На Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили Національний стенд України
11 жовтня у Німеччині, на одній із найбільших книжкових подій світу – Франкфуртському книжковому ярмарку – офіційно відкрили Національний стенд України. 17 видавництв розмістили свої книжки на площі 100 квадратних метрів. Також на стенді представлені книжки, відзначені преміями протягом останніх кількох років, як за дизайн, так і за контент, зокрема премія ВВС, «Найкраща книга Форуму видавців», всеукраїнський рейтинг «Книга року». Організаторами Національного стенду є Міністерство культури України та «Мистецький Арсенал» у співпраці з Міністерством закордонних справ, та Асоціація видавців і книгорозповсюджувачів. Державна підтримка представництва України на книжковій сцені Франкфурта складається з 2,5 млн грн. від Міністерства культури та 12,6 тис. дол. від МЗС.
Відкриваючи подію, Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко наголосив, що найголовніший посил сьогодні полягає в тому, що Україні є чим пишатися і є що продемонструвати світу. «Я сподіваюсь, що наступний 2018 рік стане роком прориву напрямку формування національної державної політики в напрямку книговидання, адже попри колосальний потенціал нашого книговидання, наших митців, поетів, письменників, рівень сьогоднішнього наповнення ринку і видання нових творів на мій погляд, все-таки залишається незадовільним. Але я абсолютно впевнений: ми знаємо куди нам треба рухатись вперед і наступний рік буде ще кращим, наступний стенд буде ще потужнішим і прогрес, який ми показуємо на Франкфуртському ярмарку протягом трьох останніх років, стане стабільністю, яка перетвориться в майстерність».
Концепція Національного стенду цьогоріч - «Understanding Ukraine, Understanding Europe». Це гасло можна побачити на всіх роздаткових матеріалах та у дизайні стенду. «Тему цьогорічного Національного стенду України обрано надзвичайно актуальну, адже і справді ми сьогодні знаходимось в новому європейському вимірі, знайомимо світ з новою, сучасною Україною, - зазначив Міністр культури України Євген Нищук. - Впевнений, що спільними зусиллями держави та мистецької спільноти ми зробили наш Національний стенд ще потужнішим, модерновим та актуальним, продемонструвавши найкращі зразки досягнень вітчизняного книговидання». Євген Нищук підкреслив, що гідне представлення України на такому масштабному міжнародному книжковому форумі є важливою частиною культурної дипломатії. «Франкфуртський книжковий ярмарок - це важлива іміджева подія. Надзвичайно важливо гідно презентувати нашу країну на таких визначних міжнародних заходах, адже це найкраща культурна дипломатія, яку лише можна собі уявити», - наголосив міністр.
Про культурну дипломатію наголошує і Мар’яна Савка, поетеса, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева»: «Часто такі формати, як Франкфуртський ярмарок, це ще й моделі роботи, які передаємо й іншим видавцям. Вони бачать, як це працює, вони приймають цю модель, вони чомусь вчаться і роблять свої кроки. І чим більше ми будемо видимими через роботу видавців для іноземного ринку, тим краще загалом для візії країни, адже видавці, письменники, культурні менеджери - це культурна дипломатія. І через нас наша країна стає помітною з дуже важливого боку – через українську культуру, українську літературу».
Олеся Островська-Люта, генеральний директор НКММК «Мистецький арсенал» прокоментувала, що «Мистецький арсенал» був відповідальний за концепт Національного стенду та програми, а також за комунікацію з видавцями. «Коли ми працювали над програмою, ми поставили собі запитання “Що важливо сьогодні в світі?”, і ми подумали про те, що ми живемо в надзвичайно турбулентному світі зараз, відбуваються надзвичайно стрімкі зміни, і ми повинні будь-яку можливість розглядати, аби досягти позитивних змін і подолати негативні виклики. І ми теж бачимо Україну і її знання як потенціал для розуміння глобальних викликів. І саме тому наша перша дискусія на міжнародній сцені називається “Як Україна може допомогти зрозуміти світові виклики”. Ми будемо про це говорити з професором Шльогелем і професором Грицаком. Наша друга дискусія називатиметься “Нехай будуть зміни” - як молоді креативні люди можуть і вже змінюють світ навколо себе», - розповіла Островська-Люта.
Програма подій української делегації у Франкфурті дійсно буде вельми насиченою. Україну представляють сім авторів: Оксана Забужко, Андрій Курков, Катерина Бабкіна, Наталя Сняданко, Катерина Калитко, Остап Сливинський та історик Ярослав Грицак. Зокрема, вартий уваги захід у рамках проведення Року української мови у Німеччині – це перформанс за участі Катерини Бабкіної та Антона Байбакова «Ті, що бачили їх разом».
Окрім міністерств, значну допомогу надали Генконсульство у Франкфурті, Інститут книги, Посольство у Берліні, Форум видавців, книжкова палата України, а також Національна бібліотека Ярослава Мудрого, що володіє даними про бібліотечну систему України.
Тетяна Терен, директорка Українського інституту книги, висловила сподівання, що Україна у найближчій перспективі зможе стати почесним гостем Франкфурту. Цьому має допомогти міжнародна програма підтримки перекладів, яку розробляє Інститут спільно з Міністерством культури. «Цей рік є надзвичайно важливим для українського книжкового ринку. З одного боку, ми усі є свідками пожвавлення і, як на мене, ренесансу українського книжкового ринку, що засвідчує і стенд України на Франкфуртському ярмарку. Українські видавці продовжують заповнювати ніші, які до цього були порожніми, наші ілюстратори і письменники продовжують здобувати престижні міжнародні нагороди, а наші найбільші книжкові ярмарки у Львові та Києві збирають великі черги відвідувачів і зацікавлюють міжнародних гостей», - підкреслила Тетяна Терен.
Варто відзначити, що цього року було підготовлено каталог авторів, буклет про книжковий ринок Укрїни-2017, листівки з ілюстраторами, які перемогли в іноземних конкурсах світу, листівки з українськими письменниками-сучасниками й тими закордонними письменниками, які народились в Україні, але яких знає цілий світ: Пауль Целан, Йозеф Рот, Леопольд фон Захер-Мазох, Джозеф Конрад, Свєтлана Аліксієвич тощо.
Нагадуємо, що це вже 69-й Франкфуртський книжковий ярмарок. Цьогоріч до нього долучилися учасники з майже 100 країн, представлено понад 400 тисяч друкованих видань, а також актуальної продукції у відео, та цифровому форматі. Україна вперше була представлена на Франкфурті у 1994 році і з цього часу брала участь у книжковій події 23 рази.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1380
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 639
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 533
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 874
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1011
