Росія: картинки мобілізації
Довгі черги машин на дорогах, що звиваються до прикордонних пунктів Росії з Грузією, Казахстаном і Монголією, і схожі черги в аеропортах. Гнівні демонстрації — не лише в Москві та Санкт-Петербурзі — але й у віддаленій крайній північній провінції Якутії та в південному регіоні Дагестану, коли жінки ганялися за поліцейським і кричали: «Ні війні!». Озброєний чоловік, який відкрив стрілянину в комісаріаті в одному з сибірських міст і важко поранив військового коменданта, заявивши: «Зараз ми всі підемо додому». Через п’ять днів після того, як президент Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію для призову сотень тисяч резервістів для боротьби в Україні, цей крок викликав обурені протести, масову втечу людей і акти насильства по всій величезній країні. Хоча державне телебачення намалювало райдужну картину мобілізаційної акції, а телеканал «Росія 1» у неділю показав натовпи нетерплячих чоловіків, які шикуються в чергу, щоб записатися «майже в кожному регіоні», реальність була іншою. Від початку призову почали підпалювати військомати та інші адміністративні будівлі. Хоча такі інциденти були звичайними протягом 7 місяців вторгнення, їх кількість і частота зросли після виступу Путіна. Російські незалежні ЗМІ нарахували щонайменше 17 таких інцидентів за останні дні, понад 37 до оголошення мобілізації.У понеділок чоловік на автовокзалі в Рязані облив себе легкозаймистою рідиною та підпалив, кричачи, що він не хоче брати участь у російській «спеціальній військовій операції» в Україні. Повідомляється, що він отримав легкі тілесні ушкодження та був затриманий поліцією.Хоча було сказано, що загальна мобілізація складала близько 300 000 чоловік, деякі ЗМІ повідомляють, що влада планує зібрати більше 1 мільйона, що Москва заперечує. Андрій Колесніков, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, зазначив, що опитування показують, що близько половини росіян беззастережно підтримують війну, а приблизно третина підтримує війну із застереженнями. Останні є «резервуаром сумнівів і невдоволення», — сказав Колесніков. — Вже зрозуміло, що мобілізація не часткова, і якщо це буде ставати все більш очевидним, то настрої можуть почати змінюватися. Путін сильно ризикує».
27.09.2022 — 28 — 11483
«Путіна в окопи»: Росію охопили акції протесту проти мобілізації
Одразу після оголошення часткової мобілізації однодумці Олексія Навального, російські опозиційні та антивоєнні рухи закликали росіян вийти на протести. Акції відбулися у більш ніж 30 містах Росії. Кількість затриманих перевищила вже тисячу людей. Порівняно з протестами минулих років, нинішні акції були нечисленними. Однак у багатьох містах поліція діяла жорстко. За даними "ОВД-Інфо", станом на 01:33 21 вересня "затримано понад 1403 людей у 38 містах".
22.09.2022 — 25 — 9428
«Война идет полтора часа, но по сути ВСУ уже полностью разбиты»: що писали російські телеграм-канали у перший день війни
Денис Казанський: День Незалежності та пів року від початку війни. Ніщо так не надихає в цей день, як перечитування публікацій російських телеграм-каналів від 24 лютого.
25.08.2022 — 10 — 8093
Українські фермери борються за врожай, ризикуючи життям. Світ боїться продовольчої кризи
Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».
10.06.2022 — 9 — 7922
Харків: перший день весни
Близько 8 ранку 1 березня російські війська нанесли ракетний дар по центру Харкова. Є двоє загиблих, але розбирають завал, можливо кількість жертв зросте. Дістали 6 людей, близько 20 поранених, заявили у ДСНС. Є попередня інформація про поранену дитину. ДСНС повідомляє, що ракета влучила у будівлю Харківської ОДА, оперний театр, філармонію та у частину житлового масиву (переважно 4-5 поверхові житлові будинки). Обласна влада каже, що загиблих може бути більше. На відео з місця вибуху видно повністю знищені будівлі в центрі міста. В ОДА зруйновані перекриття, вибиті вікна, стеля. Залишились самі стіни. Керівник області Олег Синєгубов також додав, що кількість жертв уточнюється. Він каже, що удар могли завдати крилатою ракетою, але, можливо, авіацією. Рятувальники якийсь час не могли дістатися до місць вибуху, бо були обстріли. Авіаудар по центру Харкова нанесли після закінчення комендантської години. По вулицях вже їхало кілька машин. Від них майже нічого не залишилось. Харків'ян просять не залишати укриття. "Сьогодні зранку атакували центральну площу міста та приміщення Харківської військової адміністрації. Російський окупант продовжує використовувати тяжку зброю та знищувати цивільне населення. Ранок, не комендатська година, кількість постраждалих поки не відома, - заявив Синєгубов. - Цей вчинок вчергове демонструє: такі атаки - це геноцид українського народу, це військовий злочин проти мирного населення!" Він вважає, що "наступальні ресурси ворога вичерпуються і йому нічого не зналишається, як отак підступно використовувати повітряну зброю".Напередодні житлові будинки у Харкові обстріляли з градів. 1 березня обстріляли й інші об'єкти у центрі Харкова, зокрема, сад Шевченка та центральний ринок. Це шостий день нападу Росії на Україну. Війська РФ не взяли жодного обласного центру. Тривають бої на півночі, сході й півдні країни.
01.03.2022 — 13 — 9684
Спалах протестів проти вторгнення Росії в Україну охопив увесь світ
Тисячі людей вийшли на вулиці своїх країн по всьому світу на підтримку України, яка протистоїть широкомасштабному вторгненню російських військ.
28.02.2022 — 39 — 17313
Три дні наступу
Від ранку четверга триває повномасштабний напад Росії на Україну. Запеклі бої тривають на сході, півночі, півдні країни та навколо Києва. Як виглядає війна в Україні - на фото.
26.02.2022 — 50 — 22888
Вторгнення у фото
24 лютого Росія завдала ракетних ударів по українським містам. ЗСУ відбивають атаки, йдуть запеклі бої на декількох напрямках.
24.02.2022 — 38 — 18332
Российские силы у границы с Украиной. Спутниковые снимки
Спутниковые снимки Maxar Technologies показывают увеличение количества российской военной техники, размещенной на полигонах в Ельне, Климово, Клинцах и Погоново. Помимо этого, как показывает совместное расследование Радио Свобода и Conflict Intelligence Team, часть российских войск, которые должны были ехать на совместные российско-белорусские учения "Союзная решимость – 2022", остановилась на полпути, под Гомелем, в районе, который находится в 40 километрах от Черниговской области Украины и в 90 – от Киевской.
20.01.2022 — 10 — 9242
Росія відправляє війська до Казахстану
На знімках, оприлюднених російськими військовими, видно, як війська відправляються до Казахстану, де тривають антиурядові протести. 6 січня десятки невідомих військових стріляли з автоматичної зброї в центрі Алмати. Загиблі, спалена будівля адміністрації Алмати, розгромлений аеропорт, затримання - так почався день у Казахстані. Кореспондент ВВС Абдужаліл Абдурасулов прибув туди зовсім нещодавно і розповів, якою застав країну."Прибув у Казахстан. Великі черги на АЗС. Людям важко купити продукти, бо більшість магазинів закриті", - пише він у твіттері. Через блокування інтернету люди не можуть зняти готівку чи навіть поповнити свої телефони. Можливі лише місцеві голосові дзвінки, розповідає наш кореспондент."Я чую стрілянину та вибухи біля центру Алмати. Сутички тривають", - зазначає він. Пізніше журналіст розмістив повідомлення, що події в центрі колишньої столиці Казахстану нагадують "справжню битву". "Звуки такі, ніби на площі відбувається справжня битва. З того, що можу сказати: звуки стрілянини, кулеметів, на додаток до світло-шумових гранат та того, що лунає як феєрверки", - повідомив журналіст. Про стрілянину в різних місцях Алмати повідомляють й інформагенції з посиланням на очевидців. Раніше в поліції Алмати підтвердили, що в ніч проти четверга силовики вбили десятки людей, які намагалися штурмувати поліцейські дільниці в різних частинах міста. Перед тим повідомляли про загибель 13 поліцейських. Соцмережі рясніють повідомленнями про убитих в ніч на 6 січня, у мережах публікують фото та відео тіл на вулицях та в лікарнях. Але узагальнених даних про кількість загиблих поки що немає. Масові протести охопили Казахстан через підвищення цін на скраплений газ. У країні запровадили надзвичайний стан, уряд відправили у відставку. Аби вгамувати протести, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового альянсу під проводом Росії.Після цього звернення прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, повідомив про рішення направити колективні миротворчі сили до Казахстану. За офіційними даними, чисельність миротворчих сил ОДКБ - близько 3 600 людей. В ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. Підрозділи збройних сил цих країн і мають увійти до складу миротворців. Як заявив секретаріат ОДКБ, основними завданнями стане "охорона важливих державних та військових об'єктів", а також допомога правоохоронцям Казахстану "в стабілізації ситуації". Водночас голова комітету російської Думи у справах СНД Леонід Калашніков заявив, що миротворці займуться насамперед "охороною об'єктів інфраструктури". "ОДКБ в основному лише забезпечуватиме безпеку об'єктів інфраструктури", - цитує його "Інтерфакс". Операціями ж із "зачистки території та іншою роботою в полі" займатимуться співробітники силових структур Казахстану, твердить він.
06.01.2022 — 24 — 17424