У традиційному варіанті до голодної куті не додають масла, вершків, родзинок чи горіхів — страва має бути стриманою.
Кутя для українців - це не просто страва. Це - символічна обрядова їжа, пов’язана з великими зимовими святами. Її готують тричі: на Святвечір (24 грудня), на Щедрий вечір (31 грудня) та на Водохресний святвечір (5 січня). Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чим особлива кутя на Водохреще, який її зміст та приготування - читайте у матеріалі ТСН.ua.
Кутя на Водохреще символізує завершення різдвяно-новорічного циклу свят, вдячність та очищення. Її ще називають: голодна кутя, третя кутя чи водохресна кутя.
У народі третя кутя означає - чищення та прощання зі святами, вдячність за прожитий рік та духовне оновлення. Після цієї Святої вечері людина ніби входить у новий період — після освяченої води закінчувався строгий піст.
Голодна кутя - стриманіша за Щедру, яка найбільш ситна та святкова, а також - простіша за Святвечірню, яка найсуворіша та найсимволічніша.
Водохресна кутя пісна, але дуже скромна. Її готують не лише без молока, вершків, масла, а також - без зайвих солодких інгредієнтів. На Поліссі її робили майже несолодкою. На Поділлі іноді додавали лише краплю меду, а на Галичині могли розводити мед освяченою водою
Інгредієнти:
Приготування
В народі існують традиції, пов’язані з третьою кутею. Зазвичай після вечері більше не їли — чекали на освячену воду. Крім того, страву залишали на столі “для душ предків”, а частину могли висипати птахам — “щоб принесли весну”.
Нагадаємо, ми писали про православний календар свят січня 2026 року - головні церковні дати.