Історик розповів, як в Україні з’явилася гречка: виявляється, цю популярну нині крупу ми їли не завжди
Український історик Олександр Алфьоров зауважив, що гречка з’явилася на землях сучасної України ще в давнину — її принесли з собою скіфські та сарматські племена.
Гречка давно стала невіддільною частиною раціону українців — її подають і на сніданок, і на обід, і на вечерю. Та попри її популярність, мало хто знає, яким чином ця культура потрапила до України. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
На своєму YouTube-каналі український історик Олександр Алфьоров поділився маловідомими фактами про походження гречки на українських теренах.
За його словами, гречка бере свій початок у регіоні Гімалаїв і Тибету, звідки й розпочалася її тривала мандрівка до Східної Європи.
Цю культуру принесли на територію сучасної України ще скіфи та сармати кілька тисячоліть тому, однак по-справжньому масового поширення вона набула в період Київської Русі, коли гречка закріпилася в раціоні населення та стала елементом традиційної кухні.
Історик також зазначає, що існує ще одна цікава версія повторного проникнення гречки на українські землі: за нею, цю культуру нібито поширили грецькі монахи, які принесли її до Європи під час своїх місіонерських подорожей.
У різних куточках Європи гречка отримала власні, часто символічні назви, які відображають географію її поширення. Наприклад, у Франції та Італії її називали “сарацинським зерном”, у Чехії — “поганським”, в Іспанії — “турецьким”, а в країнах Східної Європи — “татарським”. Як пояснює історик, ці назви невипадкові: вони вказують на те, що гречка проникла на європейський континент під час хрестових походів.
Олександр Алфьоров також зауважує, що гречка надзвичайно добре прижилася на українських землях. В умовах частих воєнних загроз, набігів і нестабільності на прикордонні вона виявилася вкрай зручною — невибаглива до ґрунтів, стійка до негоди, не вимагала особливого догляду. Завдяки масовому вирощуванню цієї культури саме селян, які її обробляли, козаки почали називати “гречкосіями” — слово, що згодом набуло виразного соціального забарвлення.
