Третій Спас, або Горіховий Спас — завершальне свято періоду літніх Спасів. Віряни називають його Днем пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя. Коли буде Горіховий Спас 2024 року і що нести до церкви?
2024 року українці святкують третій, Горіховий Спас, за новим календарем на 13 днів раніше, а саме — 16 серпня. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Третій Спас має багато різних назв. У церковній традиції його найчастіше називають Днем пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя. А в народі свято більше відоме як Горіховий Спас. Цього дня святкується така важлива для вірян подія, як перенесення Нерукотворного Образа Спасителя з Едеси до Константинополя.
Згідно з церковними переказами, Ісус Христос одного разу витерся рушником після вмивання — і на тканині відбився божественний лик. Саме з цього рушника художники почали писати ікони Спаса Нерукотворного. Саме ж полотно відтоді вважалося цілющим.
Більш розповсюджена назва Горіховий Спас пов'язана з тим, що саме наприкінці літа починається збирання волоських і лісових горіхів, їх починають заготовлювати на зиму. В цей самий час закінчуються жнива, з нового урожаю збирали колоски, з яких пекли свіжий хліб. Тому ще одна народна назва свята — Хлібний Спас.
В народі день часто називали "Холодним", тому що в серпні літня спека вже помітно спадає, ранки стають набагато прохолоднішими, відчувається перший подих осені.
Свято ще також називають Полотняним Спасом, хоча ця назва не така популярна, а все тому, що наші предки шанували цього дня полотно, йшли на ярмарку, де продавали тканини. Навіть існувала приказка: "Перший Спас — на воді стоять, другий Спас — яблука їдять, третій Спас — на горі полотна продають".
Зазвичай Горіховий Спас віряни святкують з меншим розмахом, ніж Медовий та Яблучний. Проте повністю ігнорувати цей важливий день не варто. 16 серпня зазвичай відвідують храм, стоять службу, а потім святять кошики.
Що потрібно принести до церкви, щоб освятити:
За традицією, на третього Спаса також освячували воду в криницях і будь-які джерела питної води.
Горіховий, Холодний, Хлібний або Полотняний Спас в Україні традиційно вважали днем, коли можна попрощатися з літом і починати чекати на осінь. Цей період власники земельних ділянок закінчують збиранням урожаю жита і пшениці, також уже сіють озимі культури.
Церква не забороняла на Горіховий Спас працювати, тому що саме в цей час всі були зайняті збиранням фруктів, овочів, ягід, горіхів, які заготовляли на зиму.
В українських селах існувала цікава традиція обирати найстарішу жінку і посилати її збирати горіхи до лісу. Вважалося, скільки вона принесе горіхів, стільки ж повинні принести всі мешканці села (не менше).
Також у давнину ткали полотно, вишивали рушники й шили одяг. Ішли на ярмарок, щоб виставити там на продаж своє полотно.
Традиційно пекли свіжий хліб і робили настоянку з горіхів. Вірили, що остання має лікувальні властивості, особливо допомагає побороти застуду й вилікувати хворі суглоби.
Саме свято Нерукотворного Образа Спасителя зустрічали обов'язково в церкві, де освячували святкові кошики. Потім несли продукти додому, пригощали ними рідних, запрошували в гості кумів, друзів. Стіл накривали обов'язково багатий, з великою кількістю страв, свіжими пирогами та горіховою настоянкою. Їли будь-які страви, тому що Успенський піст до Горіхового Спаса вже закінчувався.
Інколи ворожили за смаком першого з'їденого цього дня волоського горіха:
Існували й важливі заборони, які стосувалися цього великого свята. Віряни в давнину їх обов'язково дотримувалися, щоб не накликати на себе і членів своєї родини лихо:
Чимало народних прикмети існувало серед наших предків на Горіховий Спас. Можна спробувати перевірити їх і сьогодні: