Сланцевий газ в Україні: екологічна загроза чи економічна вигода
В даний час існує багато дискусій та думок щодо перспектив розробки та видобутку сланцевого газу в Україні. Вважаю, що край цим дискусіям мала б поставити офіційна позиція НАН України, як головної експертної організації з даних проблем.
Ще два роки тому цими питаннями займалась Рада по вивченню продуктивних сил України, але після надання мені притулку в Чехії – її ліквідували. Разом з цим – позиція вчених залишається нез’ясованою. Цю проблему коментують політики, політологи, всі, хто хоче, тільки не вчені.
Питанням сланцевого газу мають бути присвячені громадські обговорення як в суто економічному, так і в екологічному плані. Можливо щодо цього питання варто провести окремі парламентські слухання та засідання Ради Національної безпеки і оборони України з аналізом всіх економічних , екологічних та політичних аспектів.
Щодо сланцевого газу необхідно чітко збалансувати дві складові: економічний ефект від його добування і екологічні наслідки.
Суто політичний аспект – однозначний – ліквідація газової монополії. В цьому зв’язку підписання угоди з компанією «Шелл» є правильним і дасть змогу в перспективі збільшити видобуток власного газу.
Проведені мною консультації з вченими та спеціалістами з даного питання підтверджують, що в даний час здійснювані дослідження та геологорозвідувальні роботи не надають великого оптимізму відносно перспектив сланцевого газу. Найбільш перспективними, на думку спеціалістів, є прискорення розвідувальних робіт та впровадження нових технологій з активізації видобутку природного газу на діючих родовищах та шельфі. Запаси традиційного газу в Україні освоєні лише на 25%. В даний час цей газ видобувати економічно вигідно і екологічно безпечно. Необхідно найближчим часом широко розгорнути геологорозвідувальні роботи для відкриття та освоєння нових родовищ нафти і газу. Так можна зменшити залежність від зовнішніх постачань вуглеводневої сировини. Економічні негаразди останніх років негативно вплинули на розвиток геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в державі - призвели до різкого скорочення обсягів пошукових робіт, буріння і зниження приростів запасів.
Щодо сланцевого газу – мова може йти про декілька трильйонів кубічних метрів (це непідтверджені прогнозні запаси). В даний час, видобуток цього газу в Європі в економічно доцільних межах не проводиться. Зараз, наприклад, Польща надала ліцензії приблизно на 12% власної території. Тобто, будуть проводитись масштабні дослідження і результат покаже час. Собівартість видобутку сланцевого газу в Сполучених Штатах, де ведеться промисловий видобуток цього газу, становить $100-180 за тисячу кубометрів. У Росії собівартість видобутку природного газу складає $20, а в Україні - $25. В США були прийняті закони, які надали певні пільги добувачам сланцевого газу. Крім того, Сполучені Штати мали більше 2 тис. бурових установок.
Однак, при тій структурі господарства, яка сьогодні домінує в Україні, видобуток сланцевого газу в найближчі роки не дозволить Україні суттєво зменшити імпорт палива з Росії. Для цього потрібно більше $10 млрд інвестицій і близько 7 років, щоб Україна могла заміщати російський природний газ сланцевим газом власного видобутку. Залучення американських компаній до розробки родовищ сланцевого газу є позитивним чинником, так як ліквідовується домінування інших факторів світового впливу на енергетичну політику України. Паралельно може йти більш глибоке геологічне дослідження запасів природного газу та нафти в Україні.
В США товщина сланцевого пласта родовищ становить від 50 до 500 метрів, і сланці мають дуже високий вміст органічних речовин (до 40%). Тут діяло близько 4,2 тис. видобувних свердловин сланцевого газу і обсяг видобутку в 2009 склав близько 48 млрд. кубометрів газу. Собівартість видобутку (за даними Devon Corp. та Chesapeak Energy) $150-180 за тис. кубометрів. Термін «життя» (рентабельного видобутку свердловини) до 1 року. Ситуація в Україні: товщина пластів становить 0,5-3,0 метра (середня товщина 1 метр, що в 300 разів менше ніж в США). Глибина залягання 50-500 метрів. Вміст органічних речовин до 20%. При таких вихідних параметрах собівартість видобутку сланцевого газу за технологією гідророзриву і підземної газифікації складе $500-900 за тис. кубометрів.
доктор економічних наук, професор. Академік НАН України. Працював міністром економіки в Уряді Юлії Тимошенко. До того займав посаду голови Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ. Український дисидент і політичний біженець.
За даними українських вчених, оцінки ресурсів сланцевого газу України (як і світу) сильно відрізняються. Чимало дослідників вважає, що сланцевого газу у нас досить багато, щоб почати його масштабний видобуток. Це питання потребує детального вивчення на перспективу.
Незважаючи на успіхи проектів з видобутку сланцевого газу в США (про недоліки на тлі сланцевого буму намагаються не говорити), на шляху проведення цих робіт в інших регіонах, особливо в Європі, стають реальні проблеми.
Першою з таких проблем є екологічна. Техногенні впливи на навколишнє природне середовище при розвідці та видобутку сланцевого газу набагато масштабніші, ніж при освоєнні традиційних вуглеводневих родовищ. У США, які стоять на передових позиціях у світі по сланцевому газу, видобуток його ведеться в малонаселених районах, незважаючи на це, питання розглядалося в Конгресі і хвилює жителів прилеглих територій. Досвід США неможливо повторити в Європі. У порівнянні з районами видобутку сланцевого газу США, в Європі щільність населення набагато вище, тут діє більш жорстке природоохоронне законодавство.
У густонаселеній Україні важко знайти таку територію, де було б можливо без шкоди для екології, здоров'я людей розгорнути масштабні бурові роботи (сотні, тисячі глибоких свердловин) по густій сітці 3 свердловини на квадратний кілометр з використанням величезної кількості водних ресурсів, піску і шкідливих хімреагентів. Тільки третина бурових розчинів очищається на поверхні, але і після очищення вода цих розчинів залишається небезпечною для людей. Велике навантаження на навколишнє середовище буде здійснювати важкий технологічний транспорт.
Друга проблема - слабка геологічна вивченість запасів сланцевого газу. Світові ресурси сланцевого газу, які сьогодні оцінюються в 200 трлн кубометрів, у порівнянні зі світовими прогнозними запасами традиційного газу в 145 трлн кубометрів по теплотворній здатності складають менше половини зазначеної цифри.
Ресурси сланцевого газу в Україні за оцінками різних авторів, які не приводять серйозних розрахунків, оцінюються в широких межах - 1,5-2,5 трлн кубометрів, 2-32 трлн кубометрів, а Міністерство екології та природних ресурсів України наводить цифру в 60 трлн кубометрів.
У найбільш перспективному регіоні Прикарпаття оцінка геологічних запасів сланцевого газу, за оцінками різних дослідників відрізняється дуже сильно - від 2-х до 30 трлн кубометрів. Значні ресурси сланцевого газу прогнозуються в прикордонній частині України та Молдови. Теоретична оцінка ресурсів сланцевого газу і реальна оцінка його видобувних запасів - дві великі різниці. Тільки дорогі тестові свердловини можуть оцінити промислові запаси газу прогнозних площ.
Третя проблема - собівартість видобутку сланцевого газу. США є абсолютним монополістом дорогого розвідувального та видобувного обладнання та нових технологій і тому для розвитку робіт в Європі треба все везти з-за океану, а це величезні витрати. Існуючі показники вартості видобутку сланцевого газу недостатньо надійні. Середня щільність видобувних запасів навіть на великих його родовищах становить всього 3,0 – 10 млн кубометрів на квадратний кілометр. Звичайна газова свердловина з традиційною пасткою видобуває такий обсяг за місяць, а високопотужна - за тиждень. Працюють ці свердловини від 15 до 50 років. Сланцеві свердловини короткоживучі і тому для підтримки рівня видобутку необхідно часто проводити гідророзриви і споруджувати все нові і нові дорогі свердловини. Буріння однієї свердловини на сланцевий газ у Польщі обходиться в $20 млн.
