В Києві показали новітні катери для ГУР і розповіли про операцію на Тендерівській косі: фото
У Києві презентували новітні українські катери для спецпризначенців. Вони вже беруть участь в операціях ГУР МО, зокрема на Тендрівській косі. Щоб виготовити ще більше таких човнів, 13-14 вересня у столиці проведуть благодійний Spartan Trifecta Weekend.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна.Про це повідомляють Контракти.UA.
Українські катери за $10 тисяч замість мільйонів
У середу, 4 вересня, в "Характер Парку" анонсували старт благодійного забігу Spartan Trifecta Weekend. Захід, який проведуть 13-14 вересня на ВДНГ, має на меті зібрати кошти на виробництво українських катерів для Головного управління розвідки Міноборони України.
Сучасні катери – це мобільність і додаткові можливості для спецпризначенців діяти там, де ворог їх не очікує. Саме ці катери вже довели свою ефективність у бойових умовах – на відміну від західних аналогів, які коштують мільйони доларів, українські обійшлися приблизно у $10 тисяч кожен.
Під час події показали катери в дії – зокрема, їхня здатність розганятися до 150 км/год і вести бій із борту завдяки встановленим кулеметам Browning. За словами представників ГУР МО, ці човни дають змогу проводити рятувальні операції, медевакуацію, а також бойові рейди по тилу ворога.
Ця ініціатива вкрай важлива, бо плавзасоби вкрай потрібні для виконання завдань, і це не тільки бойові задачі, критично необхідні військовим, каже представник Головного управління розвідки МО Євгеній Єрін.
Саме завдяки таким катерам підрозділи ГУР МО здійснюють успішні операції. Йдеться і про порятунок цивільного населення з прифронтових територій, медичну евакуацію, а також бойові рейди, які підривають обороноздатність ворога.
Буває багато ситуацій, де без цих плавзасобів не обійтися. Причому це мають бути спеціальні плавзасоби, які можуть виконувати різні завдання і які повинні мати певні особливості, кажуть в ГУР.
"Якісь мають бути маленькі і швидкі, якісь мають велику кількість навантаження і бойової міці. Тому, як кажуть на війні, зброї і техніки багато не буває. Будемо раді, якщо небайдужі громадяни долучаться до цього збору і допоможуть нам стати сильнішими", – відзначив Євгеній Єрін.
"Український прапор знову замайорів над островом"
Як приклад успішного виконання завдань за допомогою таких ктаерів в ГУР згадали унікальну операцію, яку провели нещодавно бійці Департаменту активних дій ГУР МО на Тендерівській косі – невеликому острові у північній частині Чорного моря, неподалік від Криму та берегів Херсонської області.
Під час рейду було знищено позиції окупантів, комплекс радіоелектронної боротьби "Зонт" і радіолокаційну станцію "Роса".
"Найважливіше – український прапор знову замайорів над островом. І все це – без жодних втрат з українського боку", – зазначили представники ГУР.
"Успішне виконання завдання стало можливим завдяки підтримці партнерів та донорів, які долучаються до проекту "Катери для ГУР", що реалізується Благодійним фондом Діани Подолянчук", – додали у розвідці.
Запрошують кожного: як долучитися до спортивної події на ВДНГ
Фонд Діани Подолянчук передає Головному управлінню розвідки катери вже не вперше.
"Депертаменту активних дій ГУР МО ми передали вже п'ятий катер. Сподіваюся, з медіапідтримкою це вдасться зробити ще краще, що до нас прийде багато спортсменів. І, до речі, в заході можуть брати участь всі. Не обов'язково мати для цього спеціальну підготовку", – зазначає голова благодійного фонду Діана Подолянчук.
Наразі благодійний фонд продовжує збір коштів для виготовлення більшої кількості таких катерів.
З цією метою проведуть Spartan Trifecta Weekend – особливий формат події, під час якої учасники зможуть подолати три різні дистанції Spartan Race за два дні або вибрати одну з дистанцій від 5 км. Також відбудеться Spartan Kids – забіг для дітей віком від 4 до 14 років. Подія запланована на 13–14 вересня на ВДНГ.
Нагадаємо, раніше в Києві відбувся Spartan-забіг на честь героїв Маріуполя.
Також напередодні Музей війни в Києві отримав від ГУР легендарні морські дрони Magura.
05.09.2025 — 7 — 1902
Впізнати важко: який вигляд мала Поштова площа в Києві понад 120 років тому. Унікальні фото
Поштова площа є однією з найдавніших у столиці й існувала ще з часів Київської Русі. Завдяки старим фотографіям, ми можемо побачити, якою була ця місцевість на рубежі XIX – XX століть. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. У наші дні ця локація виглядає зовсім інакше.
Погляд у минуле
"Київ, початок ХХ століття. Набережна Дніпра: пароплави, склади та жвава пристань. Правіше від Поштової площі – місце, де сьогодні вирує сучасне міське життя з кафе й прогулянковою набережною", – йдеться в повідомленні.
Крім того, у спільноті опублікували й знімок цієї ж локації, який було зроблено на рубежі XIX та XX століть.
На фотографіях можна побачити й саму набережну в районі Поштової площі, та й цю локацію з видом на Володимирський узвіз. Упізнати місцевість дійсно важко.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
01.09.2025 — 3 — 1877
Який вигляд мала традиційна виставка квітів на Співочому полі в Києві у 1994. Архівні фото
Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році.
Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Погляд у минуле
"27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні.
Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
31.08.2025 — 8 — 1873
Національне меморіальне кладовище в Мархаліці відкрито - вже є перші поховання
На Національному меморіальному кладовищі під Києвом почали перші поховання
Сьогодні в Мархалівці Київської області відбулося офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища.
Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA.
На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся військовий церемоніал поховання невідомих солдатів з військовими почестями вшанування полеглих Героїв, імена яких наразі не встановлені.
Це перші поховання на території меморіалу. На окремому місті на території кладовища - сектор поховань невідомих захисників і захисниць.
Серед присутніх на відкритті кладовища був президент Володимир Зеленський, спікер ВРУ Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова тощо.
Що відомо про Національне меморіальне кладовище
Ідея створення національного меморіалу давня, водночас реалізація задуму знайшла фактичну реалізацію у 2021 році, коли Верховною Радою України на законодавчому рівні було затверджено військовий церемоніал.
У жовтні 2022 року було створено державну установу "Національне військове меморіальне кладовище", а в серпні 2023-го було остаточно обрано локацію, хоча суперечки з цього приводу досі тривають.
Вже у серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 000 місць з майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.
Наразі будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адмінбудівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Це друга черга будівництва, завершення якої заплановано на 2026 рік.
Поховання на Національному меморіальному кладовищі
Особливістю Національного військового меморіального кладовища є уніфікація та стандартизація поховань. Усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування.
Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці ставитимуть постійний надгробок - у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого.
Це принципово відрізняє військове кладовище від цивільного.
Як блокувалося будівництво військового кладовища
Будівництво Національного військового меморіального кладовища кілька разів зупинялося через суперечки щодо місця.
Спершу його планували розмістити на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Проти виступили екологічні організації, адже територія має заповідний статус і там заборонені будь-які будівельні роботи. Після протестів від цієї ідеї відмовилися.
Наступним варіантом стала Биківня, але і тут виникли проблеми. Поруч розташовані поховання жертв сталінських репресій, і була загроза, що під час робіт виявлять нові могили. Це могло б зупинити будівництво на роки, а після врахування охоронних та санітарних зон площа для поховань скорочувалася до 50 гектарів, що не відповідало масштабам запланованого меморіалу.
У 2024 році уряд обрав нову локацію - ліс біля села Мархалівка на Київщині. Але й тут рішення викликало хвилю протестів. Місцеві жителі та активісти виступили проти вирубки дерев, частина людей блокувала під’їзди та техніку підрядника. Поліція неодноразово втручалася, аби відновити роботи.
Через ці протести втрачено оптимальний час для будівництва, і перші поховання, які планували на другу половину 2024 року, довелося відкласти.
29.08.2025 — 14 — 1946
Наслідки атаки РФ на Київ: під завалами лишаються люди (фото)
У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено.
У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram.
«Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він.
На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта».
Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники.
Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських.
Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу.
Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.
28.08.2025 — 5 — 1757
Історичний момент: рівно 34 роки тому замінили назву станції метро "Майдан Незалежності" в Києві
Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року.
Погляд у минуле
"Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні.
На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності".
"Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.
27.08.2025 — 3 — 1583
Відбудований після знищення: який вигляд мав Хрещатик у Києві в 1952 році. Архівне фото
Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами.
Погляд у минуле
"Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні.
На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують.
Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.
25.08.2025 — 4 — 1799
Павло Зібров показався з дружиною і привітав її з важливим святом
Павло Зібров замилував фото з дружиною-красунею і ніжно звернувся до неї з нагоди важливого свята
У родині Павла Зіброва подвійне свято. Артист ласкаво привітав кохану з особливими датами в їхньому сімейному житті.
Український співак Павло Зібров показав милі фото з дружиною-красунею Мариною і привітав її з важливими святами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
25 серпня в сім'ї артиста – це особлива дата. У виконавця подвійне свята. Зокрема, день народження святкує дружина знаменитості Марина. Окрім того, 25 серпня у подружжя також річниця весілля. Вони вже 31 рік живуть у статусі чоловіка та дружини.
Тож, Павло Зібров присвятив Марині вітальний допис в Instagram. Співак опублікував їхні різноманітні світлини. Також він адресував коханій теплі слова, де виклав все, що відчуває до неї та за що їй вдячний.
"Вітаю тебе з днем народження, моя кохана дружино, моя половинка, без якої я не уявляю свого життя. Ти для мене – все: мій день і моя ніч, моє свято, моя перемога, моє натхнення та мої мрії. Ти режисер мого життя, та, хто пише найкращий сценарій уже 31 рік", - говорить артист.
Павло Зібров говорить, шо його дружина є неабияк мудрою, ніжною, талановитою і завжди відчуває, як їхній сім'ї буде краще. Артист завжди прислухаються до порад коханої, і вона його жодного разу не підвела. А особливо Павло Зібров вдячний дружині за те, що вона народила йому доньку Діану.
"Я щиро вдячний тобі за твою мудрість, ніжність, любов, талант, дальновидність і те тепло, яким ти наповнюєш наш дім. Усі ці роки я прислухався до твоїх порад і бачив, як усе складається якнайкраще, саме так, як ти відчувала. Я безмежно вдячний тобі за найкращий подарунок, найбільший скарб – нашу донечку Діану, яка з кожним роком розквітає і за це я схиляю голову перед тобою", - зазначив співак.
Павло Зібров побажав дружині міцного здоров'я, завжди бути щасливою та жити в мирі та злагоді. А він зі свого боку обіцяє робити все, аби в їхньому домі панувала радість, гармонія та любов.
"Бажаю тобі, моя Маринко, міцного здоров'я, безмежного щастя, тепла в душі, миру в серці та в країні. Нехай кожен день в нашому домі панують радість, гармонія та любов! З тобою життя – це музика, а ти – її найкраща мелодія. Люблю безмежно!" – підсумував артист.
Нагадаємо, раніше Павло Зібров отримав від президента важливу нагороду. Артиста відзначили за внесок у відродження та розбудову української держави.
25.08.2025 — 4 — 1680
Льотчик з "Привидів Києва": що відомо про пілота МіГ-29, який загинув після завдання
Пілот 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" Сергій Бондарь загинув в ніч на 23 серпня. Трагедія сталася, коли льотчик МіГ-29 повертався після виконання бойового завдання.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на 40 бригаду тактичної авіації "Привид Києва" в Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Цієї ночі, повертаючись після виконання бойового завдання, загинув льотчик 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" заступник командира ескадрильї майор Сергій Бондарь", - йдеться у повідомленні.
Що відомо про пілота
Український захисник народився 1979 року у Кропивницькому, де й мешкав разом з родиною: дружиною, сином і донькою.
У 2000 році Сергій Бондарь закінчив Харківський інститут Військово-Повітряних Сил ЗСУ. Все своє життя він присвятив авіації, хоча й мав перерву у військовій службі. Працював викладачем у Національному авіаційному університеті.
З початком повномасштабної війни пілот повернувся до військової служби, став на захист неба - у 40 БрТА. Сергій Бондарь відновив льотні навички на літаках Л-39 та МІГ-29.
Саме на винищувачах МІГ-29 герой здійснював щоденну бойову роботу із захисту повітряного простору України - успішно знищував повітряні цілі ворога та здійснював ракетно-бомбові удари по позиціях окупантів, їх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту.
"Пам’ятаємо Сергія Бондаря як виваженого і фахового льотчика. Людину з великим серцем і безмежним життєвим оптимізмом, гумором, щирістю і взаємопідтримкою ближніх. Щиро співчуваємо його родині, близьким, побратимам та всім, хто знав славетного захисника української землі", - зазначили у Повітряних силах.
Як зазначало РБК-Україна, що зранку 23 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили про аварію літака МіГ-29. Після виконання бойового завдання при заході на посадку загинув пілот винищувача Сергій Бондарь.
23.08.2025 — 3 — 2060
Найбарвистіший птах України: хто він і як виглядає
Бджолоїдка звичайна — один із найбарвистіших птахів України.
Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) — один із найяскравіших птахів, яких можна зустріти в Україні. Її оперення вражає поєднанням насичених зеленого, жовтого, блакитного та рудого кольорів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це розповідає Нобельський національний природний парк.
Назву птах отримав через улюблену їжу — бджіл, джмелів, ос та інших великих комах. Перед тим як поласувати здобиччю, бджолоїдка спритно видаляє жало, вдаряючи комаху об гілку.
Ці птахи віддають перевагу відкритим просторам: лукам, піщаним схилам та берегам річок, де риють нори для гніздування. У Нобельському національному природному парку вони з’являються лише в теплу пору року, адже на зиму відлітають до Африки.
Якщо вам пощастить побачити бджолоїдку — не пропустіть момент, адже такий видовищний птах робить будь-яку прогулянку неймовірно яскравою.
17.08.2025 — 7 — 2999