Під загрозою не лише горобці: які ще птахи можуть зникнути в Україні
В багатьох містах України уже годі зустріти горобців, таких колись звичних пернатих сусідів людей. Проте вчені наголошують, що не лише ці маленькі птахи під загрозою.
Орнітологиня Наталія Пріяткіна каже, що невдовзі з міст зникнуть синиці, солов’ї та інші птахи, через хаотичну забудову, надмірне зрізання кущів і розчищення чагарників. Детальніше про загрози для пернатих експертка розписала на своїй сторінці у мережі Facebook. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Птахи зникають з міст, адже не мають куди подітись, кажуть науковці. На місці зелених зон постає хаотична забудова, вирубуються чагарники, дерева, кущі, які були помешканням для багатьох пернатих та інших живих організмів.
Орнітологиня Наталія Пріяткіна розповідає про взаємодію птахів і рослинності у містах. Вона наводить приклад Івано-Франківська, де проживає багато видів птахів, які надзвичайно залежать від наявності рослинності. Проте схожа ситуація спостерігається у всіх містах України.
Експертка зазначає, що у місті вже не побачити горобців, бо їм потрібні хащі, чагарники. Більшу частину свого життя ці птахи живляться саме рослинною їжею і комахами на рослинах.
"Ще трохи й можуть щезнути синиці, адже вони будують гнізда у дуплах, щілинах старих дерев. Вже не чути солов’я, бо немає кущів з нижніми гілками – їх вирізали, адже це "не естетично, і сміття там чіпляється, і люди гадять". З цієї ж причини не буде вільшанок, кропив’янок", – каже Пріяткіна.
"Солов’я ще можна почути біля річки, адже цей птах співає в тому кущі, де має гніздо, і облаштовує його саме в нижніх гілках", – каже орнітологиня.
"Дрозди теж в кущах гніздяться. Якось у парку бачила на одній ялинці аж два їхні гнізда на нижніх гілках. У диких природних умовах ці птахи ніколи не гніздяться на одному дереві, бо це стрес. Але в місті вони просто не мають куди подітися", – наголошує експертка.
Відомо, що чимало птахів гніздяться у високій траві. Наприклад, вівчарик-ковалик – невеличкий птах, який робить гніздо на землі у вигляді великої кулі у густій траві. Але траву всю зрізають фактично під корінь, аби був красивий міський газон.
"Ґрунт без трави або зі згорілою травою нагрівається на градусів 45, коли надворі плюс 30. Якщо трава висотою один-два сантиметри, то ґрунт прогрівається трохи менше – на 35 градусів", – пояснює Наталя Пріяткіна.
"Коли ж трава некошена, то там уже 18 градусів. В такому ґрунті утримується вода, стає волого, починається процес гниття, відповідно живуть різні мікроорганізми, комахи. Саме тому влітку в місті так спекотно – земля перегріта, бо ж траву всюди максимально покосили", – додала орнітологиня.
Експертка зазначає, що для багатьох птахів кущ, оброслий високою травою – це дім, сховок, захист і їдальня одночасно. Але кущ має складатися не з кількох гілочок, майстерно підрізаних та обскубаних, а повинен мати вигляд осередка, де можна заховатися і збудувати гніздо та вивести безпечно нащадків.
Наприклад, усі види кропив’янок гніздяться у таких кущах, дрозди, зяблики, мухоловки, солов’ї та ще з десяток видів, повідомляє у своєму дописі Пріяткіна.
"Синиці збирають здобич для годівлі пташенят з кущів і листяних дерев аборигенних видів, минаючи інвазивні види, які активно висаджують останнім часом. До прикладу, сакури, тюльпанові дерева, декоративні сливи красиво квітнуть нетривалий час навесні, але ці дерева не плодоносять, відповідно не забезпечують птахам кормової бази", – інформує орнітологиня.
Дослідники міських екосистем рекомендують висаджувати саме аборигенні види рослин, зокрема калину, горобину, глід, барбарис, смородину, шипшину, терен, спірею, бузину.
Ці чагарники можна гарно обіграти у ландшафтному дизайні, вони, як і усі кущі, піддаються обрізці. Кущі можна формувати, не знищуючи нижній приріст з гілок і дозволяючи птахам там створювати гнізда, наголошують фахівці.
Наталя Пріяткіна зазначає, що у європейських містах лишають клумби, на які висаджують польові трави та квіти для приманювання комах і, відповідно, птахів. А також заборонено рубати дерева будь-якого віку або рубати гілку, допоки дерево не огляне фахівець.
"Не забирають з парків та зелених зон впалі старі дерева, якщо ті не перешкоджають проїзду транспорту. Навколо водойм завжди присутня буферна зона – територія без втручання людини, огороджена і з підходом до води у чітко визначених місцях", – розповіла орнітологиня, наголошуючи що такий досвід необхідно перейняти й українським містам.
OBOZ.UA раніше писав, що у багатьох містах України зникли горобці: чому орнітологи б'ють на сполох.
