Українські фермери борються за врожай, ризикуючи життям. Світ боїться продовольчої кризи
Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».
Знищений військовий автомобіль на раніше замінованому полі в Чернігові. ( фото з кінця травня)
Фермери працюють на полі поблизу Соледара на сході України, 6 червня 2022
Наслідки російського удару по фермі в Черкаській Лозовій поблизу Харкова. Фото від 28 травня 2022
Зруйнована російськими обстрілами молочна ферма. У вікні видно загиблу корову. Фермер Олександр Новіков оглядає пошкодження свого господарства у Вільхівці під Харковом, 11 травня 2022
Фермери сіють соняшник на полі в Черкаській Лозовій поблизу Харкова, а в цей час на горизонті здіймається дим від артобстрілів. Фото кінця травня 2022
Ось такі вирви залишає російська артилерія на полях на Харківщині. Причому, найчастіше Росія обстрілює прикордонні райони із своєї території. Поле біля Черкаської Лозової, Харківщина. 28 травня 2022
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 86
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 836
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 893
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1523
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3060
