Место, где делают чудеса: Центр Реабилитации Ребенка с диагнозом ДЦП Вільний Рух
Блогер asket: "В мае этого года я писал про совершенно потрясающее место и людей - Центр Реабилитации Ребенка с диагнозом ДЦП "Вільний Рух". Яркий случай, когда любители могут сделать (и делать) лучше, чем профессионалы. Ниже будет пара примеров про лечение, которые меня просто шокировали. Если помните, в то время часть помещений Центра, включая бассейн, была еще в разгаре ремонта, а построенный хостел на десять номеров не мог получить документы от чиновников.По текущей ситуации в Центре:Ситуация с документами на хостел решилась, надеюсь не без помощи поднятого всеми нами шума в сети и не только. О Центре сняли несколько репортажей по телевидению, писали в газетах. Мэр Борисполя старается помогать, и не только он. Но текущих денег хватало или на ремонт помещений и бассейн, или на хостел, выбрали, как видите помещения, и это, конечно, верно. Поэтому деньги нужны еще.Ниже - номер счета Фонда, который создан при Центре.Там все официально, строго прописано, куда и на что можно тратить из него деньги.Да и то сказать - вряд ли люди, за свои деньги построившие этот Центр сделают с деньгами что-то не то, правда?МФО 321842ЕГРПОУ 40231829р/с 26002053170163ПАТ КБ "ПриватБанк"Помогая Центру вы точно делаете благое дело. Но можете помочь и просто репостом. Чем больше людей узнают о Центре, тем больше детей он спасёт.ВАЖНО! Интересно, что нашлись мерзавцы из коммерческого предприятия, которое за большие деньги обещает вылечить ребенка от ДЦП, которые стали давать рекламу себя, прикрываясь именем Центра"
а той неделе меня снова пригласили в Центр, чтобы показать, что у них нового, и я с удовольствием приехал.
Одна из последних фотографий в прошлом посте про Центр была эта:
Теперь можно сравнить было-стало - на месте ремонта появился шикарный вестибюль, бассейн, огромная приемная и еще несколько кабинетов.
Врачи занимаются с пациентами. В этот раз так получилось, что дети не только улыбались, но и плакали. Но чудес не бывает и ничего не бывает просто так. Хотя это как посмотреть. Многие родители как раз уверены, что в Центре могут буквально творить чудеса - и небезосновательно.
Это новый кабинет - с клеткой и вертикализатором (уже, кажется, третьим), он еще не полностью закончен
Стенд с фотографиями и с о многом говорящем названием.
В коридорах - удобные лавочки и кое-какое оборудование.
Про вертикализатор я рассказывал в прошлом посте. Работать на нем ребенку не просто. Надо взять палку, поднять над головой и опустить - и все сам.
Учимся бросать мячик в корзинку.
Врач-логопед делает массаж лицевых мышц.
И хотя ее юная пациентка относится к незнакомцу с камерой неулыбчиво, оптимизма в кабинете хватает.
Массажные кабинеты
Парень очень хотел улыбнуться мне в ответ, хотя процедура достаточно болезненная.
Но он все-таки это сделал!
Кабинет психолога. Сейчас тут никого нет, но скоро мы вернемся.
Все эти врачи и руководители Центра каждый делают так, чтобы происходили чудеса. Мальчик Назар рассекает по коридорам Центра на велосипеде. Назара привела в Центр бабушка - от него отказались все врачи, сказали, что сделать ничего нельзя и он будет "овощем". Через несколько занятий в Центре он освоил велосипед. Хотелось бы посмотреть этим врачам в глаза...
А это Володя и его замечательная жена Марина. Марина работает в Центре, а Володя пригласил меня туда, чтобы я сделал репортаж, за что ему огромное спасибо.
А это - бассейн.
Так он выглядел еще весной. Как видите, в нем три ступени. Одна из основных задач Центра - это, по-возможности, поставить ребенка на ноги - в прямом смысле. Чтобы он сам ходил. Многие пациенты в два года, три, пять делают свои первые шаги. Это очень тяжело для них - рефлексы неразвиты, ноги слушаются с трудом. Тут бассейн может здорово помочь - ребенок становится на ту ступень, где вода ему где-то по шею, вес его в воде небольшой и он начинает пробовать ходить. Потом - на ступень выше, потом еще, потом уже на суше.
Ну и в бассейне можно еще проводить разные процедуры - как на фото.
Обычная сцена для центра - маленькая пациентка идет после процедур, ее все знают, она всех знает, и все обязательно общаются друг с другом. Кстати, в честь праздника врачи центра решили подарить пациентам бесплатные процедуры - за свой счет. Это просто невероятно в наше время. В немалой степени желание ходить для маленького пациента - вопрос стимула. Пока ребенку шаги даются с трудом, пока он еще не понимает зачем это ему надо, нужны дополнительные усилия со стороны.
А вот и занятия у психолога - подсвеченный стол с песком. Можно рисовать, а можно просто поиграть.
Коллектив центра - но не весь, потому что выходной. В центре - Светлана Арефьева, создательница и директор Центра.
Когда я был в центре как раз был день людей с особыми потребностями и детям раздавали шарики.
А это - Ева. После двух занятий она стала ходить. Мы специально задержались в Центре, чтобы подождать, пока ее приведут родители и посмотреть на это чудо.
Сперва Ева не сильно хотела ходить, но шарики сделали свое дело и она стала носить их по ковру маме.
Тут будет много фотографий Евы, потому что мне очень тяжело отобрать их - и так тут далеко не все. Слишком много эмоций.
Сперва Ева ходила с соской
Но потом удовольствие от свободного движения затмило все.
Мы бежим к папе
А сверху шарики и мир прекрасен. Дети есть дети и свое "внезапное" умение ходить они воспринимают как просто нечто новое. Но видели бы вы лица родителей...
Если бы у Центра не было логотипа, я бы очень посоветовал им сделать его по мотивам фотографии ниже - ребенок первый раз в жизни выходит сам из кабинета. Первый раз в жизни, он сам, без чужой помощи, идет туда, куда хочет - исследовать этот прекрасный мир. То есть вообще сам. Родители чем-то заняты, но они ему уже не нужны, чтобы передвигаться. И только Марина, сотрудница Центра, провожает его взглядом. Для меня это очень символичное фото.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2935
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932
