Віктор Кевлюк: Пенсіонінформбюро читало ранкові газети і ознайомилося з мобілізаційним трешем на московщині. Чим, власно, і ділиться з охочими. Посиденьки у хатинці на Охотному ряду, в котрій туляться імітатори парламентаризму расєї, пройшли дуже цікаво. Головна думка – ситуація на Харківщині після нашого удару оцінена, як «жахлива ситуація на передовій в Україні».
14.09.22 — 1261
Одна з важливих особливостей цієї війни, яка багато в чому визначає її хід і результат, вислизає від багатьох: у ній, за великим рахунком, лише один учасник. Україна воює, а Росія – ні.
02.09.22 — 1253
Ростислав Семків: Звіт Тома Купера, як завжди, тверезий: ЗСУ тримає оборону; росіяни нескінченно й, загалом, неефективно обстрілюють наші позиції; в Криму активно діють українські ССО. Дочитайте до ударів по Антонівському мосту – піднімає настрій.
23.08.22 — 2938
До піврічного рубежа великої війни Росія підходить без скільки-небудь значних перемог. Останнє скільки-небудь гучне територіальне надбання – Лисичанськ, який українські війська залишили 3 липня. Щоправда, за кілька днів до цього, 30 червня, жестом «доброї волі» окупанти пішли з острова Зміїний, тож півтора місяця тому росіянам теж не було чого особливо святкувати.
18.08.22 — 1105
Ростислав Семків: У другій частині свого ретроспективного звіту про тенденції війни в Україні Том Купер зосередився на «живій силі» армії рф (вочевидь, ще буде третя частина про ЗСУ). Певну меланхолію навіває його перелік, скільки ще «м’яса» росія може нагнати на фронт, проте й темпи нищення ворога, які він наводить, доволі вражають.
12.08.22 — 3490