Контракти.ua

Зміна монетарної політики США буде мати глобальні наслідки. Але більш серйозні проблеми насправді йдуть від невизначеності. Ще в травні, інвестори могли спостерігати наміри Федерального Резерву щодо «перекриття» або ослаблення монетарних стимулів. Це призвело до того, що прибутковість облігацій і ставки по іпотечних кредитах багатих країн зросли. Вплив подібних намірів не обмежився лише відповідним зростанням прибутковості облігації та ставок по іпотечних кредитах, але також мав своїм наслідком високу напруженість і турбулентність фондових і валютних ринків країн, що розвиваються. Справжній сюрпризом було 18 вересня, коли орган Федерального Резерву, який визначає політику Федерального Резерву - Комітет по операціях, на відкритому фондовому ринку Федеральної резервної системи, оголосив про свої наміри щодо щомісячної купівлі казначейських та іпотечних облігацій на суму $85 млрд.

Зміни монетарної політики США матимуть як мінімум три наслідки для України. По-перше, це збільшення цін на фінансові ресурси та вплив на ділову активність.

Другою загрозою є невизначеність процентних ставок по всьому світу. Зростання невизначеності може сприяти відтоку прямих і портфельних іноземних інвестицій. Саме тому ми можемо спостерігати прискорення відтоку капіталу, падіння цін на акції, і в’яле інвестування в Україну. Перспективи виглядають ще гіршими за умов високої прибутковості державних облігацій і високої вартості позик (прибутковість суверенних боргових свопів досягла непомірно високих рівнях за останні місяці). Ситуація ще ускладнюється зниженням міжнародних резервів – у разі потужного відтоку капіталу, Національний банк буде обмежений у своїй здатності використовувати резерви в якості буфера для стабілізації. Ця небезпека може певною мірою бути пом’якшена невеликим зростанням прямих іноземних інвестицій в Україну на 5,52 % (у порівнянні зі зростанням прямих іноземних інвестиції з України на 2,19 %) за період січень – червень 2013 порівняно з тим же періодом попереднього року. Це можна розглядати як позитивний сигнал, адже прямі іноземні інвестиції вважаються більш стабільними і надійними інвестиції, що характеризуються меншою волатильністю та меншим ризиком раптового відтоку. Ця тенденція є особливо обіцяючою, оскільки згідно даних McKinsey Global Institute у світі спостерігається падіння іноземного інвестування взагалі.

Наступним джерелом загроз для економіки України є країни, що розвиваються. Уповільнення темпів економічного зростання країн, що розвиваються, буде мати негативний вплив на економіку України, оскільки експорт товарів у ці країни може суттєво знизитися. Особливо, ця проблема пов'язана з уповільнення економічного зростання в Китаї , який є одним з найбільш важливих і стратегічних торгових партнерів країни. Іншою негативною тенденцією є падіння світових цін на недорогоцінні метали , такі як алюміній, мідь, свинець, цинк і нікель, так як основною статтею експорту країни є саме вони.

Виходячи з даних (Рис. 1), зростання ВВП України до кризи слідувало тенденції економічного зростання Співдружності Незалежних Держав (СНД). З іншого боку, можна відмітити деякі зміни: з початку 2012 року зростання ВВП України є більш корельовано зі зростанням ВВП європейської зони. Більше того, за прогнозами економістів МВФ, зростання ВВП України до 2018 вказує на збільшенням кореляції між темпами зростання ВВП України і єврозони. Це, у свою чергу означає, що як економічні проблеми та і економічне зростання в Європі можуть мати досить вагомий вплив на економіку України.

Збільшення кореляції темпів економічного зростання України та європейської зони можна пояснити рядом причин. Однією з них є те, що європейський простір відіграє усе більшу роль у міжнародній торгівлі країни. За період з січня по серпень 2013 експорт та імпорт товарів і послуг України скоротився порівняно з аналогічним періодом 2012 року (Рис. 2). Однак відмічається менше падіння обсягів експорту до європейських країн ніж до країн СНД (99,9% і 86,6% відповідно). Крім того, імпорт з європейських країн збільшився на 1,4 %, у той час як імпорт до країн СНД знизився на 29,2%. Однією з позитивних тенденцій є збільшення диверсифікації торгівельних партнерів, яке характеризується зниженням частки експорту та імпорту з країн СНД і збільшення частки експорту та імпорту з таких регіонів як Європа, Азія і Африка (Рис. 2).

Подальша кореляція темпів росту країн Європейського Союзу та України залежатиме від Угоди про Асоціацію між Європейським Союзом і Україною. Підписання даної Угоди змусить обидві сторони відмовитися принаймні від частини своїх протекціоністських заходів, що призведе до збільшення міжнародної торгівлі і потоків капіталу між країнами Європейського Союзу та Україною. Це, у свою чергу, може стимулювати економічне зростання в Україні і зміцнення української валюти.

Не слід також забувати і про політичний аспект Угоди про Асоціацію. З одного боку, очікується збільшення політичного тиску з боку Росії у відповідь на переговори щодо Угоди про Асоціацію, яка в даний час є головним торгівельним партнером України серед країн СНД. З іншого боку, підписання такої угоди може сприяти більшій політичній незалежності України і слугувати сигналом для інвесторів і торгових партнерів щодо її намірів переходу від пострадянської бізнес-моделі до демократичних принципів. Це може зменшити невизначеність серед інвесторів про інвестиційний клімат у країні і зробити інвестиційні можливості більш привабливим. Таким чином, підписання Угоди про Асоціацію може призвести до збільшення впливу країн Європейського Союзу на економічне зростання України.

Останні економічні показники вказують на стабілізацію економічної активності в периферії і ядрі єврозони, однак рівень безробіття залишається високим, а рівень інфляції є нижчим наміченого Європейським центрального банком (ЄЦБ), що викликає стурбованість з приводу дезінфляції і дефляційних процесів. Попит в регіоні буде залишатися слабким, оскільки приватний і державний сектори все ще продовжують збільшувати частку позикового капіталу, а отже попит на імпорт українських товарів лишатиметься заниженим. Ефективність монетарної політики ЄЦБ, спрямована на стабілізацію периферії, знижена через фрагментацію фінансового ринку і слабкі баланси банків. Політична напруженість також підвищує невизначеність серед інвесторів. Поки ці питання не будуть вирішені, не слід очікувати високого зростання інвестицій з європейських країн, хоча на даний час відмічається тенденція позитивного приросту інвестицій.

Перспективи європейської зони, як і раніше, залишаюся нерайдужними. Темп економічного зростання Німеччини, найбільшої європейської країни, за останній період досяг лише рівня 0,1% , а зростання ВВП Франції, другої за величиною країни, знизився на 0,2%. За прогнозами Європейською комісії, оприлюднені на початку травня, ВВП єврозони знизиться на 0,4% у порівнянні з попереднім роком. З іншого боку, спостерігаються позитивні зміни в первинному бюджетному сальдо, який є важливим показником стійкості державних фінансів, але рівень державного боргу залишатиметься небезпечно високим на периферії єврозони. Перспективи України виглядають трохи краще, так як за прогнозами економістів МВФ зростання реального ВВП до кінця року прогнозується на рівні 0,4%. Окрім того, відповідно до прогнозів до 2018 року (Рис. 1), очікуються вищі темпи економічного зростання України ніж темпи економічного зростання єврозони.

Ще гірша ситуація спостерігається в Росії, де економічний стан й надалі залишається напруженим. У країні спостерігався чистий відплив капіталу на фоні скорочення зовнішнього попиту. Річні темпи промислового виробництва скоротилися до «мінус» 0,7%.

Поки ми залишаємося експортоорієнтованою країною всі ризики світової кризи будуть проявлятися і в Україні.

Продовження читайте тут