Польський ринок праці все більше спирається на можливості мігрантів з третіх країн. Громадяни України - найчисельніша етнічна група серед іноземців на ринку праці, і саме їх найохочіше працевлаштовують польські роботодавці. Разом зі збільшенням зайнятості, зростає однак і кількість випадків шахрайства та порушень у цій галузі – інформують організатори суспільного проекту “Безпечна праця в Польщі”.
У 2014 році районні біржі праці зареєстрували більш ніж 387 тисяч заяв про намір брати на роботу іноземців, що на 64% більше порівняно з попереднім роком. Незважаючи на те, що згідно з цією процедурою польські роботодавці можуть наймати без необхідності отримання дозволу на роботу громадян із шести країн, перевагу надавали саме громадянам України. Серед усіх виданих в минулому році дозволів майже 373 тисячі стосувалися українців.
На українцях тримається аграрний сектор
“Затяжна війна в Україні через агресію Росії має негативний вплив на національну економіку і призводить до девальвації національної валюти. Міграція до сусідніх країн стає одним з важливих способів підлатування домашнього бюджету. Деякі чоловіки бачать також в міграції втечу від мобілізації до армії. Збільшення пропозиції потенційних працівників з України призводить до того, що потенційні мігранти самі не звертають особливої увагу на умови зайнятості, бо важливою є лише наявність роботи, і роботодавці, також знаючи теперішню ситуацію мігрантів з України, не поспішають дотримуватись всіх правил при прийомі на роботу співробітника. Така ситуація може призвести до розширення тіньової сфери на польському ринку праці і погіршення становища трудових мігрантів”, - підкреслює Мирослава Керик, президент Фонду “Наш вибір”, котра діє від імені громадян України у Польщі.
Зростаючий приплив робочої сили з України, продиктований не лише поточною геополітичною ситуацією в Україні, а й кращим станом польської економіки. Зріст можна спостерігати особливо в галузях, що характеризуються високою трудомісткістю, особливо під час сезонних робіт. Сектором, що працевлаштовує найбільшу кількість іноземців, незмінно залишається сільське господарство: у 2014 році було зареєстровано більш ніж 178 тисяч заяв про намір працювати, більшість з яких (176 тисяч) стосується громадян України. Це на 50% більше порівняно з 2013-м роком.
Відродилась також будівельна галузь, де попит на робітників з третіх країн в 2013 році досяг найнижчого результату за довгі роки. Таким чином, 54 тисячі заяв, зареєстрованих будівельними компаніями торік, свідчать про ріст на 84% у порівнянні з важким для сектора 2013 роком. Динамічно збільшується зайнятість іноземців в підприємствах переробної галузі. Виробничі компанії, особливо в харчовій промисловості, все частіше готові користатися послугами працівників з України. В результаті, переробна промисловість зафіксувала рекордну, зростання більш ніж у два рази, кількість зареєстрованих заяв: 44151 заяв в 2014 році, в порівнянні з 17 739 у попередньому році.
Світлі і темні сторони лібералізації
Декларація про намір працювати - одна з найліберальніших процедур легалізації зайнятості громадян третіх країн в Європейському союзі. Вона є дуже зручною для польських працедавців і дозволяє ефективно задовольняти потреби компаній в персоналі, якого вони не можуть знайти на місцевих ринках. Ліберальність цієї процедури, однак значно збільшила число випадків шахрайства і порушення з боку польських роботодавців. Проблемам незаконного працевлаштування громадян третіх країн у Польщі та методам запобігання шахрайства відносно іноземців на польському ринку праці був присвячений річний проект “Безпечна праця в Польщі”.
Конференція з питань статусу іноземців на польському ринку праці (Варшава)
Польський ринок праці потребує робітників зі Сходу. «Але задоволення кадрових потреб не може відбуватись за рахунок самих іноземців, тим більше, що порушення прав працівників стосовно громадян третіх країн, на жаль, не є рідкісним явищем, - каже Збігнєв Вафлард, експерт агентства зайнятості EWL та ініціатор проекту “Безпечна праця в Польщі”. - Зниженню негативних проявів зростаючого попиту на роботу іноземців послужать організовані в рамках проекту семінари для роботодавців та працівників, безкоштовні інформаційні матеріали та відкритий у Варшаві консультаційний пункт». На думку Вафларда, явище нелегальної зайнятості не з'являється виключно зі злої волі роботодавця, а й часто через недостатню поінформованість обох сторін та нестачу знань про переваги легальної роботи.
На масштабах проблеми незаконного працевлаштування громадян України наголошує Ярослав Ціхонь з департаменту легальності зайнятості Державної інспекції праці (ДІП). Згідно з даними ДІП в 2014 було перевірено близько 15,5 тисяч іноземців, прийнятих на роботу в Польщі, серед яких 9,5 тисяч були громадянами України. Щодо незаконного працевлаштування іноземців, то в 2014 році ДІП зафіксувала 870 таких випадків (777 - громадяни України). Державна інспекція праці в деяких випадках має обмежені можливості контролювання юридичних осіб, що доручають працю іноземцям. До такої групи відносяться ферми, які через масштаб проблеми нелегальної зайнятості в сільському господарстві є основною проблемою для інспекторів ДІП.
Допомогти з інформацією
Як зазначила Кароліна Мазурчак, представник Об'єднання правової інтервенції, іноземці в багатьох випадках не знають, яким чином вони можуть влаштуватися на роботу в Польщі, в тому числі, які документи повинні мати щоб працювати легально. Згідно з Кароліною Мазурчак, польське законодавство недостатньо захищає інтереси іноземців, що влаштовуються на роботу в Польщі - сума штрафів не може ефективно відлякати несумлінних роботодавців, не вистачає також позитивних прикладів, що демонстрували б ефективність судової системи та захисту прав працівників.
Як зазначив професор Збігнєв Ласоцік з Центру досліджень торгівлі людьми Варшавського університету, працівник котрий шукає роботу, не може платити за інформацію про роботу, його паспорт і посвідчення особи повинні бути священними, і договір має бути письмовим документом. Згадані ним проблеми є одними з найбільш поширених проявів порушення трудових прав, що у багатьох випадках призводять до явища примусової праці та торгівлі людьми.
Роботодавці, що здійснюють реєстрацію заяв, найчастіше декларують як форми зайнятості, цивільно-правові договори - зокрема, трудовий договір, який, за словами Марціна Вятрова, начальника відділу трудової міграції політики Департаменту ринку праці та соціальної політики, є питанням, яке потребує більш детального аналізу. «Міністерство праці та соціальної політики планує громадські консультації на тему введення для роботодавців, що приймають на роботу іноземних громадян на підставі заяви про намір працювати, інформаційного обов'язку. Роботодавець повинен буде надати інформацію про працевлаштування відповідній державній установі. Ця інформація буде включати підтвердження фактичного початку роботи іноземця, що має позитивно вплинути на можливість контролю міграційних потоків і знизити рівень шахрайства. Також не виключено, що впровадження так званої сезонної директиви Європейського союзу, істотно вплине на поточну форму процедури складання заяв”, - підкреслив Марцін Вятрув.
Автор: Галина Люта