Херсонський художній музей назвав експонати, які окупанти вивезли до Криму
Російські військові пограбували Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. З 31 жовтня по 3 листопада окупанти вивезли колекцію творів мистецтва до Криму, повідомили у пресслужбі музею. Команда установи впізнала частину вкрадених експонатів завдяки фотографіям у соцмережах. Як зазначили у Херсонському художньому музеї, викрадені твори мистецтва невдовзі «засвітилися» у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі. Відповідні знімки у фейсбуці виклала блогерка Тетяна Худякова. Із посиланням на жителя Сімферополя вона розповіла, що культурні цінності привезли з Херсона на трьох фурах без номерів. «Світлини розвантаження та недбалого складання картин миттєво облетіли мережу, і твори з нашої колекції на фото впізнавані, — кажуть у херсонському музеї. — Сподіваємося, ця інформація стане вагомим доказом для викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва». Серед вивезених картин — роботи художників Івана Похитонова, Петра Соколова, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Георгія Курнакова, Леоніда Чичкана та Гаврили Глюка. Зазначені роботи датовані XIX—XX століттями.
09.11.2022 — 15 — 8069
«Вернем «скифское золото», а затем и Крым». Запутанная история «скифского золота» Крыма
Семь лет назад стены нескольких крымских музеев покинули около пятисот экспонатов времен скифской эпохи. Эти древние изделия имеют большую историческую и культурную ценность для Украины и мира, говорят исследователи. Экспонаты должны были провести полгода в музее Алларда Пирсона в Амстердаме и вернуться назад. Но все изменили события весны 2014 года. На момент окончания выставки в Амстердаме Крым был аннексирован уже несколько месяцев. Нидерланды не признали аннексию полуострова, поэтому в музее Пирсона не знали, как и куда возвращать экспонаты. Часть экспозиции, которая приехала из Киева, вернулась в украинскую столицу, а коллекция из Крыма около семи лет дожидалась судебного решения в хранилищах нидерландского музея. В деле на нее претендовали четыре музея на полуострове. Они настаивают на том, что имеют право управлять музейной коллекцией и называют «скифское золото» культурным достоянием Крыма, а не всей Украины. Также крымские музеи ссылались на договоры о предоставлении экспонатов для выставки, которые они подписывали согласно украинскому праву. В Киеве же заявляют, что ценности принадлежат не крымским музеям, а государству. Украинские власти опасались, что, если «скифское золото» передадут на полуостров, оно попадет под контроль России и будет утрачено для Украины. 26 октября 2021 года Апелляционный суд Амстердама принял решение передать Украине «скифское золото». Президент Украины Владимир Зеленский назвал решение суда «долгожданной победой». «Сначала вернем «скифское золото», а затем и Крым», – написал он твиттере. Подконтрольные России власти Крыма отреагировали на решение Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота» – экспонатов крымского музея, которые отправили на выставку в Нидерланды до российской аннексии Крыма, назвав его «несправедливым и неправовым». Директор «Центрального музея Тавриды» в Симферополе Андрей Мальгин сообщил, что не исключает возможности обжалования решения Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота»
27.10.2021 — 11 — 9813
Голограма Ярослава Мудрого: як насправді виглядав київський князь
У Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» відбулася презентація призми з 3D-голограмою справжнього обличчя Ярослава Мудрого. "Побачити, як насправді виглядав Ярослав Мудрий - не просто унікальна можливість. Це важлива подія з точки зору історичного контексту та підняття питання національної ідентичності. Мова не про радянський портрет, який порівнював київського князя з російськими царями, а про найбільш реальну відтворену модель обличчя, спроєктовану на основі наукових фактів і досліджень", - сказав під час презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. За його словами, символічним є і те, що 3D-зображення показують у "Софії Київській", яка збудована з ініціативи Ярослава Мудрого. Генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська зазначила, що 3D-голограма справжнього обличчя Ярослава Мудрого є лише першими кроками до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема щодо зовнішності наших тогочасних предків. "Як приклад, київські князі не носили довгих борід, що характерно було для зображення російських царів, а довгими були вуса. А нашим князям вона, так би мовити, домальовувалась і домальовується й дотепер", - додала вона. Обличчя Ярослава Мудрого реконструйовано методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа. Авторами реконструкції є експерт-мистецтвознавець Юрій Шатайло та експерт-криміналіст Андрій Переїденко. Конструкція створена на замовлення в Данії та не має аналогів в Україні. Придбала її для заповідника фармацевтична компанія «Інтерхім».
04.03.2021 — 11 — 15766
Территория развлечений и ностальгии: в Днепре открыли «Музей детства»
Каждый взрослый порой хочет вернуться в детство, поностальгировать, ощутить ту беззаботность и веселье. Теперь же у каждого жителя и гостя Днепра появится возможность ощутить себя ребенком, а также «вернуть в прошлое» своих детей, поскольку в городе открыли «Музей детства». Это проект и детище Михаила Прудникова, директора технического музея «Машины времени». Новый музей расположился на проспекте Нигояна, 50, в старинном особняке Брянской колонии. На первом этаже здания находилась автошкола, именно на ее месте и появился новый музей, — сообщает Информатор. По сути, «Музей детства» — это филиал музея «Машины времени», так как технический музей себя перерос. Всего в новом музее 3 зала. Первый зал посвящен игровым автоматам и настольным играм. В нем находится «изюминка» музея – интерактивный стол, а также уголок, посвященный эре компьютеров. Все игровые автоматы находятся в рабочем состоянии. Жетоны для них можно найти здесь же – в аутентичном винтажном кафе. Второй зал посвящен игрушкам, а третий – это арт-пространство для выставок, лекций и мастер-классов. В залах находится около 1000 экспонатов 1960-1990-х годов, но разместилось не все, а потому каждые 2 месяца экспозицию планируют дополнять и менять. Если же у вас также есть игрушки, соответствующие тематике музея, и вы готовы пополнить его новыми экспонатами, можете приносить их в рабочие дни в «Музей детства», либо в музей «Машины времени». Первых посетителей «Музей детства» готов принять в четверг, 11 февраля. Начиная с этого дня музей будет работать четыре дня в неделю, с четверга по воскресенье, с 10:00 до 18:00. Стоимость входного билета составляет 80 гривен для взрослых и 40 гривен для детей, вход для малышей до 3 лет бесплатный. Предусмотрены скидки для студентов, а за 150 гривен можно заказать экскурсию (для групп до 10 человек).
10.02.2021 — 32 — 13868
У художньому музеї Чернігова «оживили» портрети модниць минулих століть
У Чернігівському художньому музеї ім. Г. Галагана в межах мистецького проєкту "Мода в образотворчому мистецтві" спробували відтворити жіночі образи з представлених на виставці портретів. "Разом з партнерами – Театром мод AM Theater Models Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування під керівництвом Марини Гойденко, а також фотографом Андрієм Дєрзким – ми спробували відтворити жіночі картинні образи, "оживляючи" їх і таким чином наближаючи до глядача", - йдеться у повідомленні на сторінці музею у Фейсбуці. Як зазначається, важливо було досягти візуальної схожості моделі із образом на полотні: відтворити позу, жести, вбрання у його загальних рисах. Це потребувало концентрування уваги на деталях, які часто залишаються непоміченими: зачісці, прикрасах, фасонах одягу, фактурі тканини. Над втіленням ідеї працювали майстри та учні училища – візажисти, стилісти, перукарі-модельєри та моделі. Онлайн-ініціатива музейного проєкту належить його кураторці, старшій науковій співробітниці музею Світлані Демченко. Культурно-просвітницький проєкт "Мода в образотворчому мистецтві" стартував 10 грудня 2020 року виставкою живопису та графіки. Вона включає майже 40 портретів, які відтворюють модні тенденції та деталі чоловічого й жіночого вбрання ХVIII – поч. XX ст.
16.01.2021 — 14 — 13146 — 2
У Києві Андріївську церкву відкрили після 11 років реставрації: перша служба
У Києві у суботу, 12 грудня, після реставрації офіційно відкрили Андріївську церкву. Для відвідувачів пам’ятку відкриють з 15 грудня. Про це повідомили в Офісі президента України. Щонеділі та на свята тут відбуватимуться богослужіння, а в інші дні церква працюватиме як музей. Реставрація Андріївської церкви тривала 11 років. За цей час майстри відновили оригінальний колір стін, укріпили схил, фундаменти церкви та стилобату. Також проведено реконструкцію іконостасу авторства видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Міністр культури Олександр Ткаченко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що у церкві повністю відреставровано весь живопис, ікони та іконостас, почищено ліпнину й відшліфовано підлогу. Автентичний колір стін XVIII століття завдяки комп’ютерному аналізу допомогли віднайти німецькі технологи. У будівлі також замінено інженерні мережі, встановлено сучасне освітлення, проведені нові системи опалення, подачі повітря, вікна. Для людей з вадами зору та дитячих екскурсій майстри вилили з гіпсу окремі елементи оздоблення храму, щоб до них можна було доторкнутися та відчути їхню форму. Президент Володимир Зеленський також прокоментував відкриття відреставрованої церкви: «Радію, що ця унікальна пам’ятка архітектури нарешті відкриває двері для відвідувачів після тривалої реставрації. Відтепер кияни та гості столиці зможуть на власні очі побачити її чудову архітектуру та живопис. Упевнений, що наступного року матимемо ще більше таких приємних приводів для радості, адже у 2021 році розпочинаємо відновлення великої кількості пам’яток культури та архітектури України в межах Національної програми Велике будівництво», — сказав глава держави. Андріївська церква, побудована у 1747 — 1762 за проєктом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі у стилі бароко. Вона є пам’яткою архітектури та монументального живопису XVIII ст. та входить до складу Національного заповідника Софія Київська. Церкву внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Незабаром Україна подаватиме номінаційне досьє для включення Андріївської церкви до основного переліку. 18 жовтня 2018 рішенням Верховної Ради Андріївська церква передана у безоплатне користування Вселенському патріархату. 13 грудня у храмі провели першу церковну службу. Символічно, що відкриття випало на 320-річницю з народження архітектора. Урочисте богослужіння очолив представник Вселенського патріархату. В день пам’яті святого апостола Андрія Першозваного, в Андріївській церкві у Києві відбулося перше богослужіння після 11 років реставрації, повідомляє прес-служба Православної церкви України. Урочисте богослужіння очолив представник Вселенського патріархату митрополит Гальський Еммануїл у співслужінні екзарха Вселенського патріарха єпископа Команського Михаїла та архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія (Зорі). У ПЦУ також нагадали, що на місці сучасної Андріївської церкви на початку XIII століття стояла Хрестовоздвиженська церква, назва якої нагадує літописні перекази про те, що саме тут апостол Андрій Першозваний спорудив хрест, передбачивши появу великого міста.
14.12.2020 — 28 — 21609
Свята Софія у Стамбулі: історія у фото
10 липня Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив перетворити собор Святої Софії у Стамбулі в мечеть. Того ж дня президент Реджеп Таїп Ердоган підписав відповідний указ. Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи». Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха в питанні собору Святої Софії у Стамбулі. «Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній. За повідомленням видання Vatican News, папа Римський Франциск заявив, що ситуація із собором Святої Софії в Туреччині «завдає великої скорботи». «Море відносить далеко мою думку, до Стамбула. Маю на увазі Святу Софію. Це завдає мені великої скорботи», – сказав Франциск. Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття. У 1204–1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку пам'ятку відвідують мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році собор відвідали 3,7 мільйона туристів.
14.07.2020 — 16 — 17277
Старинные елочные игрушки трех поколений украинских семей
Коллекцию старинных рождественских и новогодних украшений презентовали в Государственном музее игрушки. В этом году среди обычных экспонатов впервые появилась семейная коллекция ватных игрушек, которую собирали три поколения семей Светличных, Гордиенко и Братерских.
28.12.2018 — 10 — 16640
5-та річниця Революції: вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні та «Музей Майдану» у Будинку профспілок
21 листопада кияни, очевидці тих подій та родичі полеглих принесли квіти та лампадки до Алеї Героїв Небесної сотні. Біля Хреста пам’яті Героїв Небесної сотні відбувся спільний поминальний молебень, присутні вшанували пам’ять загиблих під час подій 2014-го хвилиною мовчання. Також, Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок. Перша виставка в ньому називається «Назустріч свободі!» й розповідає про події Євромайдану. Експозиція розміщена на двох поверхах. Загальна площа інфоцентру – близько 120 квадратних метрів. Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників. Окрім тимчасової експозиції, в інфоцентрі облаштовано зону відпочинку. Кожен може більше дізнатися про екскурсійний маршрут «Місця Революції гідності» і про діяльність музею загалом. Простір буде інтерактивним: відвідувачі не просто ставатимуть спостерігачами, а й долучаться до творення нових сенсів експозиції. Так, наприклад, на другому поверсі одна зі стін відтворюватиме стіну з дерев’яних брусків, на яких майданівці писали назви населених пунктів, звідки були родом. Кожен охочий зможе залишити тут напис. Наразі відкрито одну залу музею.
22.11.2018 — 17 — 20370 — 2
Телецентр «Карандаш» знакомит с работой тележурналистов
Фотокорреспондент издания QHA побывал на производственной «кухне» телекомпании: в news room, операторской и студии, а также посетил музей телевидения. В «Карандаше» работают три канала Национальной общественной телерадиокомпании Украины (НОУТ): UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА, UA: КРЫМ.
02.10.2018 — 17 — 13639