Международный джазовый фестиваль VINNYTSIA JAZZFEST
Второй раз три дня — с 20 по 22 сентября — в Виннице проходил традиционный, XXIII международный джазовый фестиваль VINNYTSIA JAZZFEST. Второй раз организаторы решили начать его музыкальным и почти джазовым спектаклем — оригинальной постановкой Киевского национального театра оперетты известной пьесы 30-ых годов прошлого века «Бал в Савойе». Это мероприятие прошло в Винницком музыкально-драматическом театре имени Н. К. Садовского, а последующие концерты, как обычно — в зале бывшей региональной телерадиокомпании «Винтера». Параллельно с фестивалем, днем субботы, состоялся финал VIII Конкурса молодых джазовых исполнителей, гран-при на нем получил киевский пианист Аким Груй. А утром воскресения, повторяя успех прошлого года, прошел «Джазовый завтрак» — мастер-класс многих музыкантов, принимающих участие в фестивале. Они выступали, отвечали на вопросы, джемовали со всеми желающими.
Евгений Прудник в роли Аристида Стенвуда и Яна Татарова в роли Мадлен Тибо, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Сергей Яцук в роли Помероля и Ася Середа-Голдун в роли Дейзи Брайтон, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Ася Середа-Голдун в роли Дейзи Брайтон (вверху), Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Сергей Бондаренко в роли Хедленда (слева), Ася Середа-Голдун в роли Дейзи Брайтон, Александр Кравченко в роли Фенимора Фроста (справа), Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Евгений Прудник в роли Аристида Стенвуда и Яна Татарова в роли Мадлен Тибо, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Евгений Прудник в роли Аристида Стенвуда (слева), Александр Кравченко в роли Фенимора Фроста и Яна Татарова в роли Мадлен Тибо, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Зрители в Винницком музыкально-драматическом театре имени Н. К. Садовского, 20.09.2019
Анастасия Бабий (г. Винница), 1 место на VIII Конкурсе молодых джазовых исполнителей в категории «вокал до 15 лет», концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
Участники вокального ансамбля «Феерия» (пгт. Вороновица) во время финала VIII Конкурса молодых джазовых исполнителей в категории «вокал до 15 лет», концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
Карина Верич фортепиано (г. Киев), 1 место на VIII Конкурсе молодых джазовых исполнителей в категории «инструментальная музыка до 15 лет», концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
Аким Груй фортепиано (г. Киев), гран-при VIII Конкурсе молодых джазовых исполнителей, концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
Андрей Стецюк фортепиано (г. Киев), 1 место на VIII Конкурсе молодых джазовых исполнителей в категории «инструментальная музыка от 16 лет до 21 года», концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
«Сакс квартет» (г. Винница) во время финала VIII Конкурса молодых джазовых исполнителей в категории «вокал до 15 лет», концертный зал отеля «Франция», 21.09.2019
Дэвид Кинтцигер (David Kintziger) бас-гитара, в составе трио «Dock in absolute» (Бельгия – Люксембург), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
15 Жан-Филипп Кош (Jean-Philippe Koch) фортепиано, в составе трио «Dock in absolute» (Бельгия – Люксембург), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Мишель Мутц (Michel Mootz) барабаны, в составе трио «Dock in absolute» (Бельгия – Люксембург), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Квартет Михала Кобоека (Michał Kobojek quartet), вокальный ансамбль «Voxcellence» с проектом «Монюшко по-джазовому» («Monushko in jazz») (Польша), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Вокальный ансамбль «Voxcellence», крайний слева — руководитель Михал Барански (Michał Barański) — и квартет Михал Кобоека с проектом «Монюшко по-джазовому» («Monushko in jazz») (Польша), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Кшесимир Дембски (Krzesimir Dębski) скрипка, Бартош Степень (Bartosz Stępień) контрабас (Польша), квартет Михала Кобоека, вокальный ансамбль «Voxcellence» с проектом «Монюшко по-джазовому» («Monushko in jazz») (Польша), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Михал Кобоек (Michał Kobojek) саксофон, во главе своего квартета, вокальный ансамбль «Voxcellence» с проектом «Монюшко по-джазовому» («Monushko in jazz») (Польша), концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Бартломей Олеш (Bartłomiej Oleś) барабаны, Марчин Олеш (Marcin Oleś) контрабас в составе дуета «Oleś Brothers», концертный зал ТРК «Винтера», 21.09.2019
Ахмед Диксон (Куба), гитарист и председатель жюри VIII Конкурса молодых джазовых исполнителей дает мастер-класс на «Джазовых завтраках», концертный зал отеля «Франция», 22.09.2019
Участники «Jazzy Latin Groove B&W» (Израиль–Ямайка–Британия–ЮАР) играют джем с украинскими музыкантами на «Джазовых завтраках», концертный зал отеля «Франция», 22.09.2019
Марио Ром (Mario Rom) труба, Беате Визингер (Beate Wiesinger) контрабас (Австрия) дают мастер-класс на на «Джазовых завтраках»? концертный зал отеля «Франция», 22.09.2019
Марио Ром (Mario Rom) труба (Австрия), в составе «Mario Rom’s Interzone» (Австрия–Украина), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Беате Визингер (Beate Wiesinger) контрабас (Австрия), в составе «Mario Rom’s Interzone» (Австрия–Украина), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Валерий Ищук барабаны (Украина), в составе «Mario Rom’s Interzone» (Австрия–Украина), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Слева направо: Александр Слуцкий (Alexander Slutsky) клавиши, фортепиано, Валерий Липец (Valery Lipetz) бас-гитара, Алекс Горен (Alex Goren) саксофон, Рой Янг (Roy Young) вокал, в составе «Jazzy Latin Groove B&W» (Израиль–Ямайка–Британия–ЮАР), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Александр Слуцкий (Alexander Slutsky) клавиши, в составе «Jazzy Latin Groove B&W» (Израиль–Ямайка–Британия–ЮАР), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Зрители в концертном зале бывшей региональной телерадиокомпании «Винтера», 22.09.2019
Рой Янг (Roy Young) и Дорит Горен (Dorit Goren) вокал, в составе «Jazzy Latin Groove B&W» (Израиль–Ямайка–Британия–ЮАР), концертный зал ТРК «Винтера», 22.09.2019
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1106
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 566
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 459
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 798
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 930
