У мережі показали, як у річковому порту Києва розвантажували херсонські кавуни в 1958 році
Щороку з південних областей України, зокрема Херсонщини, до Києва на баржах привозили великі стиглі кавуни. Розвантаження ягоди на столичному причалі в 1950-х роках дуже відрізнялося від того, як це роблять у наші дні. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Унікальні знімки були опубліковані у Telegram-каналі спільноти "Київ, жива історія". Можна побачити, як відбувався цей процес 67 років тому.
"Річковий порт Києва. Кавуни з Херсона. 1958 рік. Фото Ірини Пап", – йдеться в повідомленні.
На опублікованих фото можна побачити, що смачну ягоду в ті роки перевантажували з баржі на авто вручну.
Нагадаємо, у 1938 році в Києві розпочалось будівництво двох залізничних тунелів під річкою Дніпро, які в наші дні більш відомі як "сталінське метро". Їх спорудження так і не було завершено через початок Другої світової війни, але завдяки невідомому фотоаматору ми можемо побачити, який вигляд вони мали у 1943 році.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
26.06.2025 — 3 — 1844
Львів на старих фотографіях 1920-х років: історичні фото
Львів, місто з багатою історією, зберігає у своїх архітектурних пам'ятках свідчення минулих епох. Особливий інтерес становлять світлини міжвоєнного періоду, що дозволяють зазирнути у Львів 1920-1930-х років.
Ці ретрофотографії, виконані з високим професіоналізмом, дають уявлення про вигляд храмів та інших визначних споруд міста століття тому. Оригінали цих цінних знімків зберігаються в Інституті мистецтв Польської академії наук за кордоном. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архітектурні пам'ятки Львова
Згідно з даними Львівської міської ради, у Львові налічується 285 пам'яток історії, серед яких місце поховання Івана Федорова має національне значення. Завдяки представленим фотографіям можна детально роздивитися, який вигляд мали костели, собори та церкви у 1920-1930 роках.
На світлинах можна побачити такі визначні сакральні споруди:
Церква Пресвятої Євхаристії (1938 р.)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1925 р.)
Каплиця Боїмів (1925 р.)
Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії (1939 р.)
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці (1939 р.)
Архикафедральний собор святого Юра (1939 р.)
Костел святого Андрія (1939 р.)
Окрім храмів, на фотографіях представлені й інші знакові архітектурні об'єкти Львова:
Палац Корнякта (1936 р.)
Королівський арсенал (1939 р.)
Чорна кам’яниця (1945 р.)
Ці світлини дозволяють перенестися в часі та оцінити архітектурну спадщину Львова, якою вона була майже століття тому.
OBOZ.UA раніше публікував світлини, яким був головний вокзал Львова у 1940-х роках.
25.06.2025 — 11 — 3107
Місце, куди йшли по все: у мережі пригадали історію легендарного столичного магазину "Киянка"
Столичний магазин "Киянка" досі пам’ятають не тільки мешканці Печерська, але й інших районів міста. Протягом 40 років тут можна було знайти все необхідне для господарства.
Історію та знімки опублікували у Telegram-каналі спільноти "Київ, жива історія". На місці цього закладу в наші дні існує торговельний центр. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Легендарна "Киянка" – магазин, який пам’ятає весь Печерськ. 1966-2006 роках – рівно 40 років, поки на вулиці Мечникова, 9 працював господарський магазин "Киянка". Місце, куди йшли по все: від цвяха до паяльника, від фарби до дриля", – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в спільноті, у 60-80-х роках магазин був справжнім скарбом для майстрів та господарів. Тут знали: якщо щось потрібно для ремонту – точно можна було знайти у "Киянці". Навіть коли основна зала тимчасово не працювала, покупців пускали через кімнату охоронця. Там продавали те, що "залежалося", але ще могло стати в пригоді.
З початком 90-х конкуренція з базарами й супермаркетами почала витісняти старий формат. У 2006 році на місці "Киянки" відкрився торговий центр "Киянка Нова". Але популярності радянської попередниці він так і не отримав.
"Киянка" – більш ніж магазин. Це частина київського духу минулого століття", – додали в спільноті.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
23.06.2025 — 9 — 2397
У мережі показали, який вигляд мав Київ понад 120 років тому
Старі фотографії залишаються для нас унікальної можливість побачити красу Києва. Наприклад, на серії світлин кінця XIX – початку XX століття, можна впізнати знайомі місця.
Архівні знімки та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "Київ Історичний". У наші дні усі ці локації виглядають зовсім інакше. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Підбірка фотографій Києва кінця XIX – початку XX століття", – йдеться в повідомленні.
На опублікованих знімках можна побачити центр столиці України, Фунікулер у перші дні його роботи, кручі над Дніпром, Хрещатик, Андріївський узвіз та вже неіснуючий Ланцюговий міст.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
20.06.2025 — 10 — 2509
Пряме попадання балістики. Як виглядає будинок в Соломʼянському районі Києва після
Російські окупанти вдарили по багатоповерхівці в Солом'янському районі Києва балістичною ракетою. Під завалами опинилися люди.
РБК-Україна публікує репортаж зі столиці, яка пережила масовану атаку росіян. Про це повідомляють Контракти.UA.
Станом на зараз відомо, що внаслідок атаки по всьому Києву постраждали понад 40 осіб. Понад 30 із них госпіталізували.
При цьому, за попередніми даними, відомо вже про 14 загиблих через терористичний удар росіян.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів, що в Солом'янському районі Києва по багатоповерхівці вдарила балістична ракета. Вона фактично пройшла всі дев'ять поверхів зверху донизу.
Загалом в Україні поранення через атаку отримали 66 осіб. Один із них неповнолітній.
Варто зауважити, що для атаки ворог застосовував не тільки балістику, а й крилаті ракети, а також дрони.
Атака на Одесу
До слова, у ніч на 17 червня російські окупанти також вдарили по Одесі дронами.
За словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, відомо вже про 13 постраждалих внаслідок атаки росіян.
17.06.2025 — 9 — 2474
Без McDonald's та моста поруч: який вигляд мав Центральний автовокзал Києва у 1960-70-х роках
Центральний автовокзал Києва почав приймати та відправляти пасажирів 64 роки тому. Завдяки старим фото ми можемо дізнатися, який вигляд мав він у перші 10-ліття існування. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архівні знімки та історію було опубліковано на сторінці спільноти "Старі фото Києва" у соцмережі Facebook. У наші дні ця будівля та локація виглядають зовсім інакше.
"Центральний автовокзал Києва. Відкритий у 1961 році. Ще пам'ятаємо його таким", – йдеться в повідомленні.
На опублікованих знімках можна побачити, який вигляд мав раніше автовокзал, транспортна розв’язка поруч із ним та його інтер’єр всередині.
Центральний автовокзал "Київ" – головний автовокзал Києва, перебуває в управлінні компанії "Укрпас". Розташований на Деміївській площі, 3, в історичній місцевості Деміївка. Остання реконструкція будівлі відбулась у 2012 році.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
16.06.2025 — 5 — 2160
Софійський собор у Києві пошкоджено через обстріл: що кажуть у храмі про наслідки
Пошкодження карниза головної апсиди Софії Київської, завдане під час російської атаки на столицю 10 червня, не є критичним. Зараз у Заповіднику збирають комісію реставраторів для оцінки ситуації. На відновлення може піти місяць-півтора, за попередніми даними.
Про це РБК-Україна розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. Про це повідомляють Контракти.UA.
Наслідки для Софії Київської
10 червня о 4:40 ранку внаслідок потужної вибухової хвилі, спричиненої черговим масованим обстрілом Києва з боку РФ, було пошкоджено тинькований карниз центральної абсиди на східному фасаді Софійського собору - пам’ятки архітектури XI століття, що входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
"Наші охоронці обходили територію й виявили, що карниз на головній апсиді собору впав на підмостку. Про це одразу повідомили моєму першому заступнику, який займається реставраційними питаннями. Ми викликали поліцію і склали акт. Зараз будемо збирати комісію реставраторів", - повідомила Неля Куковальська.
Пошкодження пам'ятки вже оглянув міністр культури Микола Точицький. Також заповідник готує повідомлення до ЮНЕСКО про наслідки обстрілу для святині.
"Пошкодження не критичні. Це відпав карниз, зроблений, ймовірно, в ХVIIІ столітті, за нашими попередніми оцінками. Це бачимо з розчину, з якого він виконаний і як саме покладений. Ми його зможемо відновити, це не дуже складно", - додала очільниця Заповідника.
За її словами, зараз ще важко сказати, скільки займе відновлення, бо спершу треба зібрати фахівців, зробити аналізи розчину, щоб точно такий же склад підібрати для реставрації. На це може піти місяць-півтора.
"Я переживала, що пошкодження саме на головній апсиді, бо могла обсипатися мозаїка Марії Оранти. Але інтер'єр собору цілий. Великі стіни "погасили" вибухову хвилю. Цегельна система кріплення себе дуже гарно проявила у цій ситуації. Просто прикро бачити, як страждають отакі пам'ятки, які ідентифікують нашу українську націю", - додала Куковальська.
У Заповіднику також наголосили, що будь-які вібраційні навантаження від вибухів становлять серйозну загрозу для збереження конструкцій святині. Софійський собор постійно перебуває в зоні підвищеного ризику через регулярні ворожі атаки на столицю.
"Зараз нам важливо надати міжнародного розголосу про цю подію і не допустити її повторення", - заявили у прес-службі Заповідника.
Раніше ми розповідали про те, чим цінна Софія Київська, які таємниці приховують її фрески та графіті, а також як головна святиня України проживає війну.
Читайте також про 5 пам'яток архітектури, які ми втратили у Києві.
10.06.2025 — 5 — 2398
Масована атака на Київ: оприлюднено фото постраждалої внаслідок обстрілу багатоповерхівки
У низці районів Києва після падіння уламків ворожих дронів виникли пожежі, які вже локалізовані або погашені.
У ніч проти 6 червня Росія завдала масованої атаки по Києву. Внаслідок обстрілу загинули четверо людей, ще 20 отримали поранення, 16 із них медики госпіталізували. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Обстріл мав комбінований характер, а пошкодження зафіксовано в кількох районах міста. У Солом’янському районі зокрема сталася пожежа на 11 поверсі 16-поверхового житлового будинку — врятовано трьох осіб, займання вже ліквідоване.
З’явилися фото жахливих руйнувань житлового будинку, їх оприлюднив «Укрінформ» у Facebook.
Зазначимо, що у Києві під час ліквідації наслідків ворожих ударів загинуло троє рятувальників ДСНС. Вони працювали під обстрілами, щоб допомогти людям. Ще дев’ять надзвичайників отримали поранення. Є важкі, лікарі боряться за їхні життя.
Нагадаємо, у Києві внаслідок масованого обстрілу пошкоджено колії та кабелі на перегоні метрополітену між станціями «Дарниця»-«Лівобережна» червоної гілки. Збільшено інтервал руху між поїздами. Зазначається, що поїзди рухатимуться лише між станціями «Академмістечко» — «Арсенальна». Інтервал між поїздами на червоній гілці метро — 4 хвилини 30 секунд.
06.06.2025 — 7 — 2444
У Києві спалахнув маршрутний автобус: що відомо
Обставини займання автобуса у Києві встановлюються.
У Києві 2 червня спалахнув маршрутний автобус. Подія сталася на Броварському проспекті. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють місцеві телеграм-канали.
Наразі невідомо, чи є постраждалі внаслідок інциденту.
Як повідомив речник ДСНС Києва Павло Петров, станом на 10.23 пожежу ліквідували.
“На проїзній частині з боку парку Кіото горіло маршрутне таксі. Уже пожежу ліквідували. Тобто немає інформації про постраждалих», — розповів Петров ТСН.ua.
Нагадаємо, зранку 2 червня на Оболоні у Києві спалахнула пожежа. Мережею ширяться кадри, на яких буцімто палає ТРЦ DREAM.
ДСНС Києва підтверджує факт пожежі. Проте відзначається, що зайнялися сміттєві контейнери біля частини ТРЦ, яка має назву DREAM Yellow. Рятувальники вже на місці, вони ліквідовують вогонь.
На місці вогнеборці встановили, що відбулося загорання сміття у пластикових контейнерах, розташованих в технологічній кишені будівлі ТРЦ.
Пожежу локалізовано о 08:33 на площі 1,5 кв. м та ліквідовано о 08:46.
«Внаслідок події ніхто не постраждав», — акцентували у ДСНС.
02.06.2025 — 3 — 2108
ТОП-5 машин з назвою "Київ" (архівне фото)
Від легкових авто до тролейбусів: топ-5 машин з назвою "Київ".
В різні роки в Києві вироблялось чимало власного транспорту, тож не дивно, що цілий перелік моделей носив на собі бренд "Київ". Про деякі з них сьогодні не знають навіть професійні історики.
Про те, чому і які машини мали честь носити ім’я Києва, пише РБК-Україна.Про це повідомляють Контракти.UA.
КМЗ-1 "Київ" (1959 р.)
Компактну вантажівку з оригінальним дизайном створили інженери Київського мотозаводу як альтернативу своїм важким мотоциклам типу К-750 та К-650. Міні-машинка КМЗ-1 вирізнялася нетиповими конструктивними рішеннями і була суто концептуальною розробкою.
Вся конструкція базувалася на хребтовій рамі, а в центрі уваги був квадратний у плані кузов. До нього спереду пристикували двомісну кабіну – не дуже простору, але зручну і затишну. Виготовлена вона була з склопластику, передового композитного матеріалу.
Під кузовом розміщувався двоциліндровий опозитний двигун разом із трансмісією. Ведучими були задні 10-дюймові колеса, підвішені на пружинах. Такий "Київ" перевозив до 500 кг вантажу, розвиваючи 60 км/год, що цілком відповідало завданням, для яких планувалася ця модель.
КМЗ-4 "Київ" (1961 р.)
Мінівен КМЗ-4 був орієнтований на серійне виробництво. Автомобіль оснащувався опозитним двигуном об’ємом 0,75 л з системою примусового охолодження повітрям. І мотор, і коробка передач розташовувалися спереду, під капотом зі склопластику.
З цього ж матеріалу була зручна двомісна кабіна, а вантажний відсік мав алюмінієву конструкцію. Основні системи та 13-дюймові колеса запозичили у "Запорожця" ЗАЗ-965. Усі механізми й агрегати були змонтовані на традиційній лонжеронній рамі.
Автомобільчик мав вантажопідйомність 500 кг і розганявся до 80 км/год. Кілька випущених екземплярів пройшли первинні випробування, проте інвестицій для серійного виробництва не знайшлось.
Тролейбус "Київ-4" (1963–1969 рр.)
Один з найкрасивіших тролейбусів свого часу. Київський завод електротранспорту (КЗЕТ) під маркою "Київ" у 1960-70-ті роки випускав цілу лінійку однотипних машин, які працювали і в столиці, і в інших містах тодішньої великої країни.
"Київ-4" мав хоч і не дуже великий, але зручний для пасажирів салон, а у водія була окрема закрита кабіна. Пасажирські сидіння були "персональні" – окремі, а не диванного типу, в оздобленні салону широко застосовувався пластик.
Через широкі двері завширшки 1,4 метри могли одночасно заходити і виходити два пасажири, що скорочувало затримки на зупинках. Саме "Київ-4" став першим у світі тролейбусом, з якого утворювали так звані тролейбусні поїзди – зчіпку з двох машин, якою керував один водій. Подібна схема широко використовувалася у багатьох містах.
Автобус "Київ" (1958–1960 рр.)
Київський авторемонтний завод №1 (КАРЗ-1) розробив і випускав власну модель невеликого автобуса, на які в країні був великий дефіцит. В основі була вантажівка ГАЗ-51, тому автобус "Київ" мав рядний шестициліндровий двигун потужністю 70 к.с., чотириступеневу коробку передач, а також мости та підвіску від "газона".
Актуальним рішенням стало вагонне компонування – мотор розташували всередині салону праворуч від водія, і капот не виступав уперед. Салон міг умістити 22 пасажири.
Оригінальною на той час деталлю стали вікна на бокових схилах даху – вони покращували освітлення всередині та забезпечували пасажирам кращий огляд. Однак такі люки в даху й сьогодні є складним конструкторським елементом, тому не всі екземпляри автобуса "Київ" отримали це рішення.
Було зібрано щонайменше чотири автобуси "Київ", і всі вони мали відмінності між собою. Машини працювали в столиці, зокрема, в якості екскурсійних.
Мотоцикл КМЗ К1-Б "Киянин"
Першою моделлю Київського мотозаводу був "Киянин", або КМЗ К1-Б. Транспортний засіб було створено за зразком популярного німецького мотоцикла Wanderer 98, і він також здобув визнання.
Мотоцикл мав переднє колесо з м’якою підвіскою, потужну фару, спідометр та одометр. Двигун видавав 2,3 к.с. при об'ємі 98 куб. см, в коробці передач було всього дві ступені. Приводний ланцюг з’єднував двигун із заднім колесом, на якому була класична велосипедна втулка Torpedo (аналог Sachs), з муфтою вільного ходу та гальмом.
На той час не було дивним, що легкий мотоцикл мав велосипедні педалі – вони теж передавали рух до заднього колеса, але в першу чергу служили для запуску двигуна та гальмування.
Коротко
Всі транспортні засоби, які носили ім’я української столиці, на її підприємствах і вироблялись. Для тогочасного авто-мотопрому було характерним використовувати в назвах моделей певні географічні назви. Крім того, що назва Київ досить милозвучна сама собі, на додачу у свідомості суспільства вона була пов’язана з позитивним образом старовинного міста – південного, зеленого і гостинного. Відповідно, цей позитив переносився і на транспортні засоби, названі цим ім’ям.
При підготовці статті були використані матеріали музею "Колеса Історії".
28.05.2025 — 5 — 2695