Контракти.ua

326  —  30.04
Вчені нарешті розгадали таємницю Бермудського трикутника
Вчені нарешті розгадали таємницю Бермудського трикутника

Дослідники кажуть, що причиною поганої репутації регіону може бути абсолютно природне явище.

Ділянка моря між Флоридою, Пуерто-Ріко та Бермудськими островами добре знана як  Бермудський трикутник. Таку назву вона отримала у ХХ столітті, коли її почали пов'язувати з загадковими зникненнями літаків і човнів. Багато років стверджується, що кораблі та літаки, які потрапляють до Бермудського трикутника, зазнають аварій частіше, ніж у будь-якому іншому місці. Пише ТСН. 

Як повідомляє BBC Science, один із найвідоміших інцидентів стався 1945 року, коли в цьому районі зник рейс 19 – група з п'яти бомбардувальників ВМС США, які здійснювали тренувальний політ. Після цієї кораблетрощі і літаки, що тут розбилися, пов'язували з руйнівною силою трикутника.

1975 року Ларрі Куше опублікував книжку, яка розвінчала міфи навколо цього регіону. Він пояснив, що повідомлення про Бермудський трикутник були неточними, перебільшеними чи недостовірними. Куше дійшов висновку, що кількість інцидентів у цьому регіоні не набагато перевищує показники інших областей світу.

Однак існує безліч пояснень руйнівної дії трикутника – як природних, так і неприродних. Так, в аваріях тут звинувачували технології зниклої Атландити. Існує також версія про те, що Бермудський трикутник – це місце викривлення простору-часу, яке затягує об'єкти до паралельного всесвіту.

Одне з природних пояснень феномена у тому, що бульбашки метану, випущені з морського дна, перекидали кораблі. Але геологічна служба США здійснила дослідження та не виявила значних викидів метану за останні роки.

Нещодавнє дослідження показало, що шторми в цьому регіоні можуть створювати хвилі заввишки до 30 метрів. Лабораторні експерименти підтвердили, що такі хвилі можуть потопити кораблі, але немає доказів того, що вони виникають у Бермудському трикутнику.

Існує також версія, що магнітні аномалії змушують пілотів і моряків, які орієнтуються за компасом, відхилятися від курсу. Водночас таких аномалій зафіксовано не було. Але у ХХ столітті справжня географічна північ і магнітна північ збіглися у Бермудському трикутнику, що могло призвести до навігаційних помилок.

Незважаючи на великий обсяг повітряного та морського сполучення, а також часті урагани, в Бермудському трикутнику не спостерігалося статистично незвичайної кількості авіакатастроф та аварій кораблів.

Справжня причина, через яку Бермудський трикутник став таким відомим, доволі банальна. Впевненість людей у тому, що в цьому регіоні відбувається велика кількість катастроф, найімовірніше, пов'язана з матеріалами в ЗМІ та любителями теорій змови. Вони намагаються загострити увагу на будь-яких подіях у цьому регіоні, нехай навіть і не частих.