Підписання політичної частини Угоди про асоціацію – наслідки для України
21 березня на позачерговому саміті «Україна-ЄС» було підписано політичну частину Угоди про асоціацію. Зокрема, були підписані преамбула і три розділи, а саме розділ 1 (загальні принципи), розділ 2 (політичний діалог, реформи, політична асоціація, співробітництво й конвергенція у сфері зовнішньої й внутрішньої політики) і розділ 7 (інституційні, загальні й заключні положення).
Підписання вищезазначеного документу викликало чимало здивувань. По-перше, підписи уповноважених осіб поставлені, власне, під текстом всієї Угоди про асоціацію. Таким чином, Угода про асоціацію залишається цілісним і єдиним документом. Від України вищезазначений документ підписав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк (відповідно до розпорядження в.о. президента України, голови Верховної Ради Олександра Турчинова від 19 березня 2014 року), а від ЄС - президенти Ради ЄС Херман Ван Ромпей і Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, а також глави держав і урядів країн ЄС. Виникає питання, яким же чином регулюється набуття чинності саме політичної частини Угоди про Асоціацію? З цією метою Сторони підписали, так званий, Заключний акт. Цей документ передбачає тимчасове виконання політичної частини Угоди про асоціацію без необхідності ратифікації її парламентами всіх 28 держав-членів ЄС, що значно спрощує процедуру. Таким чином, саме Заключний акт визначає, які положення набувають чинності в якості тимчасового застосування, а які ні.
Наслідки підписання політичної частини Угоди про асоціацію
Ніхто не заперечує того факту, що основу Угоди про асоціацію складає економічна частина, що, безпосередньо, передбачає, створення поглибленої та всеохоплюючої Зони вільної торгівлі. Крім того, на тлі політичної та економічної ситуації в країні, рішення щодо підписання лише політичної частини виглядають доволі мізерними, проте все ж підписання цього документу є дуже важливим і не потрібно применшувати значення цього.
По-перше, політична частина Угоди про асоціацію чітко визначає принципи, яких повинна дотримуватись Україна і ЄС. Серед принципів, зокрема, повага до прав людини і основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності тощо. Цим, власне, ЄС надає юридичні гарантії (а не лише політичні заяви) територіальної цілісності України і, по суті, визначає, що референдум, проведений в Криму 16 березня є незаконним. Крім того, підписанням політичної частини Угоди про асоціацію ЄС взяв на себе юридичні зобов’язання щодо гарантування територіальної цілісності України.
По-друге, цим документом ЄС чітко визнає європейський вибір та європейські устремління України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності.
Ігор Мельник
керуючий партнер АО IMG Partners
Ольга Осипчук
асистент керуючого партнера з міжнародних відносин АО IMG Partners
По-третє, підписання політичної частини Угоди про асоціацію раз і назавжди мусить покласти кінець питанням щодо участі України у інтеграційних об’єднаннях. Цим кроком Україна чітко продемонструвала, що Україна – це Європа, а Європа, в свою чергу, підтримала нас в цьому. Підписання Угоди про асоціацію демонструє, що Україна чітко визначилась зі своїм цивілізаційним вибором. Разом з тим, потрібно розуміти, що наявна Угода про асоціацію не передбачає автоматичний вступ в ЄС. Більше того, немає жодного положення в цій Угоді, яке б передбачало такий вступ. Але незважаючи на це, Угода про асоціацію слугує першим кроком в доволі складному і довгому процесі по майбутньому набуттю членства в ЄС.
По-четверте, політична частина Угоди про асоціацію зобов’язує Україну ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року. Проте не все так просто. Відповідно до висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року № 3-в/2001, ратифікація Римського статуту можлива лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Це зумовлено тим, що МКС, відповідно до Римського статуту, доповнює національні органи кримінальної юстиції. В свою ж чергу, ч. 3 ст. 124 Конституції України передбачає, що «Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції». З огляду на це, в.о. президента України О. Турчинов у своєму розпорядженні № 230/2014-рп від 19 березня 2014 року зазначив, що «зобов'язання України, які випливають зі статті 8 Угоди, щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України».
По-п’яте, політична частина Угоди про асоціацію передбачає поглиблення діалогу і співробітництва у сфері зовнішньої та безпекової політики, а також співпрацю з метою мирного врегулювання регіональних конфліктів.
По-шосте, стаття 11 Угоди про асоціацію передбачає нерозповсюдження зброї масового знищення. Це положення є надзвичайно важливе для Європи, адже з огляду на порушення Російською Федерацією положень Будапештського меморандуму Україна має повне право почати відновлювати ядерний потенціал. А це в свою чергу не вигідно нікому, крім самої України.
Висновки
За інших умов, підписання політичної частини Угоди про асоціацію могло б бути більш радісною подією. Проте за умов агресії з боку Росії, положення Угоди про асоціацію здаються не такими вже й дієвими. Проте потрібно пам’ятати, що цей документ є стратегічним і потрібним з точки зору визначеності вектору зовнішніх відносин.
Підписання політичної частини Угоди про асоціацію – це крок до майбутніх модернізацій. Інше питання, чи готові ми втілювати в життя ці модернізації? Чи готова влада до проєвропейських змін? Таким чином, не потрібно надіятись, що Угода про асоціацію призведе до швидкого покращення ситуації в Україні. Але потрібно розуміти, що її підписання дає нам шанс на європейське майбутнє.
