Зникають не лише горобці. Яких птахів у містах стає менше та чим це загрожує
У багатьох містах України значно зменшилась кількість горобців. Орнітологи б'ють на сполох, оскільки це може мати негативні наслідки для природи.
РБК-Україна розпитало Українське товариство охорони птахів, чому зменшилась популяція горобців, якими можуть бути наслідки та які ще пернаті опинились під загрозою зникнення. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чому зникають горобці
Рід горобців нараховує 28 видів, із них в Україні мешкає 2 види: горобець хатній і горобець польовий. Зрідка залітають горобець чорногрудий – його спостерігали на острові Зміїний, а також горобець скельний – його фіксували в Карпатах.
"Ми відмічаємо зменшення кількості горобців, зокрема хатніх. В окремих місцях, де їх було багато, наразі стало мало, а то і взагалі не спостерігаються в теплу пору року. А от взимку вони з’являються в пошуках їжі. Однак, наголошуємо – це суб’єктивне бачення. Для того, щоб об’єктивно говорити про скорочення чисельності горобців необхідно провести тотальний їх облік по всій Україні із широким залученням громадськості на зразок, як це робиться уже багато років по лелеці білому", – кажуть в Українському товаристві охорони птахів.
Експерти зазначають, що тільки після отримання результатів такого обліку та його аналізу орнітологами можна буде сказати, що відбувається з популяціями горобців, які причини зміни чисельності і якими можуть бути наслідки.
Додамо, що раніше у Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ) заявили, що популяція горобців знизилась у більш як 50 разів. Втім, в Українському центрі кільцювання птахів кажуть, що масштаби проблеми дуже переоцінені й насправді популяція птахів змінюється протягом року.
Причиною зменшення кількості птахів могло стати постійне викошування трави у містах, а також вирубування у парках старих дерев із дуплами, де могли б оселитися пернаті. А ще птахів відлякують вибухи, тому вони переселяються у спокійніші місця.
Ще одна причина зменшення популяції горобців у тому, що під час війни зменшилась кількість посівів, птахи не можуть харчуватись залишками зерна на полях. Доступ до їжі для птахів ускладнився і в у містах – більшість смітникових баків тепер із кришками, тому горобцям важке звідти добувати їжу.
Додамо також, що горобці зникають у багатьох європейських містах. Про це свідчать дані дослідження організації Royal Society for Protection of Birds (RSPB), міжнародної організації захисту птахів BirdLife International та Чеського товариства орнітології.
Вчені проаналізували дані про 378 видів птахів, що мешкають у ЄС і Великій Британії. Результати показали, що 1980 по 2017 рік кількість птахів, що гніздяться, скоротилася на 17–19%, зникло близько 600 млн особин. Найбільше постраждав хатній горобець – він втратив половину своєї популяції – 247 млн особин.
Також у Європі скоротилася популяція жовтих трясогузок поменшало на 97 млн, шпаків – на 75 млн, жайворонків – на 68 млн.
Яку роль виконують горобці у природі
Горобців називають санітарами лісу, вони винищують щороку мільйони шкідників у садах, полях і лісах. Вони їдять дрібні комахи, гусінь, різноманітні личинки. Також вони можуть харчуватися дрібними ящірками і жабами.
Знищуючи комах, птахи звільняють дерева та рослини від шкідників, запобігаючи їх безконтрольному розмноженню. Один горобець здатний врятувати до 10 дерев за сезон від шкідників, а пара за час вигодовування знищує до 30 тисяч комах.
Показовою роль горобців є на прикладі їх масового винищення у Китаї на межі 50-60 років минулого століття. Тоді Мао Цзедун закликав народ всіляко сприяти зменшенню популяції птахів, бо вони начебто шкодять сільському господарству, оскільки поїдають зерно.
Вже за перший рік знищили майже два мільярди горобців, тоді врожай зернових збільшився, але разом із цим зросла кількість гусениці й сарани, яка поїдала посіви. У результаті у наступні роки знизились врожаї й в країні настав голод. Тоді влада Китаю почала завозити горобців із-за кордону для збільшення популяції.
Які наслідки матиме зменшення популяції горобців
Деякі науковці заявляють, що зменшення популяції горобців може призвести до швидкого розмноження каштанової молі, якою харчуються пернаті. Якщо її стане багато, то на кущах і деревах з'являться спершу руді плями, а потім рослина гине. Також може збільшитись кількість шкідників на полях та у садах.
"Ключовий захід для збереження популяції птахів – проведення тотального обліку цих пернатих по всій Україні, треба проаналізувати отримані результати й за необхідності розробити план охоронних заходів для подальшого його впровадження", – говорять у Товаристві.
Одним зі способів збільшення кількість горобців може стати облаштування годівничок для пернатих. Також потрібно збільшити зелені насадження у містах, щоб горобці мали де гніздитися.
"Щодо прогнозів надалі, то наразі це складне питання. Все залежить від характеру та масштабів руйнування природного середовища. Які вони будуть – невідомо", – пояснюють експерти.
При цьому в Українському товаристві охорони птахів зазначають, війна згубно впливає на всіх птахів. Під загрозою особини, які мешкають в зоні активних бойових дій, оскільки руйнуються місця їхнього існування через постійні обстріли.
"Із добре відомих видів відмічається скорочення чисельності сороки, поменшало крука, гніздових колоній граків", – кажуть у Товаристві.
Читайте також про те, що на Волині помітили рідкісного птаха – сірого сорокопуда, занесеного до Червоної книги України. Через вразливість виду, він потребує охорони й збереження.
Під час підготовки публікації використали: ексклюзивний коментар Українського товариства охорони птахів, матеріали ТСН і Мукачево нет.