Контракти.ua

З в'язниці – на фронт. Верховна Рада дала добро на мобілізацію засуджених, відповідний законопроєкт підтримали нардепи. Все добровільно, але за запитом військових і рішенням судів. Кого з засуджених точно не візьмуть до ЗСУ та чи потраплять до української армії вбивці та ґвалтівники – в ексклюзиві журналістки Вікторії Панченко для TSN.UA.

Мобілізація засуджених

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11079-1 про мобілізацію засуджених осіб. Це сталося на засіданні 8 травня, повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він додав, що з документа лише частково прибрали ризики у сфері антикорупції, зокрема щодо топкорупціонерів, на яких наголошував профільний комітет парламенту.

"Законопроєкт №11079-1 про мобілізацію засуджених осіб ухвалили в цілому. За – 279. Ризики по антикорупції, на яких наголошував антикорупційний комітет, частково прибрали. Зокрема, право мобілізуватися з тюрми прибрали для депутатів і частини топкорупціонерів (з винятками), а також для винних у тяжких злочинах (на кшталт вбивства, зґвалтування)", – зазначив Железняк.

Процес голосування у залі ВР зафільмував нардеп від партії "Слуга народу" Олександр Федієнко. Він підкреслив, що "зараз країну мають захищати всі – і корупціонери, і ті, хто сидить в Facebook і YouTube.

Як повідомила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, законопроєкт відкриває можливість певним категоріям ув'язнених, які виявили бажання стати на захист своєї держави, долучитися до Сил оборони. Примітно, що документ став ініціативою саме військових.

"Цей законопроєкт став ініціативою наших військових з Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ за підтримки Міністерства юстиції України, а я спільно з групою народних депутатів виступила співавторкою законопроєкту. Звісно, очікувано, що така ініціатива викликала бурхливу реакцію в суспільстві і багато пересторог. Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна лише консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт про нашу боротьбу і збереження української державності", – наголосила Шуляк.

Умови для мобілізації засуджених

В новому законопроєкті про мобілізацію передбачено, що люди, які мають судимість за вчинення злочину і покарання не пов’язане з перебуванням у місцях позбавлення або обмеження волі, зможуть бути мобілізованими. Про це заявив народний депутат від фракції "Слуга народу", член парламентського комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі ТСН.ua.

"Попередньо новий законопроєкт про мобілізацію передбачає, що на людей, які мають судимість за вчинення злочину, і покарання не пов’язане з перебуванням у місцях позбавлення або обмеження волі, будуть поширені загальні правила військового обліку, тобто вони зможуть бути мобілізованими, – каже нардеп.

Ба більше, за словами Веніславського, ті громадяни, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, за їхньою добровільною згодою теж зможуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

"А вже зміни до кримінального та кримінально-процесуального кодексу мають регламентувати їхній правовий статус після того, як вони будуть звільнені з військової служби після закінчення бойових дій", – зазначив він.

Народний депутат додав, що це право не стосуватиметься тих засуджених, які вчинили кримінально-карні діяння, пов’язані зі злочинами проти основ національної безпеки та статевої свободи людини. Вони точно не отримають такого права.

Більш детально, хто з засуджених зможе долучитися до ЗСУ, а хто ні, розповіла нардепка Олена Шуляк.

Ключові аспекти законопроєкту

✅ мобілізація в'язнів, а точніше реалізація щодо таких категорій громадян механізму УДЗ лише за рішенням суду;

✅ тільки добровільність такого рішення самого ув'язненого;

✅ згода від командира військової частини;

✅ відповідність психічного стану та стану здоров'я ув'язненого вимогам служби в ЗСУ (проходження попереднього медичного огляду у в’язниці, а далі проходження ВЛК);

✅ понад три роки терміну перебування у в'язниці до закінчення визначеного покарання;

✅ така категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах. Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють.

Не можуть бути мобілізовані ув'язнені за злочини:

• проти основ національної безпеки України;
• умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане зі зґвалтуванням;
• сексуальне насильство;
• судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156/1, 258-258/6, частиною четвертою статті 286/1 Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку;
• ті, хто посягав на життя правоохоронців;
• ті, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
• ті, хто посідав особливо відповідальне становище незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їхні заступники та помічники тощо).

Мобілізація засуджених обов’язково передбачатиме запит військових: якщо вони не виявлять бажання поповнювати підрозділ такою особою, до суду не подаватимуть відповідне клопотання. Про це повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька в коментарі LIGA.net.

"Якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, бояться її або не хочуть окремо з нею займатися, ми просто не ухвалюватимемо перше рішення і не подаватимемо на розгляд суду. Цей механізм – вирішувати це через суд, його наразі не існує. І тут ключове –  дискусія в парламенті та запит військових. Тоді можна проаналізувати, які категорії змотивовані та дійсно допомогли б війську. Тоді можна брати фідбек від командирів. З 26 000 людей ми ще можемо обирати – за різними статтями й параметрами", – каже Висоцька.

Примітно, що суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання, обов’язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом прибути в супроводі Національної гвардії України до ТЦК для укладання контракту та проходження військової служби. А потім теж під конвоєм перевезуть до військової частини, де вона має служити, але не до звичайної. Відповідно до законопроєкту,  "колишні" ув'язнені служитимуть у деяких спеціалізованих частинах ЗСУ, командири яких, крім безпосередніх бойових завдань, здійснюватимуть адміністративний нагляд за підлеглими. Що це будуть за спецчастини, законопроєкт не розшифровує.

Який ресурс?

Водночас нардеп Давид Арахамія спрогнозував, скільки ж засуджених можуть стати на захист країни. Під час брифінгу у Верховній Раді він зауважив, що ресурс ув'язнених для мобілізації становить 15-20 тисяч осіб.

"Це загальний ресурс ув'язнених, які можуть підпадати під відповідні критерії. Скільки з них підпишуть контракт, ми не знаємо, бо це відбуватиметься за згодою сторін. Орієнтуємося, що це буде приблизно декілька тисяч людей", – каже Арахамія.

Також згідно з новим законопроєктом, військові з числа колишніх ув'язнених укладатимуть контракти до кінця воєнного стану. Крім цього, їм не передбачені відпустки, але на підставі висновку військово-лікарської комісії може бути відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва. А за ухилення від військової служби, тобто дезертирство, службовцям спецчастин загрожує від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Але питання тут зовсім в іншому – чи підуть засуджені в Україні захищати Батьківщину?

Нагадаємо, раніше заступниця міністра юстиції Олена Висоцька повідомила, що мобілізація засуджених обов’язково передбачатиме запит військових: якщо вони не виявлять бажання поповнювати підрозділ такою особою, до суду не подаватимуть відповідне клопотання.