Сергій Кравченко: Відновлення, відбудова, реновації – 3 кити українського ринку нерухомості
Український ринок нерухомості за останні два роки стикнувся з неймовірними перепадами - від піку купівельної спроможності до знищення десятків тисяч житлових та нежитлових будівель. Постраждали як звичайні українці, що залишились без дому, так і девелопери, які втратили свої об'єкти або вимушено їх зупинили. Про ситуацію на ринку ми поспілкувались із Головою Development Business Association (DBA) Сергієм Кравченком.
- Вітаю, Сергію! Вже більше року триває війна, широкомасштабне вторгнення Росії. Як професіонал сфери, як оцінете на скільки сильно постраждала взагалі житлова, нежитлова нерухомість країни?
- Доброго дня. Насправді, за оцінками, зруйновано 95-98 тисяч об'єктів. Уявіть! Більш точну цифру дає «Дія». У застосунку можна повідомити про зруйноване та пошкоджене житло. Так от, запити подало 325 тисяч людей. Тобто зруйнованого житла більше, ніж Україною введено в експлуатацію за останні 11 років. На 2021 р. був бум інвестиційної привабливості. Зараз же Росією зруйновані житлові будинки, дитячі садки, школи, взагалі цілі міста. Тому я вважаю, що ситуація є критичною для багатьох міст. І Україна потребує відновлення, відбудови, реновації й іншого підходу в будівництві та розвитку міської інфраструктури.
- Скажіть, це і є основна ідея, для чого була створена Development Business Association (DBA), так?
- Люди через війну втратили житло, і постала задача побудувати новий житловий фонд. В Україні є потреба у мільйонах нових квадратних метрів житла, інфраструктури. Для цього забудовникам потрібно створити умови для її реалізації. Щоб це було – їм потрібно спростити деякі процедури. Давайте відверто: наше законодавство зарегульоване і місцями прописане так, щоб певні чиновники отримували можливість корупційного впливу на отримання дозволів. Наприклад, вкрай потрібна дерегуляція при підключенні будинків до мереж для всіх на зрозумілих умовах. І це тільки один аспект, а їх десятки. Законодавці розуміють проблему й ініціюють шляхи вирішення питання. Крім того, забудовники потребують дешевих і довгих грошей, тобто дешевих кредитів на будівництво. А люди у свою чергу потребують пільгових іпотек. Тобто проблема комплексна, і ми розуміємо, що її вирішення може врятувати економіку України. У багатьох країнах світу саме будівельна галузь є рушійною силою економічного росту. Будівництво – це робочі місця, розвиток великої кількості суміжних галузей. Для вирішення комплексу питань і існує Development Business Association (DBA).
- Що ви пропонуєте для додаткового захисту при будівництві нових ЖК? Або ж до обладнання зупинок громадського транспорту захисними спорудами?
- Однозначно позитивно! Ми вивчаємо досвід Ізраїлю, тому що там це питання пропрацьовано. У кожній квартирі, яку купують, є спеціальна облаштована кімната, де є захисні жалюзі для того, щоб захистити людей від уламків. Для нас потрібна зміна підходів, як у будівництві квартир, так і громадських бомбосховищ. Бомбосховища мають бути облаштовані комфортно для дітей та дорослих, щоб були спеціальні кімнати. Виходячи з досвіду, там приходиться іноді перебувати більше 6 годин. Тому обов'язково потрібно змінити підхід. Україна повинна міксувати шведський комфорт житла й екологічність із ізраїльською безпекою житла. У нас мають бути свої українські високі стандарти. По суті формула звучить так: збільшення кількості місць для покращення якості життя людини.
- А скажіть, будь ласка, це зрозуміло, що вивчається досвід, де вже розуміємо проблематику. А що стосується ринку будівельних матеріалів? Зараз деякі забудовники скаржаться на нестачу будівельних матеріалів. З чим це пов'язано: це ринок досі вирівнюється, нестача заводів, чи це якісь проблеми з логістичними поставками?
- У першу чергу – це логістичні поставки. Ми знаємо, що війна перебила майже всі логістичні ланцюги, які були в Україні. Також в Україні багато підприємств постраждало, а деякі зруйновані через військові дії. Наприклад, одне українське виробництво цегли, яке повністю зупинилося, через те, що туди зайшли російські окупанти. Так от сьогодні, коли Україна відвоювала території, то виробництво вже відновили. Але частину їхнього обладнання було вкрадено. Тому відновилися вони тільки на 30%. Вони готові нарощувати потужність і до кінця року повністю відновити виробництво. Але їм потрібні інвестиції. До речі, на сьогодні основне бачення Асоціації – це "Будуй в Україні, будуй з українського і будуй українське". Ми для цього в тому числі й об'єднуємо бізнес. Не для вирішення суто законодавчих питань. А в першу чергу ми створюємо єдиний простір, який об'єднує всіх учасників будівельної галузі для того, щоб посилювати один одного в цей складний час.
Ми зустрілися із керівником профільного парламентського Комітету Оленою Шуляк. Ми підтримуємо їхні законодавчі ініціативи, і у нас також є порозуміння з приводу підтримки невеликих забудовників. Дати можливість цим забудовникам будуватись в першу чергу для відновлення України. Друге, щоб інвестори не були обдурені, і будівлі були добудовані. Тому що ми знаємо, що багато девелоперів не можуть відновити будівництво: нестача ресурсу з чого будувати й нестача робочої сили, бо багато людей забрали на війну. І третє, це, звичайно, кошти, бо зараз кошти будівельники втратили. Я маю на увазі регіони, які були окуповані, наприклад, як Херсон. Таких прикладів у нас багато по країні. Ми бачимо, що багато забудовників перемістились до спокійного регіону, десь на Західну Україну. А потребу в житлі потрібно вирішувати владі.
- Проблем багато, які постають перед вашою організацією. Якою ви бачите перевагу вашої Асоціації? Чому саме вам вдасться вирішити зазначені проблеми?
- Ми просто беремо і робимо. От мені говорять – назвіть вашу відмінність від інших асоціацій. Ми об’єднуємо виробників як середніх, так і регіональних забудовників. Це дерегуляція, щоб усе відбувалось як в Європі. Зараз, у зв'язку із російською агресією, від нас пішло багато іноземних інвесторів. Ми маємо повертати цю довіру, щоб в Україні за іноземні кошти створювались робочі місця, щоб у нас з'явився додатковий поштовх в економіці.
- Ще хотів зачепити таку проблему, як регіональний дисбаланс. Бачимо, де у нас активно відновлюється та зростає ринок житла. І ми бачимо ситуацію, яка у нас на Сумщині, на Херсонщині, на Харківщині, що, м'яко кажучи, відновлення ударними темпами не йде. Як ви вважаєте, чи цей регіональний дисбаланс можна буде подолати, чи знову ж таки все буде вирішуватись на рівні великих міст, а містечка і селища залишаться осторонь?
- Розвиток іде в тих місцях, де більш-менш спокійно. Люди налякані війною і переїжджають туди, де менше обстрілів. Я, до речі, зустрічався із вимушеними переселенцями. По завершенню військових дій вони у будь-якому випадку будуть повертатись і будуть відновлювати своє житло. Тут питання стоїть в наступному – з яким підходом ми будемо відбудовувати. Наша позиція, це відбудовування за рахунок матеріалів українських виробників і громадянами, які живуть в Україні. Це для максимального розвитку України у першу чергу.
З приводу Херсону ми зустрічались теж із одним забудовником, який спробував свою долю в різних регіонах. Звичайно, що він готовий повернутись, виконувати взяті на себе зобов'язання, тобто будувати житло, як це робив до війни. І, звичайно, що він готовий брати учать і відбудові самого міста. Багато хто готовий.
Наразі завдання прогнати ворога з нашої землі. А будівельники готові до роботи!
