Дослідники вважають, що ці фрагменти можуть являти собою найстаріші з відомих землетрусів на Землі.
Наш світ може здаватися надзвичайно крихким, особливо в умовах кліматичної кризи. Проте Земля існує вже дуже давно – вік нашої планети становить понад 4,5 мільярда років. Століттями вчені намагаються зазирнути в минуле Землі, щоб зрозуміти, який вигляд вона мала, коли була зовсім молодою. Пише ТСН.
Про це пише Science Alert.
На думку вчених, відповідь криється в деяких із найбільш ранніх великих залишків земної поверхні, знайдених у віддаленому куточку високогір'я південної Африки – регіоні, відомому геологам як Зеленокам'яний пояс Барбертона.
Тривалий час вчені намагалися розшифрувати геологічні утворення, виявлені тут. Усе змінило нове дослідження. Воно показало, що ключ до розгадування цього коду лежить у геологічно молодих породах, які залягають на морському дні Тихого океану біля узбережжя Нової Зеландії.
Це відкрило новий погляд на те, який вигляд мала наша планета, коли вона була ще молодою.
Робота почалася зі створення нової докладної геологічної карти частини Зеленокам'яного поясу Барбертона. У результаті вдалося виявити фрагмент стародавнього глибоководного морського дна, що утворилося близько 3,3 мільярда років тому, каже команда вчених з Університету Вікторії у Веллінгтоні.
Однак у цьому морському дні було щось дуже дивне, і для того, щоб зрозуміти це що, знадобилося дослідження гірських порід, що залягають у Новій Зеландії.
Автори роботи заявляють, що рання Земля насправді зовсім не була надзвичайно гарячим і вільним від землетрусів місцем зі слабкою поверхнею, нездатною утворити тверді плити.
Натомість молоду Землю постійно стрясали сильні землетруси, спричинені тим, що одна тектонічна плита ковзала під іншу в зоні субдукції в рамках тектоніки плит – точно так само, як сучасна Нова Зеландія.
Шари, які утворилися на суші або на мілководді – наприклад, красиві кристали бариту, що викристалізувалися у вигляді евапоритів, або залишки вируючих грязьових басейнів – знаходяться на вершині скель, які накопичилися на морському дні. Блоки вулканічної породи, кремня, пісковику та конгломерату, що лежать догори дном і перемішані.
Фактично корінна порода тут являє собою суміш осадових порід, спочатку закладених на морському дні біля узбережжя Нової Зеландії близько 20 мільйонів років тому. Цей регіон розташований на краях глибокого океанічного жолоба, де Тихоокеанська тектонічна плита сповзає вниз у зоні субдукції, викликаючи часті сильні землетруси. Тепер учені наполягають, що саме камені з цієї місцевості є ключем до розгадки "геологічних даних Зеленокам'яного поясу Барбертона".
"Те, що раніше вважалося загадковим і "нечитабельним", виявилося залишками гігантського зсуву ґрунту, що містить відкладення, утворені як на суходолі, так і на мілководді, змішані з відкладеннями, що скупчилися на глибокому морському дні", - кажуть вчені.
Ці фрагменти дають підказки про походження світу і його становлення таким, яким ми його знаємо сьогодні.