Тревел-блогер Александр Беленький: "Сегодня — день космонавтики, но расскажу я вам о ДРУГИХ ракетах. "Обязательно бахнем! Весь мир в труху!" — знаменитый кинопрапорщик знал, о чем говорил. В месте, куда я попал, одним нажатием кнопки могли покрыть США слоем радиоактивного пепла от океана до океана. Но ядерный меч у Украины давно отобрали. Теперь тут музей. И другого такого в мире просто нет! Все, что в РФ строго секретно, тут — пожалуйста, смотри, трогай. И я этой возможностью воспользовался на все сто, и вам покажу!
Отсюда, ребятки, наша Родина диктовала свою непреклонную волю остальному мировому сообществу. А потом Советский Союз развалился, и Украина получила в наследство третий по величине и потенциалу ядерный потенциал. Ни Америке, ни России такой расклад не понравился: Украине пришлось пойти на уступки и избавиться от смертоносного оружия. Сами боеголовки передали России в обмен на топливо для атомных станций, а инфраструктуру уничтожили. Все до одной ракетные шахты утилизировали и залили цементом, воинские части расформировали и забросили. Оставили только одну, в селе Побугское, что на границе Кировоградской и Николаевской областей. Так появился самый необычный на свете музей.
Который на самом деле не музей. Территория части по-прежнему находится на балансе Министерства Обороны, а все экскурсоводы и служащие, по ним это видно, кадровые профессиональные военные. Статус не уточнял, действующие или в отставке, но это не главное. Куда важнее, что эти люди не скучно читают заученную программу, а живо и интересно рассказывают о том, с чем лично им приходилось работать многие годы.
Поэтому, сама экскурсия разделена на несколько частей, и каждую «ведёт» свой сотрудник, рассказывает о своей зоне ответственности. Начинаем с теории, без неё сложно разобраться, что к чему. Все мы слышали про Холодную войну, противостояние между СССР и западным миром во главе с США, но только здесь осознаешь, НАСКОЛЬКО всё было серьёзно. Советская страна реально готовилась к ядерной войне и даже «Кузькина мать» была не пустыми угрозами, а уж то что произвели на свет лучшие мозги планеты после неё - одновременно восхищает и ужасает.
В вооружённых силах СССР было шесть ракетных армий, одна из которых (43-я ракетная армия) дислоцировалась на территории Украины. Её центр и штаб-квартира находилась в Виннице, а здесь, в Побугском, располагалась одна из дивизий со штабом командования.
Она и сохранилась практически полностью, даже дивизионный музей стал частью экспозиции.
Макеты оружия и страницы истории части и РВСН на стендах. Не буду задерживать на них внимание.
Отдельный зал посвящён Великой Отечественной войне и боевому пути 188-й стрелковой дивизии, сформированной в Прибалтике и дошедшей до Болгарии. На базе этой дивизии впоследствии и появилась часть ракетных войск стратегического назначения.
Холодная война фактически закончилась распадом СССР. Вот только головной боли у западных партнёров не стало меньше: вместо одного государства с ядерным боезапасом появилось сразу несколько: Россия, Украина, Беларусь и Казахстан. Это вызывало опасения, но Россия и Штаты совместно смогли договориться о сокращении и уничтожении арсенала у бывших союзных республик, чтобы сохранить статус-кво ядерного клуба. Итогом этих переговоров становится Будапештский меморандум, подписанный в 1994 году президентами Борисом Ельциным, Леонидом Кучмой, Биллом Клинтоном и премьер-министром Великобритании Джоном Мейджором, и последовавшее за ним ядерное разоружение Украины.
Один-единственный объект удалось сохранить, полностью дезактивировав его боевой потенциал. Похожий музейный комплекс есть и в США, в дебрях Северной Дакоты, неподалёку от канадской границы. В 90-е годы в украинский музей РВСН приезжала японская делегация, дополнившая выставку своими стендами с жуткими фотографиями из их собственной истории.
Лучшая часть экспозиции находится на улице. Это собственно сами ракеты, от небольших до гигантских межконтинентальных.
Не знаю, как здесь можно написать «нравится», но выглядит впечатляюще. И отталкивающе. Вся эволюция, весь прогресс человечества сводился к изобретению более и более изощрённых способов убийства других людей: сотнями тысяч и миллионами разом. Бах - и в радиоактивный пепел.
Эта ракета известна всему миру под именем «Сатана». Мощнейшее оружие в истории человечества: площадь поражения каждой ракеты - до 300 тысяч квадратных километров. А дальность полёта - до 16 тысяч километров, то есть СССР мог поразить любую точку планеты. Чтобы представить, насколько это страшное орудие, просто представьте: для уничтожения всего живого на территории Украины, хватило бы всего всего двух таких ракет, а чтобы в буквальном смысле стереть Америку с лица земли, около 25. Отразить атаку практически невозможно: боеголовка разделяется на 50 зарядов, из которых 40 ложные и 10 боевых, но как узнать где какие? Нужно минимум полсотни противоракет. Новая ракета «Сармат», о разработке и внедрении которой заявил 1 марта 2018 года президент РФ Путин, сделана на базе «Сатаны» (Запад уже окрестил её как Satan-2), но ещё хитрее, ещё мощнее и ещё смертоносней. Вот почему здесь нечему апплодировать, а нужно молиться, чтобы это оружие никогда не было применено. Потому что если прилетит «ответочка», мало не покажется никому. Советская (и российская) ядерная доктрина построена по принципу взаимного гарантированного уничтожения. И читая дальше вы сами увидите, как это работает.
Мы направляемся в командный пункт. Заходим в неприметное одноэтажное здание белого цвета, где наш экскурсовод прощается и передаёт в руки другого мужчины. Тот предупреждает, путь нелёгкий и многие не отваживаются его проделать. Страдающим клаустрофобией лучше сразу отказаться, возвращаться будет сложнее. Мы соглашаемся, зачем иначе приехали, не на стенды же смотреть. Спускаемся по лестнице в подвал. Открывается гермодверь, за которой начинается длинный-предлинный коридор-потерна с коммуникамиями вдоль стен (по этим каналам подают электричество, воду, воздух для дыхания и охлажения). Во времена боевого дежурства части всё это тщательно охранялось, и не каждый офицер части мог оказаться в этих помещениях, не то что случайные люди.
По пути заходим в морозильный центр, протестировать работоспособность систем. Экскурсовод включает рубильник и больше мы его не слышим: голос перебивает громкий монотонный шум сверхмощной системы охлаждения. Сейчас её почти не используют, но в былые времена система молотила без остановки, поддерживая температурный и влажностный режим на подземной части объекта. Здесь же хранится запас льда в 37 тонн.
Вход в командный пункт защищают четыре тяжеленные гермодвери. Преодолевать их нужно одну за одной, располагая секретными кодами и получая разрешение идти дальше.
Шифры постоянно менялись. Если код ввёл неверно, оставался заблокированным в предбаннике между двумя гермодверьми.
Теперь всё это ни к чему, двери держат открытыми. Итак, мы в шахте командного пункта. Чтобы увидеть его устройство со стороны, пролистайте наверх до фотографии №3, а здесь я опишу словами.
Шахта КП аналогична ракетной, только вместо орудия на глубине 45 метров подвешена на амортизаторах 33-метровая капсула весом 120 тонн, с 12 отсеками внутри. Первые два заняты дизель-генераторами. Они включаются в работу, если электричество перестаёт поступать штатным способом и резервные генераторы на земле по какой-то причине не запустились. Вообще, в мирное время вся часть питается от электросетей страны, а на случай военного времени предусмотрена не двойная, а тройная страховка. Система схожа с подводной лодкой: вся аппаратура может питаться элетроэнергией в течение месяца, а автономность «экипажа» рассчитана на 45 дней. Остальные отсеки заняты стратегическими запасами и системами жизнеобеспечения.
Спуститься вниз можно по узкой вертикальной лестнице, но сегодня мы поедем на лифте.
Амортизаторы, на которых подвешена капсула.
В самый нижний, 12-й отсек, лифт не ходит. Нужно откинуть люк и спуститься по короткой лестнице. Жилая часть отсека выглядит практически как купе советского поезда дальнего следования, не правда ли? Только вместо длинного коридора, за дверью скрывается крошечная кухня. В таких условиях в течение недели жила смена офицеров, заступившая на боевое дежурство. Двое находились этажом выше, в командном пункте, другие двое отсыпались. Потом менялись.
В музее наверху есть воссозданный интерьер жилого отсека, видимо для тех, кто боится спускаться в подземелье. Там обнаружилась и настоящая советская микроволновка со следами неправильного использования. И гранёные стаканы в алюминиевых подстаканниках.
Санузел тоже кажется до боли знакомым, разве что воду нужно качать вручную и рельсы не видно, когда смываешь.
Честно говоря, вот эти привычные бытовые вещи в блоке управления ядерными ракетами меня поразили не меньше, чем то, что «красная» кнопка на самом деле оказалась не красной. Вроде бы и не секрет, что всё в СССР было «двойного назначения», и почему консервные банки именно круглые всем известно, но это «открытие» приблизило меня к осознанию того, сколько же усилий, денег и лучших умов страны было потрачено на создание страшного орудия вместо того, чтобы пустить всё это в мирное русло. У американцев это почему-то получалось, и помимо мощных бомб их жители получали комфортные дома и автомобили, а микроволновки, кондиционеры, детские подгузники и женские прокладки появились в разгар Холодной войны или задолго до её начала.
Одиннадцатый отсек. Именно отсюда всего лишь нажатием кнопки можно было уничтожить Вашингтон. В тесном помещении дежурило два человека, боевой расчёт. Они просто сидели и часы, месяцы и годы ждали того самого приказа, который к счастью, так никогда и не поступил. Отбирали для такой работы только самых морально надёжных и психически стойких: даже нормальный человек свихнётся сидеть в этом спичечном коробке, в полной тишине и в комании сослуживца. Впрочем, и защита от дурака имелась: просто так взять и «бахнуть» было невозможно. Даже в случае получения прямого приказа, который могли отдать лишь три человека в стране: генсек, начальник Генштаба и командующий РВСН. На фото одно рабочее место, но на самом деле их два. Справа стоит ещё одно кресло с компьютером. После получения приказа требовалось его подтверждение, и если всё «сходилось», начиналась подготовка к ядерному удару. Из сейфа нужно достать специальные ключи, вставить их в оба компьютера и повернуть. Чтобы запустить ракету нужно повернуть их одновременно и одновременно же нажать кнопку «произвести пуск».
Если этого не произойдёт, запуск блокируется а Генштаб получает информацию о нештатном происшествии - запустить ракету отсюда уже не получится. Всё это сделано, что избежать человеческого фактора. По этой же причине рабочие столы первого и второго номера расположены таким образом, чтобы один человек при всём желании не смог дотянутся до обеих кнопок одновременно.
Вот она, «красная кнопка», которая на самом деле серая. Убивать людей из автомата или танка страшно. Уничтожать миллионы и выжигать целые города на другом конце земли? Вы бы нажали?
Всё, дальше можно не спешить. Достать из сейфа припрятанную бутылку водки, молча выпить с боевым товарищем. Выбираться на поверхность особо смысла не имеет. Взаимное гарантированное уничтожение не оставляет шансов нашим странам, кто бы не «бахнул» первым.
К счастью, Холодная война так никогда и не стала горячей, и мир ещё в порядке. Поднявшись на улицу, мы зажмурились от яркого дневного света. За время под землёй успели отвыкнуть. А так выглядит «крышка» шахты командного пункта сверху.
Завершается экскурсия осмотром специальной техники.
Эти мощные многоколёсные тягачи МАЗ перевозили ракеты.
Современная техника выглядит немного иначе, но принцип работы точно такой же.
А так выглядит люк ракетной шахты. Он весит 120 тонн, но легко поднимается при помощи гидравлики. А в случае ракетного пуска она распахивается за считанные секунды: в действие приводится пиропатрон, мгновенно созадющий высокое давление. Сразу после выхода ракеты крышка захлопывается обратно, чтобы с воздуха нельзя было засечь, из каких шахт уже произведён запуск, а какие находятся в состоянии полной готовности.
Сейчас шахта пустая и на две трети залита бетоном. До утилизации в ней находилась ракета РС-22 «Скальпель», предшественник современного «Тополь-М».
А это, собственно, и есть сама ядерная боеголовка. Не бойтесь, она же ручная. В смысле, только корпус остался.
Я старался рассказать во всех красках и подробностях, но понимаю что этот репортаж не производит и десятой доли тех впечатлений, которые я получил во время экскурсии. Однозначно, это самый впечатляющий музей в моей жизни, поэтому советую каждому, у кого есть такая возможность, приехать сюда, увидеть всё своими глазами и послушать людей, в руках которых были жизни миллионов. Особенно рекомендую тем, кто кричит про «можем повторить», милитаристской спеси поубавится.
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 2605
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 898
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1155
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1356
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3282
