Біографія Тараса Шевченка, маловідомі факти з його життя, рядки, що надихають на боротьбу.
Щорічно 9 -10 березня Україна та світ відзначають Шевченківські дні, вшанувають поета прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча, справжнього пророка. Пише ТСН.
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року, в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків у багатодітній родині. Дитинство майбутній поет провів у рідному селі та селі Кирилівка, яким володів генерал-лейтенант Василь Енгельгардт. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка – вчителя Павла Рубана. Потім його забирають в прислугу до поміщика Енгельгардта спочатку кухарчуком, а згодом козачком. Енгельгардт помітив його пристрасть до живопису, бажаючи мати придворного художника, поміщик відправив юного Шевченка на навчання.
1831 року Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, де Шевченко зміг продовжити навчатись малювати та почав писати перші твори. В Петербурзі Тарас познайомився з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця.Художники провели благодійний аукціон, завдяки якому Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва у віці 24 роки.
У 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, багато малював, створив рукопис своєї майбутньої збірки "Кобзар".
Після закінченні Академії 1844 року майбутній письменник повернувся до України. В Україні, приїхавши до Києва, він влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів.
1846 року Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства. За вірші збірки «3 літа» Тарас Шевчекно був заарештований та відправлений на заслання служити солдатом. Під арештами та на засланнях Тарас Шевченко провів 10 років, продовжуючи писати та малювати попри сувору заборону.
Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише 1859 року він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. 1860-го вийшла остання збірка Шевченка "І виріс я на чужині...".
10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі, далеко від рідної землі. Похований був на смоленському кладовищі, згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета був перевезений до України та перепохований на Чернечій горі біля Канева на Черкащині.