Контракти.ua

Космічний апарат NASA Parker Solar Probe зафіксував ознаки існування так званого «бар’єра гелікальності» в сонячній короні, температура якої сягає близько 2 мільйонів градусів за Цельсієм. Це відкриття проливає світло на давню наукову загадку — чому зовнішні шари атмосфери Сонця значно гарячіші за його поверхню, хоч і розташовані далі від енергетичного ядра зірки. Дані було отримано під час 24-го максимального зближення з Сонцем у червні 2025 року, коли зонд встановив рекорд швидкості — 692 000 км/год.

Проблема «коронального нагріву» відома ще з 1939 року: температура фотосфери становить приблизно 5 500 °C, тоді як корона нагрівається до мільйонів градусів. Серед основних гіпотез — турбулентність плазми та вплив магнітних хвиль, зокрема іонно-циклічних. Однак кожна з теорій має слабкі місця: перша не пояснює, чому іони нагріваються більше за електрони, друга — чому хвиль не вистачає для суттєвого підвищення температури.

Нова концепція припускає, що «бар’єр гелікальності» може об’єднати обидва механізми: він змінює розсіювання турбулентності та спрямовує енергію на створення іонно-циклічних хвиль. За словами доктора Ромена Мейранда, це можна уявити як дамбу, що перекриває «потік» енергії та направляє його у потрібний канал. Аналіз коливань магнітного поля показав, що умови для формування такого бар’єра досить часто трапляються біля Сонця.

Дослідники зазначають, що зафіксовані характеристики магнітних коливань збігаються з теоретичними прогнозами для сценаріїв із бар’єром.

Як наголошує доктор Крістофер Чен з Університету Квін Мері у Лондоні, це відкриття допомагає пояснити температурні контрасти в короні та змінність сонячного вітру. Крім того, робота сприятиме глибшому розумінню фізики плазми та вдосконаленню прогнозів космічної погоди.

Нагадаємо, раніше NASA також показало, який вигляд має сонячний вітер з відстані лише 6,1 млн км від нашої зірки.

Також NASA опублікувало найдеталізованіше зображення Марса з кратера Єзеро. Унікальний панорамний знімок зробив ровер Perseverance.