Международный джазовый фестиваль Vinnytsia Jazzfest
С 21 по 23 сентября в Виннице проходил традиционный, XXII Международный джазовый фестиваль Vinnytsia Jazzfest («Винница джазфест»). Обычно он длится два дня, в этом же году — три. Если зрить в корень, то начался он еще раньше. С полудня 20 сентября в концертном зале Моnt Blanc проходил VII Всеукраинский конкурс молодых джазовых исполнителей, вход на который был свободным. Вечером того же дня и в том же зале давал сольный концерт председатель жюри, чешский барабанщик Павел Файт (Pavel Fajt). Первый день тоже был оригинальным: фестиваль открывал не обычный концерт, а настоящий мюзикл, переложение для сцены знаменитого фильма. Назывался он соответственно: «В джазе только девушки или Sugar». Впервые за историю постановки спектакль проходил не в стенах родного Киевского национального академического театра оперетты, а на большой сцене Винницкого музыкально-драматического театра имени Н. К. Садовского. Второй и третий день были ожидаемы, за одним нюансом: оба начинались беседами и мастер-классами украинских и зарубежных музыкантов в рамках проекта «Джазовые завтраки». Главное отличие было в том, что зрители не просто сидели и задавали вопросы музыкантам, а попутно пили кофе, чай, ели печенье и круассаны. Обстановка была менее формальной, чем это обычно бывает на мастер-классах. Концерты же проходили вечером, как и обычно — в концертном зале телекомпании «Винтера».
Александра Монда гитара (Киев), участница конкурса, концертный зал Моnt Blanc, 20.09.2018
Александра Бочарова клавиши (Новая Каховка), участница конкурса, концертный зал Моnt Blanc, 20.09.2018
Алена Николаенко вокал, в составе Smoth Jazz (Сумы), обладатели гран-при конкурса, концертный зал Моnt Blanc, 20.09.2018
All Blues (Сумы), победители в номинации «инструментальная музыка» в средней возрастной категории (от 16 до 21 года) , концертный зал Моnt Blanc, 20.09.2018
Выставка польского джазового плаката «Polish Independent Jazz Posters» в здании Винницкой городской администрации, 20.09.2018
Павел Файт (Pavel Fajt) барабаны, перкуссия (Чехия), концертный зал Моnt Blanc, 20.09.2018
07 Евгений Прудник в роли Джо (слева) и Арсен Курбанов в роли Джерри, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Сцена в гараже, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Арсен Курбанов в роли Джерри (Дафны) (слева) и Евгений Прудник в роли Джо (Джозефины), Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Ольга Федоренко в роли Даны Ковальчик «Душечки» (слева) и Евгений Прудник в роли Джо (Джозефины), Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Николай Бутковский в роли Осгуда Филдинга и Евгений Прудник в роли Джо (Джозефины), Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Ольга Федоренко в роли Даны Ковальчик «Душечки» (слева), Евгений Прудник в роли Джо (Джозефины) (по центру), Евгений Прудник в роли Джо, Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Евгений Прудник в роли Джо и Ольга Федоренко в роли Даны Ковальчик «Душечки», Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Ольга Федоренко в роли Даны Ковальчик «Душечки», Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
Арсен Курбанов в роли Джерри (Дафны) (слева), Евгений Прудник в роли Джо (Джозефины) (по центру), Ольга Федоренко в роли Даны Ковальчик «Душечки», Винницкий музыкально-драматический театр имени Н. К. Садовского, 21.09.2018
16 Тамара Лукашова (слева), Дее Линде (Daye Linde) (по центру), Мари-Терез Хертель (Mary-Teres Hertel), трио Kusimanten (Австрия-Украина) на проекте «Джазовые завтраки», концертный зал Моnt Blanc, 22.09.2018
Артем Шекера, контрабас (Украина) и Клер Парсонс (Claire Parsons) вокал (Люксембург) на джем-сессии проекта «Джазовые завтраки», концертный зал Моnt Blanc, 22.09.2018
Артем Шекера, контрабас (Украина) и Клер Парсонс (Claire Parsons) вокал (Люксембург) на джем-сессии проекта «Джазовые завтраки», концертный зал Моnt Blanc, 22.09.2018
19 Тамара Лукашова в составе трио Kusimanten (Австрия-Украина), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Дее Линде (Daye Linde) виолончель в составе трио Kusimanten (Австрия-Украина), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Мари-Терез Хертель (Mary-Teres Hertel) альт в составе трио Kusimanten (Австрия-Украина), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Эран Хар Эвен (Eran Har Even) гитара (Израиль-Голландия) в дуете с Клер Парсонс (Claire Parsons) (Люксембург), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Клер Парсонс (Claire Parsons) вокал, клавиши, (Люксембург) в дуете с Эран Хар Эвен (Eran Har Even) (Израиль-Голландия), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Дарек Рубиноски (Darek Rubinowski) саксофон, Бартек Чойнаски (Bartek Chojnacki) контрабас, в составе квинтета Михала Мартынюка (Michal Martyniuk’s Quintet) (Польша), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Бартек Чойнаски (Bartek Chojnacki) контрабас, Бартош Шабловский (Bartosz Szablowski) барабаны, в составе квинтета Михала Мартынюка (Michal Martyniuk’s Quintet) (Польша), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Михал Мартынюк (Michal Martyniuk) фортепиано, во главе своего квинтета (Michal Martyniuk’s Quintet) (Польша), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Якуб Мизерацки (Jakub Mizeratsky) гитара, в составе квинтета Михала Мартынюка (Michal Martyniuk’s Quintet) (Польша), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Давид Фортуна (Dawid Fortuna) барабаны, в составе квартета Адама Балдыха (Adam Baldych’s Quartet) (Польща), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
29 Кшиштоф Дис (Krzysztof Dys) фортепиано, в составе квартета Адама Балдыха (Adam Baldych’s Quartet) (Польща)
Адам Балдых (Adam Baldych) скрипка, Михал Барански (Michal Baranski) контрабас, в составе квартета Адама Балдыха (Adam Baldych’s Quartet) (Польща), концертный зал телекомпании «Винтера», 22.09.2018
Кшиштоф Дис (Krzysztof Dys) (Польша) и Александра Шекера (Украина, Киев) фортепиано на джем-сессии проекта «Джазовые завтраки», ресторан Моnt Blanc, 23.09.2018
Адам Балдых (Adam Baldych) скрипка на джем-сессии проекта «Джазовые завтраки», ресторан Моnt Blanc, 23.09.2018
Яна Лисова степ (Украина, Винница) на джем-сессии проекта «Джазовые завтраки», ресторан Моnt Blanc, 23.09.2018
Лорета Сунгайлене (Loreta Sungailiene) вокал, в составе септета «Литовские тромбоны и Лоретта Сунгайлене» (The Lithuanian Trombones and Loreta Sungailiene) (Литва) на проекте «Джазовые завтраки», ресторан Моnt Blanc, 23.09.2018
Слева направо: Витаутас Пилибавичюс (Vytautas Pilibavicius), Ремигиюс Гумуляускас (Remigijus Gumuliauskas) тромбоны, Томас Карка (Thomas Karka) альт и тенор тромбоны, Лоретта Сунгайлене (Loreta Sungailiene) вокал, Паулюс Батвинис (Paulyus Batvinis) тромбон, Аудриус Стасюлис (Audrius Stasiulis) бас-тромбон, Робертас Вильчинскас (Robertas Vilcinskas) барабаны, в составе септета «Литовские тромбоны и Лоретта Сунгайлене» (The Lithuanian Trombones and Loreta Sungailiene) (Литва) на проекте «Джазовые завтраки», ресторан Моnt Blanc, 23.09.2018
Хонг Ги Ким (Hong Gie Kim) барабаны, в составе HG FunkTronic (Южная Корея), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Хайонг-хо Ким (Hyeong-ho Kim «DJ Hunter») сэмплы (слева), Джанмин Джан (Jangmin Jung) бас-гитара, в составе HG FunkTronic (Южная Корея), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Ким Йонг Ву (Kim Yong Woo) вокал, Хайонпил Шин (Hyonpil Shin) саксофон, Брайан Шин (Brian Shin) труба, в составе HG FunkTronic (Южная Корея), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Хаянг Ким (Hayang Kim) клавишные, в составе HG FunkTronic (Южная Корея), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
HG FunkTronic (Южная Корея), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Виталий Костенко вокал, в составе «Франкиджаз» (Frankyjazz) (Украина, Киев), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Виталий Костенко вокал, Артем Голоднюк саксофон, Владимир Загородний барабаны, Игорь Бойчук труба, «Франкиджаз» (Frankyjazz) (Украина, Киев), концертный зал телекомпании «Винтера», 23.09.2018
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 307
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 679
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 764
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 1976
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає. 28.11.2025 — 5 — 1146