Зовсім не так, як це робимо ми: історик розповів, як українська шляхта їла сало в XVII столітті
Зовсім не так, як це робимо ми: історик розповів, як українська шляхта їла сало в XVII столітті.
У XVII столітті українська шляхта споживала сало у зовсім інший, витончений спосіб, далекий від сучасних традицій, а подробиці цього вишуканого звичаю залишив у своїх записах французький мандрівник Гійом де Боплан. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Сало здавна вважається одним із гастрономічних символів України, та колись його вживали зовсім не так, як тепер. У XVII столітті представники української шляхти мали власні витончені традиції споживання цього продукту, настільки незвичні, що викликали щире подивування навіть у європейських мандрівників.
Докладну розповідь про гастрономічні звички української шляхти XVII століття представив історик Олександр Алфьоров у своєму відео на YouTube. Він обґрунтовує це на рідкісному історичному джерелі — мемуарах французького інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана, який мандрував Україною у першій половині XVII століття. У своїх записах Боплан залишив не лише докладні карти, а й описи повсякденного життя, звичаїв і кулінарних вподобань місцевого населення.
Боплан залишив нам не тільки виняткові мапи українських земель, а й згадки про те, як саме шляхта споживала сало в той час.
Історик розповідає про незвичний кулінарний рецепт, який шляхетні українці використовували на застіллях XVII століття — саме такий варіант приготування сала зафіксував Боплан, ставши очевидцем одного з урочистих бенкетів.
Кожен представник шляхти відрізав собі частину звареного сала, ретельно нарізаючи його на крихітні кубики розміром із гральну кістку, після чого з ложки смакував його разом із ніжним гороховим пюре. Цю страву вважали справжнім делікатесом, настільки улюбленим, що її ковтали без жування — із задоволенням і захватом.
На відміну від сьогоднішніх звичних поєднань сала з хлібом, часником чи цибулею, українська аристократія XVII століття віддавала перевагу більш вишуканим гастрономічним рішенням. Звичайне варене сало в тандемі з ніжним гороховим пюре у шляхетних маєтках набувало статусу делікатесу — яскравий приклад того, як скромні продукти перетворювалися на витончену страву.
Це справді захопливий кулінарний прийом XVII століття. Традиції української кухні мають глибоке коріння й здатні приємно здивувати навіть найбільш відданих шанувальників національних смаків.
