського) у момент фінальних випробувань перед відкриттям. На нього виїхали десятки вантажівок, щоб перевірити, чи витримає конструкція", – йдеться і повідомленні. Північний міст (до 2018 року – Московський) – міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976. Це був перший вантовий міст в СРСР з одним пілоном. Висота пілона – 119 метрів, а головний проліт біля лівого берега – 300 метрів. Шляхопровід пов'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Трохи історії У 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які у наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році. Позагоряти на пляжі – улюблений вид літнього відпочинку мешканців та гостей Києва. Завдяки відомому фотографу Борису Градову ми можемо побачити, що такі в Гідропарку в 1980-х роках були буквально "забиті" відпочиваючими. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
14.08.2025 — 4 — 3382

Буданов інспектував позиції на Зміїному та газових платформах у Чорному морі

Буданов проінспектував позиції на Зміїному та газових “вишках” у Чорному морі Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов провів інспекційну поїздку до позицій "Спецпідрозділу Тимур" на острові Зміїний та газовидобувних платформах у Чорному морі. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Головне управління розвідки Міноборони. Про це повідомляють Контракти.UA. Під час візиту він оглянув сили і технічні засоби, залучені до оборони акваторії, зокрема так звані "вишки", які завдяки успішним операціям ГУР та інших підрозділів Збройних сил повернуто під контроль України. У межах поїздки Буданов провів нараду з офіцерами, присвячену подальшим діям у рамках загальної оборонної стратегії країни. Також він нагородив бійців спецпідрозділу за проявлений професіоналізм і мужність у захисті українських територіальних вод у Чорному морі. Крім того, Буданов разом із підлеглими вшанував пам’ять захисників, які загинули під час звільнення Зміїного та інших акваторій від російських окупантів. "Наша дієва боротьба із агресором на морі, на землі і в небі довела усьому світові - згуртована українська нація здатна здолати навіть сильнішого ворога. Хто б що не говорив - лише від нас самих залежить майбутнє України. Боротьба триває", - підкреслив він. Окупація Зміїного Острів Зміїний став символом українського спротиву з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2022 року російські війська захопили острів після авіаційно-бомбового удару та висадки десанту. Захисники Зміїного, серед яких були прикордонники та морські піхотинці, потрапили в полон. Саме тоді весь світ почув легендарну фразу у відповідь на вимогу здатися: "Російський військовий кораблю, іди на**й!". Після кількох місяців окупації, 30 червня 2022 року, українські сили провели успішну операцію зі звільнення Зміїного. Відновлення контролю над островом дозволило Україні посилити безпеку морських шляхів та відновити експорт зерна через Чорне море. За рік після звільнення острова глава Офісу президента Андрій Єрмак показав відео з кадрами звільнення Зміїного.
12.08.2025 — 9 — 3492