Контракти.ua

Про це розповів український історик Олександр Алфьоров.

За його словами, 1912 року 11-річний Федір Деркач та 14-річний Карпо Маджа, які пасли худобу біля села Мала Перещепина, випадково натрапили на золотий предмет у провалі піщаного пагорба. На місце одразу прибули археолог Іван Зарецький та представники місцевої влади.

Виявилося, що підлітки знайшли не просто набір прикрас, а цілий поховальний саркофаг, який містив понад 800 золотих і срібних предметів, а також залишки шовку та дерев’яних конструкцій. Загальна вага знахідки вражає: 25 кілограмів золота та 50 кілограмів срібла.

Завдяки напису на одному з перснів, вчені ідентифікували поховання як гробницю хана Кубрата, засновника Великої Булгарії — держави, що існувала у VII столітті на території сучасної України. Кубрат був одним із нащадків Аттіли, правителя Гунської імперії.

Цей скарб, що вважається найбільшим у Східній Європі, одразу після виявлення було перевезено до Ермітажу в Санкт-Петербурзі, де він зберігається й досі. Олександр Алфьоров наголошує, що Україна має намір повернути цю історичну знахідку в майбутньому.

Нагадаємо, вчені ідентифікували артефакт, який понад два десятиліття залишався загадкою. Йдеться про мармурову голову жіночої статуї, знайдену 2003 року під час розкопок у Херсонесі Таврійському на території сучасного Севастополя.

У Харківській області науковці зафіксували надзвичайну для України знахідку — велетенську вечірницю (Nyctalus lasiopterus), найбільшого кажана Європи з розмахом крил до 45 см.

Археологи у Швеції виявили рідкісні доісторичні скарби, що чудово зберігалися в болоті понад 5000 років. Ця «капсула часу», знайдена поблизу Ярни, містить дерев’яні споруди, які, на думку експертів, використовувалися мисливцями-збирачами для переправлення через озеро.