Антикорупційний моніторинг – невідповідність видатків доходам є підставою для спрощеного звільнення посадовця
Пропоную започаткувати декларування не лише доходів, але й витрат усіх працівників публічної служби. Під декларуванням мається на увазі щорічна обов’язкова публікація на спеціальному Інтернет-ресурсі підсумкового звіту про доходи і витрати за попередній рік. Доступ до зазначених відомостей повинен бути вільний для всіх.
Гадаю, агітувати щодо потреби в антикорупційних кроках потреби
немає. Як і наводити рейтинги рівня корупції в Україні. Винайдені і
рецепти боротьби з цим явищем. Або хоча б системної мінімізації.
Головний з них – публічність.
ЩО РОБИТИ?
Започаткувати декларування не лише доходів, але й витрат усіх працівників публічної служби. Під декларуванням мається на увазі щорічна обов’язкова публікація на спеціальному Інтернет-ресурсі підсумкового звіту про доходи і витрати за попередній рік. Доступ до зазначених відомостей повинен бути вільний для всіх.
Декларування повинно бути обов’язковим для:
• всіх державних службовців і осіб, що мають прирівняний до них статус;
• членів родин державних службовців вище певного рангу.
Декларуванню повинні підлягати всі види доходів, а також витрати на суму вище певного встановленого мінімуму, а також придбання майна, що підлягає державній реєстрації (нерухомість, авто, земля) і придбання цінностей. Декларуванню повинні підлягати і заощадження.
Важливим є те, що декларуватись повинні всі доходи і крупні видатки всіх службовців, від секретарки до міністра. Доречним було б запровадження аналогічних вимог і до інших осіб, що обіймають адміністративні посади в державних і комунальних установах (заввіділеннями лікарень, директори шкіл і т.п.).
Загальновизнаним є те, що факт перебування на публічній службі накладає певні обмеження. Крім того (і це закріплено рішеннями судів, зокрема європейського з прав людини), чиновник вступаючи на посаду добровільно погоджується на більшу відкритість стосовно особистого життя, ніж пересічний громадянин.
Натомість в українських умовах обмежувати привілеї для чиновників, державних службовців можливо і не потрібно. Це буде певним чином платою за публічність, невластиву для інших громадян.
Найголовніша і принципова новація в тому, що ВСІ ВІДОМОСТІ ПРО ДОХОДИ І КРУПНІ ВИДАТКИ ВСІХ ОСІБ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ НА ПУБЛІЧНІЙ СЛУЖБІ ВИКЛАДАЮТЬСЯ У ВІЛЬНИЙ ДОСТУП.
ЩО ДАЛІ?
Сам по собі факт відкритого декларування доходів і витрат всіма працівниками державного й комунального публічного сектору не матиме жодного значення без
• контролю відповідності декларації факту
• відповідальності за порушення відповідності.
Безумовно, контроль слід доручити відповідній структурі антикорупційного фінансового моніторингу (АФМ). Така структура повинна мати широку регіональну розгалуженість і серйозні повноваження. Працівники АФМ повинні декларувати свої доходи і витрати на загальних підставах.
Проте найвагомішим є громадський контроль як за декларантами, так і за їх контролерами. Відкритість даних для суспільства, засобів масової інформації цьому запорука.
Відповідальність за доведену невідповідність доходів і видатків (причому для публічної служби повинна бути встановлена презумпція вини, тобто у випадку виявлення видатків, не підтверджених доходами, службовець апріорі вважається винним, якщо не може довести протилежного) слід в першу чергу встановити, як усунення з публічної служби на певний строк або безстроково. Залежно від розміру непідтверджених видатків і відповідальності посади.
Питання кримінального переслідування цілком можна розглядати у відповідності до наявного законодавства. Підсилення може і не бути потрібним, достатньо компетентним органам реагувати відповідно до покладених на них обов’язків.
Але головне не репресії під антикорупційними гаслами, а буденний, проте чітко працюючий механізм люстрації: ти не витримав кваліфікаційної вимоги до чиновника щодо контролю власних доходів і витрат – до побачення.
Слід доповнити трудове законодавство відповідними положеннями, у тому числі – перелік підстав звільнення з державної і прирівняних до неї служб. Відмова від декларування доходів і витрат або доведення факту невідповідності видатків доходам у певному критичному розмірі (через рішення суду за позовом АФМ) має наслідком звільнення з служби, тобто припинення трудових відносин.
І знову про публічність. Всі факти звільнення з публічної служби внаслідок наведених вище причин повинні негайно публікуватись на спеціальному ресурсі в мережі Інтернет.
Найголовніша і принципова новація в тому, що НЕЗАПЕРЕЧЕНА НЕВІДПОВІДНІСТЬ ВИДАТКІВ ДОХОДАМ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СПРОЩЕНОГО ЗВІЛЬНЕННЯ З ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ, ПРО ЩО НЕГАЙНО ІНФОРМУЄТЬСЯ ГРОМАДА.
ЯКІ РИЗИКИ?
Тотальний і публічний контроль видатків може схилити українське суспільство до тотального «стукацтва». Є також небезпека тотальної суспільної змови. Як з правилами дорожнього руху, які за мовчазної згоди водіїв і даішників порушували всі і увесь час. (Проте після підвищення штрафів не можна сказати, що змова залишилася непорушною).
Крім того, запровадження декларування видатків матиме наслідком появу цілого тіньового сегменту комерційної діяльності на потреби осіб, що бажають приховати свої фінансові можливості. Навряд чи вірним буде боротьба з цим явищем суто адміністративно-податковими методами. Тому найдієвішим мав би бути знову ж суспільний контроль.
