Контракти.ua

Регуляторно-правове середовище України та крипта

В країні  вже кілька років активно працюють над інтеграцією криптовалют до свого правового поля. З 2022 року були ухвалені важливі закони та нормативні акти, спрямовані на створення правового регулювання криптоіндустрії. Цим документом став  Закон «Про віртуальні активи» та його імплементаційні положення формують основу для регуляції криптоактивів в Україні.

Закон, який ухвалила Верховна  Рада України в лютому 2021 року, встановлює правовий статус віртуальних активів (ВА) і визначає правові засади для їх використання. Основні положення закону включають:

1. Регуляція криптовалютних платформ та бірж. Закон зобов’язує операторів ринку віртуальних активів (криптовалютні біржі та гаманці) реєструватися в українських органах, дотримуватися вимог щодо фінансового моніторингу.

2. Прозорість операцій із криптовалютами. Компанії, що працюють у сфері криптоактивів, повинні забезпечувати належну ідентифікацію клієнтів (KYC) і зберігання інформації про транзакції.

3. Фінансовий моніторинг і звітність. Усі операції, що перевищують певний фінансовий поріг, мають підлягати обов’язковому фінансовому моніторингу. А про підозрілі операції повинні повідомлятися відповідним органам.

Закон «Про віртуальні активи» був прийнятий Верховною Радою України в лютому 2022 року, однак на момент написання цієї статті він не набув чинності через відсутність необхідних підзаконних актів та регуляцій. Ці положення мала розробити Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Національний банк України (НБУ). Однією з ключових причин затримки є те, що для реалізації цієї ініціативи необхідно внести зміни до Податкового кодексу України, а саме прописати оподаткування операцій із віртуальними активами.

Законодавча гармонізація з європейськими стандартами

В ході інтеграційного курсу в ЄС, Україна адаптує чинне законодавство до європейських норм. В тому числі закони, нормативні положення про боротьбу з відмиванням грошей. Адже момент боротьби з корупцією в нашій країні та відмиванні коштів на всіх рівнях це частина Ukraine Facility Plan. У рамках цього процесу українські регулятори зобов’язують операторів криптовалютної індустрії дотримуватися міжнародних стандартів AML/CFT, зокрема забезпечувати ідентифікацію клієнтів, моніторинг транзакцій і подання звітності про підозрілі операції.

Роль Держфінмоніторингу України

Хто ж має слідкувати, за дотриманням законодавчих норм у питанні боротьби із відмиванням коштів та обігу криптовалюти? Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є головним органом, що відповідає за контроль дотримання AML/CFT норм.  Вона здійснює нагляд за суб’єктами, що підпадають під дію закону «Про віртуальні активи», і надає рекомендації для забезпечення прозорості криптовалютних операцій. Тому наївно думати, що про ваші активи на криптогаманцях та біржах держава ніколи не дізнається. Вона не дізналась і не порахувала це поки що.

Основні тренди в сфері фінансового моніторингу криптовалют в Україні

Операції із криптовалютою настільки популярні в Україні, що ними займаються від школярів до пенсіонерів. В моєму, та і вашому оточенні є такі “гуру криптовалютних операцій”. Та й інфоцигани, реклама в інтернеті буквально кожної миті розповідає, який це простий, швидкий спосіб збагачення для кожного. То ж у відповідь на таку стрімку популярність даного виду активів, сформувалось кілька ключових трендів у регуляції криптоактивів.

1. Підвищені вимоги до ідентифікації клієнтів (KYC)

З розвитком криптоіндустрії в Україні зростає необхідність у посиленні заходів щодо ідентифікації клієнтів. Оператори ринку віртуальних активів зобов’язані здійснювати процедуру KYC для всіх клієнтів, що проводять операції на значні суми. Це передбачає:

1. Оформлення перевірки особистих даних клієнта на етапі реєстрації.

2. Постійний моніторинг транзакцій клієнтів для виявлення підозрілих активностей.

Крім того, на практиці це означає, що всі компанії, які надають послуги у сфері криптовалют, повинні впроваджувати передові технології для віддаленої ідентифікації клієнтів, зокрема використання біометричних даних та перевірки через державні реєстри. На практиці вже зараз більшість криптобірж та гаманців для виведення коштів пропонують пройти верифікацію для підтвердження особистих даних користувача.

2. Впровадження аналізу транзакцій на блокчейні

Варто також зробити акцент на впровадженні інструментів для моніторингу транзакцій на блокчейні. Тобто компанії вже відстежують рух криптовалют між гаманцями, ідентифікують ризикові операції та знаходять взаємозв’язки з нелегальними активами. Наприклад, за допомогою аналітичних інструментів компанії можуть:

1. Виявляти підозрілі транзакції, які відповідають патернам, що використовуються у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму.

2. Аналізувати великі або часті транзакції, щоб вчасно звертати увагу на можливі зловживання.

Такі операції фінансового контролю вже практикують великі українські банки Приватбанк та Монобанк.

3. Використання ризик-орієнтованого підходу

Як і в багатьох країнах світу, в Україні дедалі частіше використовується ризик-орієнтований підхід у фінансовому моніторингу. Це означає, що компанії мають самостійно оцінювати ризики, пов’язані з операціями на ринку криптовалют, та впроваджувати відповідні заходи для зменшення цих ризиків. Основні етапи включають:

1. Визначення профілю ризику клієнта, що базується на таких факторах, як обсяги операцій, країна проживання клієнта та тип віртуальних активів.

2. Встановлення додаткових вимог для високоризикових операцій, таких як розширена ідентифікація клієнта або підвищений моніторинг транзакцій.

4. Підготовка до впровадження MiCA

Хоча Україна не є членом ЄС, вона активно готується до впровадження європейських норм. Наприклад,  регуляції MiCA (Регулювання ринків криптоактивів), яка наразі формується в ЄС. Це забезпечує єдині правила для ринку криптоактивів у Європі та встановити вимоги до прозорості та захисту інвесторів. Українські компанії, що працюють у криптосфері, вже сьогодні готуються до впровадження таких вимог, щоб відповідати міжнародним стандартам.

5. Співпраця з міжнародними організаціями

Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями (наприклад,  FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню грошей) для впровадження найкращих практик у сфері фінансового моніторингу. Сьогодні в турбулентний період повномасштабної війни країна перебуває у процесі гармонізації своєї правової бази з міжнародними стандартами FATF, але про повну імплементацію стандартів ще не йдеться.

Практичні рекомендації для українських криптокомпаній

З урахуванням посилення регуляторного тиску в Україні криптокомпанії повинні приділяти велику увагу дотриманню вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Ось кілька ключових рекомендацій для українських компаній, що працюють із криптовалютами:

1. Впровадження передових технологій для ідентифікації клієнтів

Для дотримання норм законодавства про фінансовий моніторинг компаніям необхідно використовувати сучасні технології для ідентифікації клієнтів:

1. Віддалену ідентифікацію клієнтів. Використання технологій біометричного розпізнавання та інтеграцію з державними базами даних, що дозволяють швидко перевіряти особу клієнта.

2. Моніторинг операцій клієнтів у реальному часі. Забезпечення постійного  контролю активностей клієнтів для своєчасного виявлення аномальних або підозрілих транзакцій.

2. Інвестиції в блокчейн-аналітику

Криптокомпанії в Україні повинні інвестувати в аналітичні інструменти на основі блокчейну, які дозволяють аналізувати транзакції, визначати підозрілі патерни та мінімізувати ризики, пов’язані з нелегальними операціями. Ці інструменти можуть допомогти:

1. Виявляти транзакції з адресами, що пов’язані з кримінальною діяльністю, хакерськими атаками або терористичним фінансуванням.

2. Проводити глибокий аналіз транзакцій і виявляти незвичні схеми, такі як розподілення великих сум на дрібні операції або раптові великі перекази.

3. Використання ризик-орієнтованого підходу

Компанії повинні інтегрувати ризик-орієнтований підхід у свої процеси фінансового моніторингу, що включає моменти сегментації клієнтів та додаткові заходи для високоризикованих операцій.

Щодо першого моменту, то це поділ клієнтів на категорії ризику на основі обсягів операцій, типу активів і географічного розташування.

Додаткові заходи для високоризикових клієнтів — це  включення додаткових вимог для клієнтів із високим ризиком. Такими елементами є  розширена перевірка документів або постійний моніторинг транзакцій.

4. Підготовка до впровадження міжнародних норм

Компанії, що працюють у сфері криптовалют, мають бути готові до впровадження європейських норм MiCA та подальшої гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами. Це передбачає:

1. Аналіз майбутніх регуляторних вимог. Системне відстеження змін у міжнародному законодавстві та налаштування процесів компанії для відповідності цим вимогам.

2. Підготовка до змін бізнес-моделі. За потреби — адаптація бізнес-моделей, особливо щодо видачі токенів або обміну криптовалют.

5. Навчання працівників і створення культури комплаєнсу

І як же, розповідаючи про криптовалютні операції і протидію відмиванню коштів, не згадати про людський фактор. Це ключовий елемент. Наголошую —  підготовлені працівники, які розуміють складність роботи з криптовалютами та дотриманням фінансового моніторингу — це один із найважливіших моментів боротьби із відмиванням коштів.

Компанії повинні інвестувати у регулярне навчання персоналу (проводити навчальні курси для співробітників з актуальних норм AML/CFT та ризиків, пов’язаних із криптоактивами.

Зазначу, що формування культури комплаєнсу також надважливе. Заохочуйте співробітників до активної участі в процесах виявлення підозрілих транзакцій і дотримання внутрішніх правил комплаєнсу.

Висновки

Криптовалюти та інші віртуальні активи мають величезний потенціал для розвитку фінансових технологій в Україні. Однак, для зменшення ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму, компанії, що працюють із криптовалютами, повинні дотримуватися суворих законодавчих норм. Регуляторне середовище в Україні швидко розвивається, наближаючись до європейських стандартів, і компаніям важливо забезпечити відповідність цим нормам через інноваційні технології, ризик-орієнтований підхід і культуру комплаєнсу.

Довідково про автора: Олег Заєць — спеціаліст із протидії відмивання коштів. Експертний досвід 14 років роботи як в Україн, так і ЄС. Нещодавно сформував та запустив власну консалтингову компанію – ZJC Consult