Тревел-блогер Александр Беленький: "Сегодня — день космонавтики, но расскажу я вам о ДРУГИХ ракетах. "Обязательно бахнем! Весь мир в труху!" — знаменитый кинопрапорщик знал, о чем говорил. В месте, куда я попал, одним нажатием кнопки могли покрыть США слоем радиоактивного пепла от океана до океана. Но ядерный меч у Украины давно отобрали. Теперь тут музей. И другого такого в мире просто нет! Все, что в РФ строго секретно, тут — пожалуйста, смотри, трогай. И я этой возможностью воспользовался на все сто, и вам покажу!
Отсюда, ребятки, наша Родина диктовала свою непреклонную волю остальному мировому сообществу. А потом Советский Союз развалился, и Украина получила в наследство третий по величине и потенциалу ядерный потенциал. Ни Америке, ни России такой расклад не понравился: Украине пришлось пойти на уступки и избавиться от смертоносного оружия. Сами боеголовки передали России в обмен на топливо для атомных станций, а инфраструктуру уничтожили. Все до одной ракетные шахты утилизировали и залили цементом, воинские части расформировали и забросили. Оставили только одну, в селе Побугское, что на границе Кировоградской и Николаевской областей. Так появился самый необычный на свете музей.
Который на самом деле не музей. Территория части по-прежнему находится на балансе Министерства Обороны, а все экскурсоводы и служащие, по ним это видно, кадровые профессиональные военные. Статус не уточнял, действующие или в отставке, но это не главное. Куда важнее, что эти люди не скучно читают заученную программу, а живо и интересно рассказывают о том, с чем лично им приходилось работать многие годы.
Поэтому, сама экскурсия разделена на несколько частей, и каждую «ведёт» свой сотрудник, рассказывает о своей зоне ответственности. Начинаем с теории, без неё сложно разобраться, что к чему. Все мы слышали про Холодную войну, противостояние между СССР и западным миром во главе с США, но только здесь осознаешь, НАСКОЛЬКО всё было серьёзно. Советская страна реально готовилась к ядерной войне и даже «Кузькина мать» была не пустыми угрозами, а уж то что произвели на свет лучшие мозги планеты после неё - одновременно восхищает и ужасает.
В вооружённых силах СССР было шесть ракетных армий, одна из которых (43-я ракетная армия) дислоцировалась на территории Украины. Её центр и штаб-квартира находилась в Виннице, а здесь, в Побугском, располагалась одна из дивизий со штабом командования.
Она и сохранилась практически полностью, даже дивизионный музей стал частью экспозиции.
Макеты оружия и страницы истории части и РВСН на стендах. Не буду задерживать на них внимание.
Отдельный зал посвящён Великой Отечественной войне и боевому пути 188-й стрелковой дивизии, сформированной в Прибалтике и дошедшей до Болгарии. На базе этой дивизии впоследствии и появилась часть ракетных войск стратегического назначения.
Холодная война фактически закончилась распадом СССР. Вот только головной боли у западных партнёров не стало меньше: вместо одного государства с ядерным боезапасом появилось сразу несколько: Россия, Украина, Беларусь и Казахстан. Это вызывало опасения, но Россия и Штаты совместно смогли договориться о сокращении и уничтожении арсенала у бывших союзных республик, чтобы сохранить статус-кво ядерного клуба. Итогом этих переговоров становится Будапештский меморандум, подписанный в 1994 году президентами Борисом Ельциным, Леонидом Кучмой, Биллом Клинтоном и премьер-министром Великобритании Джоном Мейджором, и последовавшее за ним ядерное разоружение Украины.
Один-единственный объект удалось сохранить, полностью дезактивировав его боевой потенциал. Похожий музейный комплекс есть и в США, в дебрях Северной Дакоты, неподалёку от канадской границы. В 90-е годы в украинский музей РВСН приезжала японская делегация, дополнившая выставку своими стендами с жуткими фотографиями из их собственной истории.
Лучшая часть экспозиции находится на улице. Это собственно сами ракеты, от небольших до гигантских межконтинентальных.
Не знаю, как здесь можно написать «нравится», но выглядит впечатляюще. И отталкивающе. Вся эволюция, весь прогресс человечества сводился к изобретению более и более изощрённых способов убийства других людей: сотнями тысяч и миллионами разом. Бах - и в радиоактивный пепел.
Эта ракета известна всему миру под именем «Сатана». Мощнейшее оружие в истории человечества: площадь поражения каждой ракеты - до 300 тысяч квадратных километров. А дальность полёта - до 16 тысяч километров, то есть СССР мог поразить любую точку планеты. Чтобы представить, насколько это страшное орудие, просто представьте: для уничтожения всего живого на территории Украины, хватило бы всего всего двух таких ракет, а чтобы в буквальном смысле стереть Америку с лица земли, около 25. Отразить атаку практически невозможно: боеголовка разделяется на 50 зарядов, из которых 40 ложные и 10 боевых, но как узнать где какие? Нужно минимум полсотни противоракет. Новая ракета «Сармат», о разработке и внедрении которой заявил 1 марта 2018 года президент РФ Путин, сделана на базе «Сатаны» (Запад уже окрестил её как Satan-2), но ещё хитрее, ещё мощнее и ещё смертоносней. Вот почему здесь нечему апплодировать, а нужно молиться, чтобы это оружие никогда не было применено. Потому что если прилетит «ответочка», мало не покажется никому. Советская (и российская) ядерная доктрина построена по принципу взаимного гарантированного уничтожения. И читая дальше вы сами увидите, как это работает.
Мы направляемся в командный пункт. Заходим в неприметное одноэтажное здание белого цвета, где наш экскурсовод прощается и передаёт в руки другого мужчины. Тот предупреждает, путь нелёгкий и многие не отваживаются его проделать. Страдающим клаустрофобией лучше сразу отказаться, возвращаться будет сложнее. Мы соглашаемся, зачем иначе приехали, не на стенды же смотреть. Спускаемся по лестнице в подвал. Открывается гермодверь, за которой начинается длинный-предлинный коридор-потерна с коммуникамиями вдоль стен (по этим каналам подают электричество, воду, воздух для дыхания и охлажения). Во времена боевого дежурства части всё это тщательно охранялось, и не каждый офицер части мог оказаться в этих помещениях, не то что случайные люди.
По пути заходим в морозильный центр, протестировать работоспособность систем. Экскурсовод включает рубильник и больше мы его не слышим: голос перебивает громкий монотонный шум сверхмощной системы охлаждения. Сейчас её почти не используют, но в былые времена система молотила без остановки, поддерживая температурный и влажностный режим на подземной части объекта. Здесь же хранится запас льда в 37 тонн.
Вход в командный пункт защищают четыре тяжеленные гермодвери. Преодолевать их нужно одну за одной, располагая секретными кодами и получая разрешение идти дальше.
Шифры постоянно менялись. Если код ввёл неверно, оставался заблокированным в предбаннике между двумя гермодверьми.
Теперь всё это ни к чему, двери держат открытыми. Итак, мы в шахте командного пункта. Чтобы увидеть его устройство со стороны, пролистайте наверх до фотографии №3, а здесь я опишу словами.
Шахта КП аналогична ракетной, только вместо орудия на глубине 45 метров подвешена на амортизаторах 33-метровая капсула весом 120 тонн, с 12 отсеками внутри. Первые два заняты дизель-генераторами. Они включаются в работу, если электричество перестаёт поступать штатным способом и резервные генераторы на земле по какой-то причине не запустились. Вообще, в мирное время вся часть питается от электросетей страны, а на случай военного времени предусмотрена не двойная, а тройная страховка. Система схожа с подводной лодкой: вся аппаратура может питаться элетроэнергией в течение месяца, а автономность «экипажа» рассчитана на 45 дней. Остальные отсеки заняты стратегическими запасами и системами жизнеобеспечения.
Спуститься вниз можно по узкой вертикальной лестнице, но сегодня мы поедем на лифте.
Амортизаторы, на которых подвешена капсула.
В самый нижний, 12-й отсек, лифт не ходит. Нужно откинуть люк и спуститься по короткой лестнице. Жилая часть отсека выглядит практически как купе советского поезда дальнего следования, не правда ли? Только вместо длинного коридора, за дверью скрывается крошечная кухня. В таких условиях в течение недели жила смена офицеров, заступившая на боевое дежурство. Двое находились этажом выше, в командном пункте, другие двое отсыпались. Потом менялись.
В музее наверху есть воссозданный интерьер жилого отсека, видимо для тех, кто боится спускаться в подземелье. Там обнаружилась и настоящая советская микроволновка со следами неправильного использования. И гранёные стаканы в алюминиевых подстаканниках.
Санузел тоже кажется до боли знакомым, разве что воду нужно качать вручную и рельсы не видно, когда смываешь.
Честно говоря, вот эти привычные бытовые вещи в блоке управления ядерными ракетами меня поразили не меньше, чем то, что «красная» кнопка на самом деле оказалась не красной. Вроде бы и не секрет, что всё в СССР было «двойного назначения», и почему консервные банки именно круглые всем известно, но это «открытие» приблизило меня к осознанию того, сколько же усилий, денег и лучших умов страны было потрачено на создание страшного орудия вместо того, чтобы пустить всё это в мирное русло. У американцев это почему-то получалось, и помимо мощных бомб их жители получали комфортные дома и автомобили, а микроволновки, кондиционеры, детские подгузники и женские прокладки появились в разгар Холодной войны или задолго до её начала.
Одиннадцатый отсек. Именно отсюда всего лишь нажатием кнопки можно было уничтожить Вашингтон. В тесном помещении дежурило два человека, боевой расчёт. Они просто сидели и часы, месяцы и годы ждали того самого приказа, который к счастью, так никогда и не поступил. Отбирали для такой работы только самых морально надёжных и психически стойких: даже нормальный человек свихнётся сидеть в этом спичечном коробке, в полной тишине и в комании сослуживца. Впрочем, и защита от дурака имелась: просто так взять и «бахнуть» было невозможно. Даже в случае получения прямого приказа, который могли отдать лишь три человека в стране: генсек, начальник Генштаба и командующий РВСН. На фото одно рабочее место, но на самом деле их два. Справа стоит ещё одно кресло с компьютером. После получения приказа требовалось его подтверждение, и если всё «сходилось», начиналась подготовка к ядерному удару. Из сейфа нужно достать специальные ключи, вставить их в оба компьютера и повернуть. Чтобы запустить ракету нужно повернуть их одновременно и одновременно же нажать кнопку «произвести пуск».
Если этого не произойдёт, запуск блокируется а Генштаб получает информацию о нештатном происшествии - запустить ракету отсюда уже не получится. Всё это сделано, что избежать человеческого фактора. По этой же причине рабочие столы первого и второго номера расположены таким образом, чтобы один человек при всём желании не смог дотянутся до обеих кнопок одновременно.
Вот она, «красная кнопка», которая на самом деле серая. Убивать людей из автомата или танка страшно. Уничтожать миллионы и выжигать целые города на другом конце земли? Вы бы нажали?
Всё, дальше можно не спешить. Достать из сейфа припрятанную бутылку водки, молча выпить с боевым товарищем. Выбираться на поверхность особо смысла не имеет. Взаимное гарантированное уничтожение не оставляет шансов нашим странам, кто бы не «бахнул» первым.
К счастью, Холодная война так никогда и не стала горячей, и мир ещё в порядке. Поднявшись на улицу, мы зажмурились от яркого дневного света. За время под землёй успели отвыкнуть. А так выглядит «крышка» шахты командного пункта сверху.
Завершается экскурсия осмотром специальной техники.
Эти мощные многоколёсные тягачи МАЗ перевозили ракеты.
Современная техника выглядит немного иначе, но принцип работы точно такой же.
А так выглядит люк ракетной шахты. Он весит 120 тонн, но легко поднимается при помощи гидравлики. А в случае ракетного пуска она распахивается за считанные секунды: в действие приводится пиропатрон, мгновенно созадющий высокое давление. Сразу после выхода ракеты крышка захлопывается обратно, чтобы с воздуха нельзя было засечь, из каких шахт уже произведён запуск, а какие находятся в состоянии полной готовности.
Сейчас шахта пустая и на две трети залита бетоном. До утилизации в ней находилась ракета РС-22 «Скальпель», предшественник современного «Тополь-М».
А это, собственно, и есть сама ядерная боеголовка. Не бойтесь, она же ручная. В смысле, только корпус остался.
Я старался рассказать во всех красках и подробностях, но понимаю что этот репортаж не производит и десятой доли тех впечатлений, которые я получил во время экскурсии. Однозначно, это самый впечатляющий музей в моей жизни, поэтому советую каждому, у кого есть такая возможность, приехать сюда, увидеть всё своими глазами и послушать людей, в руках которых были жизни миллионов. Особенно рекомендую тем, кто кричит про «можем повторить», милитаристской спеси поубавится.
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 271
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 663
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 747
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 1960
В Росії вдень 28 листопада стався сильний вибух на космодромі "Ясное" в Оренбурзькій області. Попередньо, там могли проводити чергові випробування ядерної ракети "Сармат", які завершилися вкрай невдало для росіян.
Як передає РБК-Україна, про це пишуть українські моніторингові канали та видання Defense Express. Про це повідомляють Контракти.UA.
Космодром "Ясное" знаходиться в Оренбурзькій області РФ, поблизу однойменного міста та неподалік від кордону з Казахстаном. 28 листопада в мережі почали з'являться фото та відео вибуху, який стався біля космодрому, а пізніше - й падіння об'єкта, схожого на ракету.
Після вибуху в повітря здійнялася величезна хмара отруйно-помаранчево-фіолетового кольору. Російська влада не надала офіційного коментаря, а місцеві видання написали, що евакуації з Ясного не буде - мовляв, загрози людям хмара диму не несе і взагалі "все добре".
Проте видання Defense Express зазначає, що колір хмари після вибуху притаманний чомусь дуже отруйному. Наприклад, ракетному паливу - воно дуже токсичне.
"Такий колір притаманний лише ракетам, які використовують доволі токсичне паливо. Так звану пару азотний тетраоксид та несиметричний диметилгідразин, які більш відомі під назвами "аміл" та "гептил". Саме "аміл" та "гептил" використовується у паливі цілого ряду радянських та тепер російських ракет", - пише видання.
Таке ж паливо використовують російські ракети "Протон", які виводять вантажі у космос. Після невдалих запусків "Протону", коли ракети вибухали, з'являлися хмари такого ж кольору. Паливо вкрай токсичне та мутагенне: після кожного запуску "Протону" Казахстан виставляв Росії рахунок на 70-90 млн доларів на ліквідацію наслідків.
При цьому "космодром Ясное" - насправді не стільки космодром, скільки ракетна пускова база, одне з 11 місць в Росії, звідки можна запускати ракети з ядерною боєголовкою. До того ж не було інформації про підготовку Росією космічних пусків, або проведення навчання ядерних сил.
"Але все стає на свої місця, якщо зробити припущення, що це були чергові невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат", - робить висновок видання.
Річ у тім, що випробування ракети "Сармат" в Плесецьку призвели до того, що 21 вересня 2024 року ракета вибухнула прямо у пусковій шахті. Через це зруйнувалася як шахта, так і випробувальний комплекс. Таким чином, єдиним більш-менш придатним місцем для пусків "Сармата" залишився космодром "Ясное", з якого у 2015 році запускали модернізовані Р-36 "Дніпро".
"Бо РС-28 "Сармат" є модернізацією Р-36 та має запускатись з наявних шахт для цієї ракети. І він також "літає" на парі "аміл" та "гептил", - резюмувало видання.
Ракети, які не літають
Нагадаємо, що тільки нещодавно російський диктатор Володимир Путін вихвалявся новою російською "чудо-зброєю". Зокрема, він заговорив про крилату ракету "Буревісник", аналогів якої "у світі немає". Росіяни нібито її вже випробували, але окрім їхніх заяв немає жодних підтверджень.
Згадував він і про ракету "Сармат", вчергове заявивши, що її нібито "поставили на озброєння". Ось тільки Путін робив про цю ракету такі ж самі заяви, починаючи з 2021 року, тому вірити російському диктатору не варто.
Міжконтинентальна балістична ракета РС-28 "Сармат" - це російський стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування. Навколо цієї ракети багато чуток - росіяни заявляють, що вона нібито здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів та "проривати будь-яку протиракетну оборону". Проте з 2021 року майже всі випробування "Сармата" завершилися невдачею: ракета, яку вже "поставили на озброєння" щонайменше тричі, все ще не літає. 28.11.2025 — 5 — 1133
