Осіння турбулентність: нові виклики для України
Сьогодні перед світовою економікою постають цілий ряд нових викликів та загроз: зміна монетарної політики Федерального Резерву США, уповільнення темпів зростання Китаю, великий державний борг і фрагментованість фінансової системи європейської зони і т.п. Що робити Україні?
Продовження. Початок читайте тут
За оцінками Національного Банку України, через охолодження економічної активності доходи зведеного бюджету в II кварталі знизилися порівняно з першим кварталом і були нижчими навіть за показник II кварталу 2012 року. Водночас видатки зростали високими темпами внаслідок підвищення соціальних стандартів – у II кварталі в річному вимірі вони збільшилися на 7,7%, зростання за січень – липень порівняно з відповідним періодом минулого року становило 9,5%. Поточні видатки зросли на 12%, а капітальні знизилися на 23,4%. Унаслідок охолодження економічної активності в першому півріччі податкові надходження знизилися на 1,1% порівняно з відповідним періодом минулого року, і лише за підсумками семи місяців вони відновили своє зростання (на 1,7%).
Однією з статей наповнення Державного бюджету може стати суттєве корегування рентних платежів. В даний час неважко пересвідчитись, що потенціал різкого збагачення українських олігархів криється в надмірній експлуатації природних ресурсів, які, як відомо є всенародним надбанням, і фактичному привласненні природної ренти. У загальній вартості національного багатства держави природний капітал становить біля 54%, а фактична рента з них в складі доходної частини державного бюджету коливається до 15%. Суттєве збільшення ренти створить можливості формування нової рентної системи оподаткування, зменшення інших видів податків, в першу чергу – ПДВ, що може стати поштовхом розвитку реального сектора економіки. Привласнення ренти стало основою різкого зростання статків всіх сьогоднішніх олігархів і породження фактично олігархополії в Україні. Не знання і технології, а рента стала причиною появи сьогоднішніх олігархів.
Аналізуючи структуру українського експорту за останні 2 роки, і особливо за 1 півріччя 2013 року, можна помітити суттєве зростання експорту сировини. В першу чергу тої, що складає значну частину потенціалу природних ресурсів. Якщо дивитись за товарною структурою експорту то, найсуттєвіші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 24,7% від загального обсягу експорту (чорні метали, механічні машини, залізничні локомотиви), Туреччини – 6,1% (чорні метали, добрива, зернові культури), Китаю – 4,5% (руди, шлак і зола, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні машини), Італії – 4,2% (чорні метали, зернові культури, насіння і плоди олійних рослин), Польщі – 3,9% (чорні метали, руди, шлак і зола, електричні машини), Казахстану – 3,6% (вироби з чорних металiв, залізничні локомотиви, механічні машини) та Індії – 3,4% (жири та олії тваринного або рослинного походження, чорні метали, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки). Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 28,3% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 11,9% проти І півріччя 2012р.). Мінеральні продукти становили 11,7%, продукти рослинного походження – 10,8%, механічні та електричні машини – 10,7%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 8,1%, жири та олії тваринного або рослинного походження та засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – по 6%, готові харчові продукти – 5,8%.
доктор економічних наук, професор. Академік НАН України. Працював міністром економіки в Уряді Юлії Тимошенко. До того займав посаду голови Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ. Український дисидент і політичний біженець.
Разом з тим, видобуток, переробка і експорт природних ресурсів та виробів з них не має кореляції у адекватному збільшенні природно-ресурсних платежів, що мають рентний характер. Незважаючи на у цілому висхідний тренд у динаміці надходжень збору за спеціальне використання природних ресурсів до Зведеного бюджету України за останні роки, реальних зрушень щодо підвищення рентної спрямованості податкового регулювання природокористування досі не відбулося.
Як свідчать дослідження вчених Ради по вивченню продуктивних сил України та його наступника – Інституту сталого розвитку та економіки природокористування, причинами низької результативності залучення природно-ресурсної ренти до Зведеного бюджету України є низький рівень нормативів плати за спеціальне використання природних ресурсів, штучно звужена база стягнення природно-ресурсних платежів, відсутність оперативного взаємозв’язку між даними природно-ресурсного моніторингу та системою адміністрування плати за спеціальне природокористування, недосконалість міжбюджетних відносин щодо розподілу даного виду платежів.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 5 липня 2012 року стало фактично кроком, який ознаменував реформування платежів за користування надрами на основі відсоткових (адвалерного типу) ставок. Разом з тим, у складі нормативної бази плати за надра на цей час зберігається низка суперечностей. Мова йде про недостатньо вмотивовані зміни деяких нормативів проти їх науково обґрунтованого рівня. Зазначені зміни вводились спонтанно і фактично в адміністративному порядку. Відтак виникла штучна заниженість низки нормативів – стосовно металевих руд, вугілля, мінеральних вод та деяких інших видів корисних копалин.
З коригуванням нормативів плати за надра відповідно до їх науково обґрунтованого рівня пов'язується значний потенціал зростання надходжень у бюджет. Розрахунки, виконані українськими вченими, зокрема проф. В. Міщенком, за конкретними видами корисних копалин, дають наступні оцінки.
Залізні руди - профільний для України вид сировини. За аналітичною оцінкою вчених Ради по вивченню продуктивних сил України, оптимальна величина ставки для залізних руд становить 3,5% до вартості товарного продукту. У Податковому кодексі наведено ставку 2,7%. Різниця, враховуючи обсяги виробництва залізних руд призводить до суттєвих втрат для державного бюджету. Останніми роками ціни на залізну руду трималися на високому рівні, зокрема, у 2012 році вони становили $120-125 за тону, а у 2011 р. піднімалися ще вище. На цей час ми маємо орієнтуватися на $90-95 за тону. Обсяги виробництва залізорудного концентрату становлять біля 65 млн т. Ці вихідні дані дозволяють зазначити, що при переході на ставку плати в 3,5% бюджет може додатково отримати 380-400 млн грн. Також слід брати до уваги, що ставка плати 3,5% відображає ресурсно-кон’юнктурну ситуацію 2009-2010 років. Сьогодні створилися передумови для її збільшення до 4%. Потенціал зростання доходів бюджету може становити мінімум 600 млн грн. Якщо орієнтуватися на середньозважену річну ціну на залізну руду на рівні $110-120 (прогноз на 2013 р.) та реалізовувати більш рішучі заходи при оподаткуванні (адвалорна ставка – 7%), то додаткові надходження до бюджету можуть сягнути 2 616 млн грн. Так, адвалерна ставка за видобуток залізної руди в Індії - 10%, не враховуючи експортного мита.
Оцінюючи по вугільній галузі потенціал зростання надходжень у бюджет коректним є підхід, за яким до уваги береться видобуток лише у недержавному секторі. При річному видобутку в останньому 25 млн т готового вугілля та ціні 850 грн/т збільшення надходжень становитиме близько 130 млн грн. при ставці плати за надра в 1% і 340 млн грн при відповідній ставці 2%. За зазначених обсягів промислового розливу мінеральних вод і за мінімальної ціни 4 грн/літр потенціал зростання доходів бюджету при переході на ставку 6% оцінюється у 250-260 млн грн, а при переході на ставку плати у 10%. – у 450-460 млн грн.
Загалом розрахунки, виконані вченими стосовно всіх випадків заниження нормативів плати за надра (відносно їх науково обґрунтованого рівня) підтверджують, що реальний потенціал зростання доходів бюджету становить 900-950 млн грн за мінімальним варіантом і 1500-1550 млн грн за максимальним. Мобілізація додаткових резервів пов’язана із впровадженням механізмів контролю рентних надприбутків у надрокористуванні.
За визначеною у ст.272 діючого Податкового кодексу України ставкою земельного податку за один гектар ріллі – 0,1% від нормативної грошової оцінки, обсяг податкових надходжень до бюджетів від оподаткування орних земель оцінюється у 670,61 млн грн. Збільшення такої ставки до 0,3% дасть змогу додатково залучити 1 341,21 млн грн. Ще близько 94 млн грн можна додатково залучити до бюджетів при збільшенні ставок оподаткування земель з багаторічними насадженнями, сіножатей, пасовищ та інших земель сільськогосподарського призначення з 0,03 до 0,09% від їх нормативної грошової оцінки.
Доцільно здійснити оптимізацію оподаткування земель населених пунктів, ставка податку на які встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки. Тут криється найбільший потенціал підвищення надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема, збільшення податкової ставки до 3% дозволить додатково залучити 10 811,3 млн грн. Загалом потенціал підвищення надходжень від податку на землю можна оцінити в додаткових 12 246,5 млн грн. Загальний потенціал підвищення надходжень від плати за землю знаходиться в діапазоні 16 761,1 - 30 373,3 млн грн.
За експертними оцінками в цілому, збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів, рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси може становити до 36 млрд грн.
