Якщо будь-яка спроба "достукатися" до підлітка закінчується сваркою чи байдужість зі сторони дитини, потрібно щось змінювати.
Психологи розповіли, як розмовляти з підлітком, щоб він почув і дослухався. Пише ТСН.
Не варто говорити підлітку "Тому, що я так сказав/ла" або "Я знаю краще". Замість цього скажіть "Зараз поясню, чому, на мою думку, так буде краще".
Більшість сімейних розбіжностей, як стверджують спеціалісти, з'являється через відсутність пояснень. Звичайно, у батьків завжди виникає спокуса просто "затиснути" батьківською владою підлітка, який чинить опір. Однак, краще обговорити причинно-наслідкові зв'язки.
Насамперед, тиск дає лише тимчасове вирішення ситуації, що склалася. Хоча підліток дійсно може зараз зробити те, чого ви від нього хочете, але це ще сильніше збільшить відстань між вами. У майбутньому такий підхід викличе відхід у себе та справжній бунт.
Більше того, вірити іншим на слово — це, скоріше, шкідлива звичка. Коли пояснюєте, чому потрібно зробити так, а не інакше, використовуйте аргументи та докази. Підліток повинен зрозуміти, що і дорослі можуть помилятися. Це допоможе йому у майбутньому.
Не варто говорити підлітку "Поки живеш в моєму домі, виконуй мої правила", замість цього скажіть "Я розумію твою думку, але бачу цю ситуацію інакше".
Приходить той момент, коли дитина вже не є вашим продовженням, а перетворюється на окрему особистість. Хоча формально підліток все ще залежить від вас, одна внутрішня сепарація вже відбулася. Може виявитися, що ви дивитесь на світ по-різному. І це нормально, адже перед вами — інша людина, яка може мати власну думку.
Все, що вам залишається, це пояснити своє бачення. Але підліток буде вирішувати, чи відгукнеться воно йому, чи ні. Якщо ж ви впевнені, що дочка або син роблять неправильно і псують собі життя, спробуйте відшукати компроміс.
Не варто казати "Підростеш — дізнаєшся" або "Це справи дорослих". Замість цього скажіть "В мене видався такий складний день, зараз розповім".
Якщо постійно намагатися бути ідеальними батьками, для підлітків ви дуже швидко станете "нудними дорослими", яких нецікаво слухати. Напевно і вас дратують люди, котрі все роблять правильно. Завжди будьте просто людиною, яка має свої слабкості та може зробити помилку. Так ви дасте підлітку шанс проявити співчуття.
Звичайно, не потрібно перекладати проблеми на плечі дитини чи присвячувати підлітків у всі конфлікти між дорослими. Однак, можете сміливо розповідати, що посварилися на роботі з колегою, чи як з вас у школі насміхалися однокласники. Відвертість завжди породжує бажання поділитися у відповідь.
Не варто говорити "Тут ще нічого твого немає", замість цього скажіть "Можна я позичу твій калькулятор?".
Якщо ви хочете отримати від дитини повагу та увагу, вам самим необхідно їх спочатку дати. Наприклад, навчіться слухати, не перебиваючи. Перш, ніж зайти в кімнату до підлітка, постукайте. Завжди дякуйте за допомогу, навіть, якщо думаєте, що він повинен був вам її надати. Завдяки ваші поведінці ви побудуєте правильну модель спілкування, що діє краще за правила і вимоги.
Також важливо поважати право підлітка на секрети. Наприклад, не варто дізнаватися про його пароль на телефоні. Наполягати на прозорості слід лише в тому разі, коли справа стосується безпеки чи здоров'я дитини.
Не варто казати "Малий ще, щоб батьків вчити", краще скажіть "Допоможи мені у виборі стильних джинсів, які зараз носять?".
Таке спілкування не буде повчальним, адже навіть дорослі люди втрачають концентрацію та увагу, коли слухають довгий час менторські промови. Перемежовуйте правила та прохання про допомогу, щоб підліток вас почув.
Хоча ви все ще забезпечуєте життя своєї дитини, вона вже почуває себе дорослою. А це можна використати на благо: наприклад, щоб підліток відчув себе відповідальним за побут тощо.
Не варто говорити "Вам повинні це все розповісти у школі" або "Не пий на вечірці нічого, міцнішого за лимонад". Замість цього краще запитати "Як у твоїй компанії ставляться до випивки?".
У підлітків досить рано виникає інтерес до всього "дорослого" та забороненого батьками. Наприклад, вони хочуть спробувати алкоголь. Не варто думати, якщо про це не говорити, то ваша дитина ніколи не дізнається про такі напої. Навпаки, краще обговорити все до того, як підліток вип'є "за компанію". Поясніть, що алкоголь є частиною дорослого життя, але до міцних напоїв потрібно ставитися відповідально.
Головне, не перестаратися з покаранням, якщо підліток все ж таки повернувся з вечірки трішки п'яним. Свою увагу потрібно концентрувати на вирішенні проблеми. Звичайно, тут дуже важливо серйозно поговорити, але, перегнувши палицю, можете отримати ризик, що наступного разу підліток просто буде ховатися від вас.