Контракти.ua

27.09.2022 — РФ — Reuters, Associated Press — 16313
война, Россия, мобилизация
Росія: картинки мобілізації

Довгі черги машин на дорогах, що звиваються до прикордонних пунктів Росії з Грузією, Казахстаном і Монголією, і схожі черги в аеропортах. Гнівні демонстрації — не лише в Москві та Санкт-Петербурзі — але й у віддаленій крайній північній провінції Якутії та в південному регіоні Дагестану, коли жінки ганялися за поліцейським і кричали: «Ні війні!». Озброєний чоловік, який відкрив стрілянину в комісаріаті в одному з сибірських міст і важко поранив військового коменданта, заявивши: «Зараз ми всі підемо додому». Через п’ять днів після того, як президент Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію для призову сотень тисяч резервістів для боротьби в Україні, цей крок викликав обурені протести, масову втечу людей і акти насильства по всій величезній країні. Хоча державне телебачення намалювало райдужну картину мобілізаційної акції, а телеканал «Росія 1» у неділю показав натовпи нетерплячих чоловіків, які шикуються в чергу, щоб записатися «майже в кожному регіоні», реальність була іншою. Від початку призову почали підпалювати військомати та інші адміністративні будівлі. Хоча такі інциденти були звичайними протягом 7 місяців вторгнення, їх кількість і частота зросли після виступу Путіна. Російські незалежні ЗМІ нарахували щонайменше 17 таких інцидентів за останні дні, понад 37 до оголошення мобілізації.У понеділок чоловік на автовокзалі в Рязані облив себе легкозаймистою рідиною та підпалив, кричачи, що він не хоче брати участь у російській «спеціальній військовій операції» в Україні. Повідомляється, що він отримав легкі тілесні ушкодження та був затриманий поліцією.Хоча було сказано, що загальна мобілізація складала близько 300 000 чоловік, деякі ЗМІ повідомляють, що влада планує зібрати більше 1 мільйона, що Москва заперечує. Андрій Колесніков, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, зазначив, що опитування показують, що близько половини росіян беззастережно підтримують війну, а приблизно третина підтримує війну із застереженнями. Останні є «резервуаром сумнівів і невдоволення», — сказав Колесніков. — Вже зрозуміло, що мобілізація не часткова, і якщо це буде ставати все більш очевидним, то настрої можуть почати змінюватися. Путін сильно ризикує».

Група росіян йде пішки після перетину кордону у Верхньому Ларсі між Грузією та Росією, Грузія, 27 вересня 2022 р. Довгі черги транспортних засобів утворилися на прикордонному переході між регіоном Північної Осетії Росії та Грузією після того, як Москва оголосила про часткове військову мобілізацію

Російські новобранці в центрі військового призову в Батайську, Ростовська область, Росія, 26 вересня 2022

Російські новобранці йдуть до автобуса біля військового центру в Краснодарі, Росія, 25 вересня 2022

Російські новобранці проходять повз військовий центр вербування у Волгограді, Росія, 24 вересня 2022

Новобранець і його дружина, прощання у Волгограді, Росія, 24 вересня 2022

Росіяни шикуються, щоб отримати казахстанський персональний ідентифікаційний номер (INN) у державному центрі обслуговування в Алмати, Казахстан, 27 вересня 2022

Росіяни шикуються, щоб отримати казахстанський персональний ідентифікаційний номер (INN) у державному центрі обслуговування в Алмати, Казахстан, 27 вересня 2022

Росіяни після перетину кордону у Верхньому Ларсі між Грузією та Росією, Грузія, 27 вересня 2022

Росіяни після перетину кордону у Верхньому Ларсі між Грузією та Росією, Грузія, 27 вересня 2022

Група росіян йде пішки після перетину кордону у Верхньому Ларсі між Грузією та Росією, Грузія, 22 вересня 2022 р. Через день після того, як президент Володимир Путін наказав провести часткову мобілізацію для посилення своїх військ в Україні, багато росіян залишають свої домівки

Верхній Ларс

Росіяни на станції Земо-Ларсі/Верхній Ларс, Грузія, 26 вересня 2022

Чоловік перетинає кордон із Грузією на станції Земо-Ларсі/Верхній Ларс, Грузія, 26 вересня 2022

Росіяни на станції Земо-Ларсі/Верхній Ларс, Грузія, 26 вересня 2022

Росіяни на станції Земо-Ларсі/Верхній Ларс, Грузія, 26 вересня 2022

Знімки з дрона показують довгі черги транспортних засобів на шляху до виїзду з Росії на її кордоні з Грузією, у Верхньому Ларсі, Росія, 26 вересня 2022

Прощання з мобілізованими у сибірському селищі Большеречье, Омська область, Росія, 25 вересня 2022

Прощання біля призовного пункту в сибірському місті Тара, Омська область, Росія, 26 вересня 2022

Резервіст, призваний під час часткової мобілізації, прощається з рідними під час відправлення на військову базу в місто Батайськ, Ростовська область, Росія, 26 вересня 2022

Резервісти шикуються біля призовного пункту в сибірському місті Тара, Омська область, Росія, 26 вересня 2022

Прощання з мобілізованими у сибірському селищі Большеречье, Омська область, Росія, 25 вересня 2022

Резервіст, призваний під час часткової мобілізації, прощається з рідними під час відправлення на військову базу в місто Батайськ, Ростовська область, Росія, 26 вересня 2022

Православний священик проводить богослужіння для резервістів, м. Батайськ Ростовської області, Росія 26 вересня 2022

Православний священик проводить богослужіння для резервістів, м. Батайськ Ростовської області, Росія 26 вересня 2022

Резервіст, призваний під час часткової мобілізації, прощається з рідними під час відправлення на військову базу в місто Батайськ, Ростовська область, Росія, 26 вересня 2022

Жінка прощається з резервістом у сибірському селищі Большеречье, Омська область, Росія, 25 вересня 2022

Резервісти, призвані під час часткової мобілізації, прибувають на пункт збору перед відправленням на військові частини, м. Батайськ Ростовської області, Росія 26 вересня 2022

23-річний Іван із Росії чекає в черзі, щоб перевірити його паспорт на прикордонному пункті пропуску Ваалімаа у Віролахті, Фінляндія, 25 вересня 2022 року. Іван, який прибув до Фінляндії без візи, хоче подати заяву на надання притулку

Фоторепортажі
Er. J. Orchestra на Ukrainian Design & Innovation Week

Er. J. Orchestra на Ukrainian Design & Innovation Week

6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи. Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного. Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який  триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю. Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал Текст та фото — Олександр Зубко.
07.05.2026 — 16 — 1229

XV Міжнародний день джазу у світі та в Україні

XV Міжнародний день джазу у світі та в Україні

Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року. Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою. Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці. Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club. А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США. Текст та фото — Олександр Зубко.     
03.05.2026 — 23 — 3455

Кращий сомельє України 2026

Кращий сомельє України 2026

6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках. З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє. Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї. Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге. На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок. Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3522

ЧАЕС і місто з минулого: ексклюзивні кадри із Зони відчуження, де зупинився час

ЧАЕС і місто з минулого: ексклюзивні кадри із Зони відчуження, де зупинився час

Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії. Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи. Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA. Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості. Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому. Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується. Зона: територія зупиненого часу Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося. Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір. Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу. Природа: життя після людини Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається. Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла. Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує. Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором. Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини. ЧАЕС: станція, яка не може померти Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році. На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху. Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати. Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу. І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах. Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему. Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію. Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.  фото: Дмитро Дятлов
26.04.2026 — 17 — 3605

СБУ уразила важливу НПС

СБУ уразила важливу НПС "Горький" у Росії, спалахнула масштабна пожежа

Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою. В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ. Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA. НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга". Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово. Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних. "Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело. Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України. Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ. Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи.
23.04.2026 — 4 — 3920