На Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили Національний стенд України
11 жовтня у Німеччині, на одній із найбільших книжкових подій світу – Франкфуртському книжковому ярмарку – офіційно відкрили Національний стенд України. 17 видавництв розмістили свої книжки на площі 100 квадратних метрів. Також на стенді представлені книжки, відзначені преміями протягом останніх кількох років, як за дизайн, так і за контент, зокрема премія ВВС, «Найкраща книга Форуму видавців», всеукраїнський рейтинг «Книга року». Організаторами Національного стенду є Міністерство культури України та «Мистецький Арсенал» у співпраці з Міністерством закордонних справ, та Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів. Державна підтримка представництва України на книжковій сцені Франкфурта складається з 2,5 млн грн. від Міністерства культури та 12,6 тис. дол. від МЗС.
Відкриваючи подію, Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко наголосив, що найголовніший посил сьогодні полягає в тому, що Україні є чим пишатися і є що продемонструвати світу. «Я сподіваюсь, що наступний 2018 рік стане роком прориву напрямку формування національної державної політики в напрямку книговидання, адже попри колосальний потенціал нашого книговидання, наших митців, поетів, письменників, рівень сьогоднішнього наповнення ринку і видання нових творів на мій погляд, все-таки залишається незадовільним. Але я абсолютно впевнений: ми знаємо куди нам треба рухатись вперед і наступний рік буде ще кращим, наступний стенд буде ще потужнішим і прогрес, який ми показуємо на Франкфуртському ярмарку протягом трьох останніх років, стане стабільністю, яка перетвориться в майстерність».
Концепція Національного стенду цьогоріч - «Understanding Ukraine, Understanding Europe». Це гасло можна побачити на всіх роздаткових матеріалах та у дизайні стенду. «Тему цьогорічного Національного стенду України обрано надзвичайно актуальну, адже і справді ми сьогодні знаходимось в новому європейському вимірі, знайомимо світ з новою, сучасною Україною, - зазначив Міністр культури України Євген Нищук. - Впевнений, що спільними зусиллями держави та мистецької спільноти ми зробили наш Національний стенд ще потужнішим, модерновим та актуальним, продемонструвавши найкращі зразки досягнень вітчизняного книговидання». Євген Нищук підкреслив, що гідне представлення України на такому масштабному міжнародному книжковому форумі є важливою частиною культурної дипломатії. «Франкфуртський книжковий ярмарок - це важлива іміджева подія. Надзвичайно важливо гідно презентувати нашу країну на таких визначних міжнародних заходах, адже це найкраща культурна дипломатія, яку лише можна собі уявити», - наголосив міністр.
Про культурну дипломатію наголошує і Мар’яна Савка, поетеса, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева»: «Часто такі формати, як Франкфуртський ярмарок, це ще й моделі роботи, які передаємо й іншим видавцям. Вони бачать, як це працює, вони приймають цю модель, вони чомусь вчаться і роблять свої кроки. І чим більше ми будемо видимими через роботу видавців для іноземного ринку, тим краще загалом для візії країни, адже видавці, письменники, культурні менеджери - це культурна дипломатія. І через нас наша країна стає помітною з дуже важливого боку – через українську культуру, українську літературу».
Олеся Островська-Люта, генеральний директор НКММК «Мистецький арсенал» прокоментувала, що «Мистецький арсенал» був відповідальний за концепт Національного стенду та програми, а також за комунікацію з видавцями. «Коли ми працювали над програмою, ми поставили собі запитання “Що важливо сьогодні в світі?”, і ми подумали про те, що ми живемо в надзвичайно турбулентному світі зараз, відбуваються надзвичайно стрімкі зміни, і ми повинні будь-яку можливість розглядати, аби досягти позитивних змін і подолати негативні виклики. І ми теж бачимо Україну і її знання як потенціал для розуміння глобальних викликів. І саме тому наша перша дискусія на міжнародній сцені називається “Як Україна може допомогти зрозуміти світові виклики”. Ми будемо про це говорити з професором Шльогелем і професором Грицаком. Наша друга дискусія називатиметься “Нехай будуть зміни” - як молоді креативні люди можуть і вже змінюють світ навколо себе», - розповіла Островська-Люта.
Програма подій української делегації у Франкфурті дійсно буде вельми насиченою. Україну представляють сім авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак. Зокрема, вартий уваги захід у рамках проведення Року української мови у Німеччині – це перформанс за участі Катерини Бабкіної та Антона Байбакова «Ті, що бачили їх разом».
Окрім міністерств, значну допомогу надали Генконсульство у Франкфурті, Інститут книги, Посольство у Берліні, Форум видавців, книжкова палата України, а також Національна бібліотека Ярослава Мудрого, що володіє даними про бібліотечну систему України.
Тетяна Терен, директорка Українського інституту книги, висловила сподівання, що Україна у найближчій перспективі зможе стати почесним гостем Франкфурту. Цьому має допомогти міжнародна програма підтримки перекладів, яку розробляє Інститут спільно з Міністерством культури. «Цей рік є надзвичайно важливим для українського книжкового ринку. З одного боку, ми усі є свідками пожвавлення і, як на мене, ренесансу українського книжкового ринку, що засвідчує і стенд України на Франкфуртському ярмарку. Українські видавці продовжують заповнювати ніші, які до цього були порожніми, наші ілюстратори і письменники продовжують здобувати престижні міжнародні нагороди, а наші найбільші книжкові ярмарки у Львові та Києві збирають великі черги відвідувачів і зацікавлюють міжнародних гостей», - підкреслила Тетяна Терен.
Варто відзначити, що цього року було підготовлено каталог авторів, буклет про книжковий ринок Укрїни-2017, листівки з ілюстраторами, які перемогли в іноземних конкурсах світу, листівки з українськими письменниками-сучасниками й тими закордонними письменниками, які народились в Україні, але яких знає цілий світ: Пауль Целан, Йозеф Рот, Леопольд фон Захер-Мазох, Джозеф Конрад, Свєтлана Аліксієвич тощо.
Нагадуємо, що це вже 69-й Франкфуртський книжковий ярмарок. Цьогоріч до нього долучилися учасники з майже 100 країн, представлено понад 400 тисяч друкованих видань, а також актуальної продукції у відео, та цифровому форматі. Україна вперше була представлена на Франкфурті у 1994 році і з цього часу брала участь у книжковій події 23 рази.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 208
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 899
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 960
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1590
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3140
