Масниця або Колодій — одне з найулюбленіших свят українців, що символізує проводи зими та теплий прихід весни. Його традиції сягають ще дохристиянських часів, коли наші предки вшановували природні стихії, сонце та плодючість землі.
Центральне місце святкувань займають обрядові страви, які поєднують кулінарну майстерність із глибоким культурним змістом. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Святкування триває цілий тиждень перед Великим постом, а його дати залежать від Великодня. 2026 року Великдень у православних християн припадає на 12 квітня, тому Масниця розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.
Спершу Масниця була святом весняного рівнодення. Наші предки прощалися з зимою й вітали весну, віддаючи шану богу сонця Ярилу — покровителю тепла, світла та врожаю. Обряди Масниці були спрямовані на залучення родючості, добробуту та сприятливої погоди на наступний рік.
Млинці, налисники та калита нагадують сонце — ключовий символ родючості та достатку. Вареники та сирники уособлюють домашній затишок і гостинність. А молочні та борошняні страви Масниці символізують ситість і добробут перед постом.
Ще з часів язичництва їжа була частиною обрядів Масниці: млинці та налисники — жертва сонцю, вареники — символ багатства та достатку. З приходом християнства свято адаптувалося, зберігши більшість народних традицій.
До війни Масниця супроводжувалася великими ярмарками, святковими млинцями на кожному кроці, співами, танцями та обов’язковим спаленням солом’яної ляльки, що символізувала зиму.
Сьогодні, у воєнний час, святкування набуло родинного формату. Українці збираються у колі близьких, готують традиційні страви й зберігають дух свята навіть у складні часи.