Результати круглого столу «Чи перегріта банківська система України?»
10 червня 2008 р. у дискусії за круглим столом взяли участь заступник голови НБУ О.Савченко, голова Ради НБУ П.Порошенко, голова Асоціації українських банків О.Сугоняко, представники провідних українських банків, експерти.
Під час круглого столу учасники спробували дати відповідь на питання: чи перегріта банківська система?, - та спрогнозувати, як будуть розгортатися події у банківському секторі до кінця поточного року (відео-коментарі учасників дискусії розміщені на порталі УБР за постійною адресою: http://ubr.ua/lang/ua/specprojects/spec/bank-system-2008/index.html).
Керівники банківського сектору були одностайні у тому, що стан фінансової системи залежить як від загального стану економіки, так і від бюджетної та монетарної політики, що на сьогодні є розбалансованою. Відтак система переживає дефіцит ліквідності, але штучно обмежувати банківське зростання не варто. На думку фінансистів, НБУ слід обмежити лише найризикованіші банківські операції, причому банківські установи готові самі скорочувати споживче кредитування, навіть попри його високу прибутковість. Натомість від регулятора банкіри очікують підтримки експортних операцій та кредитування виробничого сектору.
Голова правління «Індекс-банку» Ігор Францкевич вважає, що говорити про перегрів можливо лише у контексті споживчого кредитування. Адже зростання споживання стимулює населення до підвищення попиту у кредитах. «За цим показником ми вже наближаємось до сусідів – Польщі та Угорщини. Проте споживче кредитування не здатне справитися з тим шаленим попитом, який існує серед населення», – вважає пан Францкевич.
Гліб Вишлінський, представник GfK-Ukraine, підтвердив висновки банкірів даними маркетингових досліджень. За його даними, українці готові більше споживати, ніж заощаджувати. Так, українці вважають, що зараз найкращий час для придбання коштовних товарів для дому, тоді як кількість респондентів, бажаючих заощаджувати, суттєво зменшилась. Щоправда, частка українців, що бажає взяти споживчий кредит, також зменшилась – з 11% до 7% у першому кварталі цього року.
Голова правління банку «Європейський» Владислав Остапенко вбачає причину кредитного буму не лише у попиті, але й в пропозиції самих банків. За його словами, масові продажі банків нерезидентам за ціною, що в 4-5 разів перевищує власний капітал, призвели до того, що ці втрати іноземці прагнуть компенсували за рахунок споживчого кредитування. «Це призвело до того, що країна опинилась у замкненому колі – адже споживчий бум посилив інфляцію та зростання відсотків по депозитах. Як наслідок, банки обирали єдину можливість, аби покрити депозити – споживче кредитування». За його словами, кредити бізнесу залишились дорогими – 20-25%, що відображає середній рівень рентабельності виробництва товарів. Представник банку вважає, що контроль НБУ за структурою кредитного портфелю банків може знизити кредитні ризики банків.
Згоден з ним і Володимир Лавренчук, голова правління банку «Райффайзен Банк Аваль». На його думку, більша частина учасників ринку не готова до такого буму кредиутвання, адже частина банків вже «продалася», а частина хотіла себе продати, отож показувала амбітні плани росту. «Тут мають спрацювати НБУ, суспільство і експерти: вони повинні визначити, яка величина фінансування є завеликою. Банківська система не має достатньо внутрішньої і зовнішньої інфраструктури, яка готова обслуговувати велику кількість позичальників». Резюмуючи, банкір зазначив, що банківська система перебуває в стані м’якого приземлення, і ті заходи, які здійснює НБУ, мають бути підтримані комерційними банками».
Олексій Пилипець, виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації (УНІА) відзначив часткове згортання банками іпотечних програм, що викликано обмеженням НБУ довгострокових кредитів та нестачею ресурсів. Експерт відзначив зростання валютизації іпотечних кредитів. За його прогнозами, більшість банків призупинять свої іпотечні програмі і на цьому ринку залишаться працювати близько 40 банків.
Сергій Ярьоменко, радник міністра економіки, вважає, що позиція НБУ щодо «закручування гайок» банківській системі неадекватна, адже подальше зменшення темпів зростання економіки та збільшення доходів населення будуть спонукати Центробанк на ще більш жорсткі методи стримування. На його думку, в умовах значного дефіциту торгового балансу втримати нинішній курс гривні буде складно.
На думку Володимира Хливнюка, голови правління банку «Фінанси та Кредит», єдиними ресурсами, які будуть доступні українським банкам, залишаться депозити, переважно, фізичних осіб. «Криза ліквідності корисна для нас, як певна встряска. Вона змушує нас задуматися про кредитний портфель і повернення позик», – каже пан Хливнюк. Водночас банкір вказав на певну недовіру, що сформувалась між банками через відсутність інформації про реальний стан портфельної ліквідності.
Роман Шпек, віце-президент «Альфа-Банк (Україна)», стурбований знеціненням грошей, що не спонукає населення їх заощаджувати. Пан Шпек наголошує, що кредити видаються, здебільшого, не на розвиток економіки, а на покупку імпортних товарів. «Держава, на жаль, не фінансує державних інвестиційних програм, а лише посилює споживчий попит серед населення», – каже пан Шпек.
Голова Ради НБУ Петро Порошенко занепокоєний неузгодженістю дій Уряду та НБУ. За його словами, центральна та місцева виконавча влада накопичила на рахунках близько 27 млрд грн. Водночас, держава заборгувала бізнесу 9 млрд грн податку на додану вартість. На думку голови ради НБУ, використання заощаджених державних грошей восени може нівелювати всі антиінфляційні дії Нацбанку, і негативно позначитися на банківській системі і економіці в цілому.
Станіслав Дубко, генеральний директор рейтингової агенції «Кредит-Рейтинг», повідомив, що за даними першого кварталу, лише 12 банків з 62 проаналізованих мають спекулятивний рейтинг, який має високий рівень ризику. «Стан кредитного портфелю залишається здебільшого збалансованим, щоправда більшість банків суттєво зменшили темпи кредитування. Проте ризики дефолтів українських банків незначні, і найбільші ризики мають малі та середні банки », – каже пан Дубко.
Підсумовуючи дискусію, директор Інституту финансової политики Ігор Мітюков запевнив присутніх, що банківська система може пережити нинішню кризу ліквідності. «Якщо у банків першої тридцятки і будуть проблеми, то це будуть проблеми менеджменту і не більше». На його думку, фінансистів більше турбує те, що в діях регуляторів немає узгодженості.
Додаткова інформація:
Тел.: +38044 494 30 51,
Факс: +38044 489 30 88
Е-пошта: mandziak@esg.ua
