В Росії стався незрозумілий вибух на космодромі: міг долітатися ядерний "Сармат"
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 409
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 730
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1555
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2908
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2907
