Контракти.ua

Стійкі та запізнілі гриби кінця сезону

Хоча пік сезону для більшості видів грибів припадає на жовтень, деякі з них мають довгий період плодоношення і можуть бути знайдені у лісах до перших снігів та стійких морозів.

• Глива звичайна (або глива устрична) — це один із найголовніших грибів пізньої осені. Гливи плодоносять аж до грудня, ростуть великими пучками або «гронами» на пнях і повалених деревах. Вони часто трапляються на березі, сосні та вербі, у листяних посадках. Гливи цінуються за м’який смак і є добрими для всіх видів заготівлі.
• Опеньки (зокрема, зимовий). Опеньки осінні ростуть рясно на пеньках та повалених листяних деревах і можуть траплятися у листопаді, якщо осінь тепла. А опеньок зимовий (фламуліна) є справжнім символом пізнього сезону, оскільки він здатний рости навіть після заморозків.

Цінні гриби, що зустрічаються в листопаді

Зза сприятливої, не надто холодної погоди, грибники можуть натрапити в листопаді й на такі цінні види, як:

• Блі гриби. «Полювання» за білими грибами завжди нагадує перегони, оскільки цей вид дуже цінується. Білий гриб зустрічається цієї пори, хоча розпал його сезону минув раніше. Найчастіше він ховається в моху та лишайниках і росте зазвичай у хвойних, а також змішаних лісах.
• Маслюки люблять теплу погоду. Найчастіше вони ростуть у хвойних лісах, хоча їх можна знайти і в змішаних молодих посадках. Вони віддають перевагу вапняковим ґрунтам. Слід бути обережним, крихкі гриби, які погано пахнуть і мають неапетитний вигляд, хоча зовні схожі на маслюки, брати не варто.
• Польські гриби (моховики). Цей гриб часто трапляється в наших лісах: найчастіше у хвойних, рідше — у листяних. Він любить піщані ґрунти, встелені хвойними голками.

Інші їстівні знахідки

• Дощовики. Ці незвичайні на вигляд гриби, які можуть здатися недосвідченим грибникам неїстівними, полюбляють повалені дерева і старі пеньки, а також ростуть «сім’ями» на відкритому ґрунті.
• Чорний груздь (чорнушка). Цей гриб має темний зеленуватий колір і невелику ніжку, зазвичай ховається під опалим листям і росте «сім’ями». цей вид належить до третьої, менш цінної, категорії грибів.

Правила безпеки та розпізнавання грибів

Тихе полювання, особливо наприкінці сезону, вимагає від грибника не лише терпіння, але й максимальної уваги до деталей, адже поруч із цінними їстівними грибами завжди можна зустріти їхніх смертельно небезпечних двійників.

Ключовим елементом безпеки є здатність точно розпізнавати гриб. наприклад, популярний польський гриб (моховик), який часто зустрічається у хвойних лісах, має кілька небезпечних «братів». його можна сплутати з несправжнім польським грибом, який має рожевий відтінок пор на нижній частині капелюшка, на відміну від жовтого чи оливкового у їстівного. Ще більшу загрозу становить сатанинський гриб — отруйний двійник, який зовні схожий на боровики чи моховики, але його ніжка має червонуватий колір, що переходить у помаранчевий. це є чіткою ознакою його неїстівності.

Крім того, особливої обережності потребує збір зимового опенька (фламуліни), який має отруйного двійника — галерину оторочкувату. Галерина, на відміну від їстівного опенька, який росте на листяних деревах і має оксамитову ніжку без кільця, росте переважно на хвойних породах і має на ніжці чітке кільце-спідничку.

Коли найкраще збирати гриби

Багаті трофеї пізньої осені зазвичай збирають після того, як пройде прохолодна ніч і настане туманний ранок. Такі умови забезпечують ідеальний баланс вологи та температури. Шукати слід тінь і вологу — грибнички ховаються в тихих, затінених місцях, під кронами дерев, оскільки саме там ґрунт довше зберігає тепло і вологу. Нне варто лінуватися заглядати під опале листя, гілки і мох, адже багато пізніх грибів, таких як зеленушки, люблять ховатися саме в ґрунті.

Єдине і непорушне правило грибника — ніколи не беріть гриби, в яких ви не впевнені на сто відсотків. Будь-який сумнів щодо кольору, форми, наявності або відсутності кільця чи «спіднички» на ніжці, або запаху, повинен стати причиною того, щоб залишити гриб у лісі.