1 січня віряни святкують Обрізання Господа нашого Ісуса Христа.
Це велике священне свято припадає на восьмий день після Різдва Христового і є символом виконання Божого заповіту та духовного очищення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Обрізання — давня традиція, встановлена Авраамом, якої дотримувалися всі єврейські родини. За законом, кожен хлопчик на восьмий день після народження проходив обряд обрізання, що символізувало очищення та прийняття Божого заповіту, після чого дитині давали ім’я. Для єврея це був знак тривалого духовного зв’язку з Господом.
Марія та Йосип, батьки Ісуса, дотрималися цього заповіту, виконуючи волю своїх предків. Так само Ісус Христос виконав волю Свого Отця на землі.
Обрізання Господнє стало днем першої жертви та болю Христа — вперше Його тіло торкнулося залізо. Саме цього дня Христу дали ім’я та вперше прилюдно назвали Його Ісусом. До цього Ангел Господній обіцяв Святому Сімейству, що у них народиться син з ім’ям Ісус, але це пророцтво залишалося таємницею. Через це 14 січня також День Імені Христового та день особливої молитви Ісуса.
Раніше 1 січня супроводжувався гучними святкуваннями та карнавалами. Люди переодягалися: чоловіки — у жінок, жінки — у чоловіків, хтось вдягав костюми звірів або язичницьких богів і богинь. Ці гуляння супроводжувалися веселощами, жартами й іноді розпустою.
Щоб протистояти подібним язичницьким звичаям, Церква запровадила після Різдва піст і покуту за гріхи, пов’язані з поганськими святкуваннями. Іноді пост тривав три дні — таке правило зафіксоване ще 567 року в Турі, Франція:
«Через те, що між празниками Христового Різдва й Богоявлення трапляються поганські святкування, потрібно під час них три дні зберігати піст».
Лише через століття, коли язичницькі забави поступово відходили у минуле, Обрізання Господнє почало святкуватися радісно. Серед народних традицій зберігся звичай «водити Маланку» — група людей із переодягненим хлопцем у дівчину та коза серед них. Важливо розуміти, що ці народні обряди не мають духовного зв’язку зі значенням свята, яке визначає Церква.
Щоб день минув благословенно, слід дотримуватися таких правил:
«Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь».
«Ісусе Христе, Сину Божий, благослови цей день».
«Ісусе Христе, благослови моїх дітей (родину, чоловіка, дружину…)».
«Вседержителю, Слова Отче, Всесвятий Ісусе! З великого Милосердя Твого ніколи не покидай слугу Твого (назвати своє ім’я), а завжди в мені перебувай. Ісусе, Добрий Пастирю Твоїх овець, не віддавай мене на поталу змієві і не допусти, щоб сатана спокушував мене, бо в мені є насіння зла. Отже, Ти, Господи Боже, поклоніння достойний, Царю Святий, Ісусе Христе, охорони мене, коли я спатиму, Світлом, яке ніколи не померкне — Духом Твоїм Святим, що Ним освятив ти Своїх учнів. Подай, Господи, і мені, недостойному слузі Твоєму Спасіння Твоє на ложі моєму, просвіти розум мій світлом розуміння Святого Євангелія Твого, душу — любов’ю до Христа Твого, серце — чистотою Слова Твого, тіло моє — Твоїми Страстями безвинними, думку мою охорони Твоїм смиренням і в слушний час підніми мене від сну на похвалу Тобі. Бо Ти є Препрославлений з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим Духом на віки віків. Амінь».